До 2025 року обсяг потужностей, задіяних для виробництва відновлюваної енергії, зросте більше ніж удвічі. Минуле десятиліття було ознаменоване значним розвитком програм у сфері добування енергії з відновлювальних джерел. До цього менше 50 країн мали свої програми у сфері відновлювальної енергії – тепер таких країн понад 130. За останні роки завдяки політичній і фінансовій підтримці обсяг інвестицій у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) суттєво збільшився. Європейський Союз сформулював стратегію розвитку енергетики, згідно з якою до 2020 року 20% енергії, що споживається країнами ЄС, повинні добуватися за рахунок відновлювальних джерел. Згідно з цією стратегією встановлено відповідні національні норми: від 10% на Мальті і до 49% у Швеції.
Згідно з даними нового дослідження Frost & Sullivan «Огляд ринку відновлювальних джерел енергії за 2014 рік» (Annual Renewable Energy Outlook 2014), обсяг альтернативної енергії має збільшитися вдвічі: з 1566 ГВт у 2012 р. до 3203 ГВт у 2025 р. (сукупні темпи річного приросту на рівні 5,7%).
Впродовж цього періоду на частку фотоелектричних сонячних батарей припадатиме 33,4% загального обсягу відновлювальної енергії. Далі йдуть вітрова енергія (32,7%) та гідроенергетика (25,3%). На частку інших технологій отримання енергії припадатиме 8,6%. Водночас економічні труднощі в різних частинах світу можуть значно вплинути на прогноз розвитку сектора відновлювальної енергії. У більшості західних країн невтішний економічний клімат негативно вплинув на схеми підтримки, які залишаться «подушкою безпеки» для багатьох технологій виробництва альтернативної енергії до моменту досягнення мережевого паритету.
«Не дивно, що ринок виробництва енергії з відновлювальних джерел поступово змістився до країн з перехідною економікою, – каже Гаральд Талер (Harald Thaler), директор департаменту досліджень ринків енергетики та захисту довкілля. – Урбанізація, ріст населення, проблеми енергетичної безпеки й економічного розвитку – все це призвело до того, що такі регіони, як Азія, Латинська Америка, Близький Схід та Африка, роблять дедалі більший внесок у зростання виробництва енергії з відновлювальних джерел».
Очікується, що світовий обсяг виробництва сонячної енергії зросте з 93,7 ГВт у 2012 р. до 668,4 Вт у 2025 р. Тимчасом як сонячні фотоелектричні системи переживають бурхливий розквіт, зниження вартості таких технологій призвело до сповільнення темпів зростання ринку концентрованої сонячної енергії.
Світовий обсяг виробництва гідроенергії зросте з 1085 ГВт у 2012 р. до 1498 ГВт у 2025 р. Китай, Туреччина, Бразилія, В’єтнам, Індія та Росія зроблять найбільший внесок у розвиток цього ринку. Зростання ринку морської вітряної енергетики буде нижчим, ніж очікувалось, внаслідок скорочення обсягів державної підтримки в Європі. Малогабаритні вітряні турбіни дозволять відкрити нові сфери застосування енергії вітру. Очікується, що світовий обсяг вітряної енергії збільшиться з 279 ГВт у 2012 р. до 814 ГВт у 2025 р.
«Європа залишиться провідним регіоном у глобальному сегменті біоенергетики і управління відходами, незважаючи на те що в майбутньому основний внесок у збільшення потужностей робитимуть країни Південно-Східної Азії, Океанії, Північної Америки, а також Туреччина, Ісландія і Кенія, – підсумовує Гаральд Талер. – Після 2025 р. прогнозується зростання числа морських електростанцій у зв’язку зі збільшенням державної підтримки передових технологій».
Тим часом острів Ель Х’єрро, найменший із островів іспанського Канарського архіпелагу, має намір остаточно відмовитися від традиційних енергетичних джерел і перейти на винятково відновлювальні. Перехід відбудеться в березні, коли на острові з населенням 10 тис. мешканців запрацює вітряна ферма потужністю в 11,5 мегават.
Населення острова буде забезпечене електроенергією з кількох водяних турбін і нової вітряної ферми. Цих мегават вистачить на всі потреби жителів, зокрема на опріснення води, яке необхідне на такій невеликій території.
Насправді і самих водяних турбін вистачило б для забезпечення комфортного життя на острові. Втім, нові вітряки будуть застосовуватися не лише як запасний варіант для екстрених випадків, але і як джерело енергії для наповнення чистою водою резервуара, що знаходиться у кратері вулкана на висоті близько 700 метрів над рівнем моря. При цьому, якщо вітер слабшатиме, водяні турбіни завжди допоможуть підтримувати нормальний рівень енергозабезпечення.
