БУРШТИНОВІ РОЗСИПИ ЖИТОМИРЩИНИ ОКУПОВАНО КРИМІНАЛІТЕТОМ, ЛЕГАЛІЗАЦІЯ Ж ВИДОБУТКУ БУРШТИНУ РУХАЄТЬСЯ ВІД РОЗМОВ… ДО РОЗМОВ
Порита земля, озброєні люди на блокпостах, виснажений нервовий люд біля них… Іноді відбуваються сутички зі стріляниною та кров’ю. Це не багатостраждальний Донбас. Це — північ Житомирської області, Олевський район. Тут — бурштинові розсипи. Тут одразу можна стати багатим, якщо пощастить знайти бурштин та якщо видобутий камінь не відберуть міліціонери або бандити.
Тут, у глибокому Поліссі, з роботою дуже важко. Сільське господарство розвивається слабко — піски та камені. Промисловості практично немає. Родовища бурштину — порятунок від убогості. Весь знайдений камінь одразу можна продати. За можливість заробляти таким способом і за гарантії безпеки потрібно платити. Але представника податкової тут немає. Всі розуміють, що платять бандитам. Міліція часом проводить рейди та лише відбирає в стихійних старателів видобутий ними бурштин. Бандити ж як правили, так і правлять, стверджують місцеві жителі.
Узагалі-то, бурштин у Житомирській області доводиться добувати незаконно, тому що законно зробити це не виходить через діру в законодавстві: промисловим методом, як це роблять у сусідній Рівненській області, видобувати тутешній бурштин невигідно, але інших легальних способів чинний закон не передбачає. Багатство, яке валяється буквально під ногами, нікого байдужим не залишає. Нелегально копають бурштин практично всі, хто живе неподалік розсипів. Їдуть також із сусідніх районів та областей. Особливо з Рівненської. У результаті — серйозні сутички, як наприкінці січня в селі Сущани, де пішли стінка на стінку, понад 300 чоловік із кожного боку.
Особливості залягання бурштину на Житомирщині такі, що великим компаніям братися за дозвільну тяганину на розвідку та видобуток цього каменю й платити чималі гроші за ліцензію сенсу мало. Самодіяльним старателям та артілям видобуток бурштину фактично заборонений, оскільки не прописані в українському законодавстві ні артілі, ні старателі. От і заповнюється законодавчий вакуум беззаконням. Склався свого роду порядок: охочий поритися в землі платить 300 грн на добу бандиту та одержує доступ до бурштинового розсипу.
Причина “криміналізації” бурштину в тому, що його віднесли до коштовного каміння
нарівні з алмазами
Давно було зрозуміло, що видобуток сонячного каменю старателями потрібно узаконити. Але далі розмов справа не йшла. І от 10 грудня 2014 р. у Верховній Раді було зареєстровано законопроект “Про видобуток і реалізацію бурштину” (№1351), у якому з’явилися поняття “старательська ділянка” та “старательська артіль”.
Суть документа в тому, що родовищами бурштину в Житомирській області має займатися спеціалізоване комунальне підприємство (КП) обласного підпорядкування. КП довірять вирішувати всі питання відносин із старательськими артілями — від відведення землі до реалізації видобутого каменю на бурштиновій біржі (якої поки що немає). За користування старательською ділянкою надр артілі мають платити КП 20% доходів від продажу видобутого каменю на біржі.
Цей законопроект внесено на розгляд народними депутатами Бориславом Розенблатом, Володимиром Арешонковим, Павлом Дзюбликом, Миколою Томенком, Вадимом Кривенком й Василем Яницьким. Зараз він обговорюється й доопрацьовується. Для цього в Житомирі створено робочу групу з депутатів облради, представників обладміністрації та експертів-геологів. До обговорення залучаються також керівники північних районів Житомирщини, де є чи можуть бути поклади бурштину.
Під час першого засідання робочої групи 4 лютого в Житомирі помічник одного з авторів законопроекту Борислава Розенблата — Максим Глушаниця зазначив, що мета розроблюваних законодавчих норм — урегулювати відносини між суб’єктами підприємницької діяльності, державою та органами місцевого самоврядування, а також знизити напруженість у регіонах, де ведеться стихійний видобуток бурштину, і уникнути екологічної катастрофи. Законопроект передбачає участь у видобутку бурштину так званих старательських артілей. Контроль за видобутком покладає на органи місцевого самоврядування обласного рівня. Для цього має бути створене комунальне підприємство відповідного профілю, одним із завдань якого повинно стати максимальне спрощення всіх дозвільних процедур старательським артілям. При цьому ними можуть бути тільки ті юридичні чи фізичні особи, які зареєстровані на даній території, щоб усі податки та збори надходили до місцевих бюджетів (а не в бандитські “общаки”. — В.К.).
