Справа: Доступ до звітності про використання води за формою 2-тп водгосп.
Регіон: Україна, Миколаївська область.
Мета справи: Забезпечення доступу до державної звітності про використання води за формою 2-тп водгосп.
Сторони: позивач – МБО «Екологія-Право-Людина», відповідач – Миколаївське регіональне управління водних ресурсів.
Суть проблеми:
Управління незаконно відмовляють у наданні інформації, що міститься в звіті про використання води за формою 2-тп (водгосп) з підстав її конфіденційності, посилаючись на ст. 21 ЗУ «Про державну статистику»
Основні факти:
29 жовтня 2015 року ЕПЛ звернулася до Миколаївського регіонального управління водних ресурсів (далі – регіональне управління) з інформаційним запитом № 683 в якому просила:
– надати в електронному вигляді інформацію наведену в таблиці 2 форми № 2-тп (водгосп) (водовідведення), подану Управлінню за 2014 р. МКП “Миколаївводоканал” (м. Миколаїв).
09.12.2015 р. ЕПЛ отримала відповідь № 01-4/1033/01-2, в якій Миколаївське регіональне управління водних ресурсів повідомило, що звітна форма 2-ТП (водгосп) МКП «Миколаївводоканал» за 2014 рік є державною статистичною звітністю про використання води. Згідно зі ст. 21 ЗУ «Про державну статистику», поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється. Враховуючи вищенаведене, для отримання необхідної нам інформації Управління рекомендує звернутись безпосередньо до МКП «Миколаївводоканал».
Вважаючи, що запитувана інформація є відкритою, а своєю відмовою Миколаївське регіональне управлінням водних ресурсів порушило вимоги ч. 3 ст. 13, п. 1 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про інформацію», ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про державну статистику», Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції), в результаті чого неправомірно відмовило ЕПЛ в наданні доступу до екологічної інформації, ЕПЛ звернулася до суду з проханням Визнати відмову Миколаївського регіонального управління водних ресурсів № 01-4/1033/01-2 від 09.12.2015 р. протиправною та зобов’язати Миколаївське регіональне управління водних ресурсів надати ЕПЛ в електронному вигляді інформацію, наведену в таблиці 2 форми № 2-тп (водгосп) (водовідведення), подану Управлінню за 2014 р. МКП “Миколаївводоканал” (м. Миколаїв).
Позовні вимоги обґрунтовувалися наступним:
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
З метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробуту, 25.06.1998 Україна підписала Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуську конвенцію), відповідно до якої кожна зі Сторін гарантує права на доступ до інформації, на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, відповідно до положень цієї Конвенції.
Кожна зі Сторін сприяє екологічній просвіті та підвищенню рівня поінформованості громадськості з проблем навколишнього середовища, особливо стосовно одержання доступу до інформації, участі в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
ч. 3 ст. 13, п. 1 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про інформацію» передбачає, що інформація про стан довкілля не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, відтак розпорядник не може відмовити запитувачу в наданні екологічної інформації на підставі її конфіденційності.
До інформації про стан довкілля (екологічної інформації) закон (ст. 25 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 2 Орхуської конвенції) відносить будь-яку інформацію про стан навколишнього природного середовища чи його об’єкти, зокрема, інформацію про воду та рівень її забруднення.
Інформація, яка міститься в звіті за формою 2-тп (водгосп) є екологічною інформацією, оскільки містить дані про вплив підприємства на стан навколишнього природного середовища, зокрема на водні об’єкти та рівень їх забруднення, а саме: в який водний об’єкт та яку кількість зворотних вод скидає респондент, яка кількість зворотних вод скидається без очистки, чи недостатньо очищених, вміст забруднюючих речовин в цих зворотних водах.
А тому запитувана Позивачем інформація, що міститься в звіті за формою 2-тп (водгосп), відповідно до ч. 3 ст. 13, п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», не може бути обмеженою в доступі. Відтак Миколаївське регіональне управління водних ресурсів неправомірно віднесло цю інформацію до конфіденційної та відмовило ЕПЛ в її наданні.
Окрім того, відповідачем неправильно застосовано норму ст. 21 ЗУ «Про державну статистику», оскільки зазначені положення не розповсюджуються на первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення державних статистичних спостережень щодо стану навколишнього природного середовища, зокрема, води, що чітко передбачено ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про державну статистику».
Таким чином, ні Закон України «Про державну статистику», ні ЗУ «Про інформацію» не відносить інформацію про стан навколишнього природного середовища (екологічну інформацію) до конфіденційної інформації. Відповідно запитувана інформація, зазначена у формі N 2-тп (водгосп), є відкритою та повинна надаватися за запитами на інформацію, при цьому згоди респондента, який її подав, не потрібно.
На підставі вищенаведеного позивач вважає дії Миколаївського регіонального управлінням водних ресурсів протиправними і такими, що порушують право ЕПЛ на інформацію.
Втім ще до моменту розгляду справи в суді Миколаївське регіональне управління водних ресурсів змінило свою позицію щодо обмеження доступу до такої інформації та 19 січня 2016 року Відповідач надіслав на електронну адресу Позивача копію таблиці 2 форми № 2-тп (водгосп) (водовідведення), подану Управлінню за 2014 р. МКП “Миколаївводоканал” (м. Миколаїв), а також повністю визнав позовні вимоги ЕПЛ. На підставі цього Позивач зменшив розмір позовних вимог, та просив суд лише:
- Визнати відмову Миколаївського регіонального управління водних ресурсів № 01-4/1033/01-2 від 09.12.2015 р. протиправною.
Окрім того з обґрунтуваннями позовних вимог повністю погодилося Держводагентство України, яке було залучене у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.
Взявши до уваги позиції сторін Львівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 24.02.16 року повністю задоволив позовні вимоги ЕПЛ.
Це чи не вперше в практиці ЕПЛ, коли державні органи визнають свої помилки. Однак ціна такої помилки за новими тарифами судового збору коштувала Миколаївському регіональному управлінню 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень.
Ознайомитися з рішенням суду першої інстанції можна за посиланням.
рішення першої інстанції http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56185905
