В березні один з найбільших льодовиків Західної Антарктиди опустився на приголомшливу відстань — близько 100 метрів.
Два радіолокаційні зображення з супутника Європейського космічного агентства Сентинел-1A — за 3 та 15 березня — показали частину величезного льодовика Пайн-Айленд і його вільної шельфової криги, яка різко зсунулась до моря. Потяг до моря типовий для льодовика Пайн-Айленд, який щороку стікає на 4000 метрів.
«Пайн-Айленд не прискорюється», — розповідає Ерік Рігнот, експерт з льодовика Пайн-Айленд в Каліфорнійському університеті в Ірвайні та Лабораторії реактивного руху НАСА в Пасадені, Каліфорнія.
Тим не менш, льодовик Пайн-Айленд — один з ландшафтів Західної Антарктиди, які змінюються найбільш швидко. В останні десятиліття колосальна льодова ріка прискорилась і стала помітно тоншою. (В міру прискорення льодовиків, вони витягуються і стають тоншими.)
Сухопутний край льодовика — зона, де лід втрачає контакт із землею і плаває в океані — також відступив більш ніж на 30 кілометрів.
Як показують дослідження, така швидка зміна обумовлена теплими океанічними течіями, які плавлять лід з-під низу.
Вчені використовують супутники для моніторингу льоду, який швидко зміщується, і відслідковувати його рух. Порівняння радіолокаційних зображень дозволяє дослідникам точно вимірювати невеликі зміни земної поверхні з точністю до 5 міліметрів.
Охоплюючи більш ніж 175 000 квадратних кілометрів, льодовик Пайн-Айленд випустив близько 10% льоду, який втрачає західна Антарктика. Велика частина льодовика відкололась у величезний айсберг в липні 2013 року, продовжуючи природний цикл регулярного плодіння айсбергів розміром з місто.
