За Хатанге пливуть трупи. Оленячі туші видніються на мілинах, догнивають на каменях. Якщо відійти метрів 10 від берега, можна знайти цілі кургани – сотні мертвих тварин. У всіх одна прикмета: вирізаний язик та зрізані під корінь панти. Те й інше – цінний товар, який напівзаконним способом відправляється в Південну Корею і Китай, пише “Новая газета”. За прогнозом співробітників таймирського заповідника, через 7 років, до 2025 року, від 500 тисяч голів в регіоні залишиться 100-120. Дикий північний олень стрімко зникає у всій арктичній зоні Росії. Читайте також У Норвегії від удару блискавки загинули 323 олені «Може статися, нам скоро буде нічого охороняти», — говорить т.в.о. директора Інституту біології Карельського наукового центру РАН Віктор Ілюха. «Державі доведеться звернути увагу на проблему збереження оленя як виду, інакше він залишиться в казках, фільмах і зоопарках», — вторить йому Олег Суткайтіс, директор Баренцове-Біломорського відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Фонд розробляє стратегію по збереженню дикого північного оленя в арктичній зоні РФ. Але щоб втілити її, треба зрозуміти, що і в якій кількості підлягає охороні. За офіційними даними, за рік сукупний поголів’я скоротилося на 53 тисячі особин, склавши на кінець 2016 року, за даними “Центрохотконтроля”, 898 480 голів. Втім, і ця цифра умовна. Формується вона виключно на підставі звітів, що надаються один раз на рік регіонами. Десь дані беруть «зі стелі», копіюючи торішні показники до останньої цифри, десь свідомо завищують, отримуючи право встановити на відстріл квоту побільше (вона залежить від величини популяції в районі). Завідувач відділу моніторингу “Центрохотконтроля” Павло Павлов говорить, що дані про чисельність оленя, що надходять у їх відомство з регіонів, суцільно сфальсифіковані, називає їх «кругообігом туфти в природі»: «Що діється з урахуваннями, ніхто не знає, невідомо, скільки у нас оленя та інших тварин!» У федеральних наглядових органів функцію контролю за чисельністю давно забрали. На Ямалі, де у 80-х мешкало близько 3 тисяч диких оленів, зараз офіційно «дикуна» немає зовсім — витіснений величезним домашнім стадом. Нафтогазовий комплекс знищує місця отелення і пасовища; оленярі-приватники виставляють огорожі на шляхах міграції оленя. Так повністю припинилася багаторічна міграція стада з Надимського в Пуровський район. На Таймирі дика популяція — трохи більше 400 тисяч особин, але і це на 26% менше, ніж у 2009 році. Повністю заборонити полювання змогли в Карелії. Після медійного скандалу влада Мурманської області, дозволила в минулому році відстріл, також подали у федеральний центр клопотання про продовження мораторію на нього. Правда, поки питання не вирішене, полювання йде, продані ліцензії. Охочих добути рідкісну тварину за символічну плату 1 тисяча рублів знайшлося чимало. При цьому одна з двох популяцій дикого оленя Кольського півострова — червонокнижний. Однак у постанові, підписаній губернатором Мариною Ковтун, просто зазначено: «Дикий північний олень».
Детальніше читайте на УНІАН: https://ecology.unian.ua/salvationspecies/1754977-zmi-dikogo-pivnichnogo-olenya-v-rf-znischuyut-brakoneri-i-chinovniki-rahunok-vbitih-tvarin-yde-na-sotni.html
