ЗАХИСТ ПОЛОНИНИ РУНА – ОСКАРЖЕННЯ БУДІВНИЦВА ВЕС
Регіон: Закарпатська область, урочище полонина Руна, за межами с. Тур’є-Ремети, Ужгородського району.
Суть справи: Захист біорізноманіття пропонованої до Смарагдової мережі території, захист права громадськості на належне планування територій та участь у прийнятті рішень, що впливають на довкілля.
Суть проблеми: Тур’є-Реметівська сільська рада затвердила ДПТ, який передбачає будівництво 30 вітроелектроустановок (ВЕУ) на полонині Руна — гірській природній території, що розташована в осередку багатьох об’єктів природно-заповідного фонду, з винятковим ландшафтним, екологічним і рекреаційним потенціалом. Полонина Руна є цінним природним об’єктом Закарпаття, на прилеглій території присутні лісові об’єкти природно-заповідного фонду, полонина Руна є ключовим природоутворюючим ландшафтно-рекреаційним об’єктом на території регіону і одним із найбільш цінних об’єктів. На територію, охоплену ДПТ розповсюджується охоронна зона лісу найвищої категорії цінності. Урочище «Полонина Руна» межує або частково розташована на територіях орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Соколові скелі» та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Тур´є-Полянський».
Затвердження ДПТ супроводжувалося численними порушеннями норм національного законодавства — Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні». План не був належним чином оприлюднений, а громадське обговорення проведено формально. Рішення ухвалено сільською радою без відкритого діалогу з громадськістю: мешканці громади були позбавлені не лише можливості вплинути на процес ухвалення рішення, але й належного доступу до документації та пояснень щодо прийнятого рішення. Такий підхід суперечить не лише принципам національного законодавства й міжнародним зобов’язанням України, зокрема ст. 6 Оргуської конвенції, яка гарантує право громадськості на доступ до інформації, участь у прийнятті екологічно значущих рішень та доступ до правосуддя у разі їх порушення.
Основні факти:
25 липня 2023 року Тур’є-Реметівська сільська рада ухвалила рішення № 929 про надання дозволу на розроблення детального плану території урочища «Полонина Руна» для будівництва ВЕС. Замовником документації визначено саму сільську раду, а відповідальним за фінансування та розроблення — ТОВ «Вітряний парк Турянський». 23 травня 2024 року сільською радою ухвалено рішення №1242 про затвердження ДПТ щодо будівництва ВЕС на ур. полонина Руна.
06 червня 2024 року інвестором будівництва опублікувало Повідомлення про плановану діяльність Єдиному державному реєстрі оцінки впливу на довкілля (ОВД).
23 грудня 2024 року оприлюднено звіт з ОВД. Проаналізувавши вказаний звіт ЕПЛ виявила численні порушення. Ознайомитись із аналізом звіту можна тут.
9 січня 2025 року, відбулись громадські обговорення звіту з ОВД. 22 січня 2025 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України видало Наказ №101, яким зупинило розгляд поданих забудовником документів для здійснення процедури ОВД. Інформація щодо цього наведена у цій публікації ЕПЛ.
Попри це, Тур’є-Реметівська сільська рада продовжила дії на підтримку реалізації проєкту та видала чотири містобудівні умови та обмеження (МУО) на користь ТОВ «Вітряний парк Руна-1», що є суборендарем ділянок від основного інвестора — ТОВ «Вітряний парк Турянський». Також було зареєстровано чотири повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а на місцевості виявлено факти підготовчих робіт з будівництва фундаментів під ВЕУ та вирубки лісу.
18 квітня 2025 року ЕПЛ звернулась до офісу генерального прокурора з заявою про вчинення кримінальних правопорушень у сфері охорони довкілля на території полонини Руна. Станом на 30.04.2025 року, заяву для розгляду та прийняття рішення скеровано до Ужгородської окружної прокуратури.
13 лютого 2026 р. Мінекономіки таки видало висновок з оцінки впливу на довкілля для будівництва ВЕС на полонині Руна (реєстр. № справи 8343), де визнано вказану плановану діяльність допустимою. Аналіз сказаного рішення є тут: https://epl.org.ua/eco-analytics/ves-na-polonyni-runa-yak-vysnovok-z-ovd-cherez-droblennya-proyektu-peretvoryuyetsya-na-formalnist/
Судові процеси:
Оскарження містобудівної документації щодо будівництва ВЕС
У вересні 2024 року ЕПЛ подала позов до Закарпатського окружного адміністративного суду (ЗОАС) проти Тур’є-Реметівської сільської ради – з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення про затвердження вищевказаного ДПТ. Провадження у справі було відкрито 10 вересня 2024 року (справа № 260/5885/24).
У січні 2025 року, за клопотанням відповідача ЗОАС було призначено судову земельно-технічну експертизу для з’ясування, чи перебувають земельні ділянки, що охоплюються спірним ДПТ, у межах гірських територій Карпат. Це спричинило зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта. Ознайомитись з ухвалою можна тут
ЕПЛ оскаржила цю ухвалу до апеляційної інстанції, вказуючи на те, що: поставлене питання не може бути об’єктом земельно-технічної експертизи; експертиза виходить за межі предмета спору, вирішення питання, яке поставлене експерту, не має значення для розгляду справи і використовується відповідачем для штучного затягування процесу. Однак 25 березня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ЕПЛ без задоволення. З Постановою суду можна ознайомитись тут.
14 квітня 2025 року ЗОАС поновив провадження у справі для витребування додаткових документів на запит експерта. З огляду на початок підготовчих будівельних робіт та видачу відповідачем містобудівних умов і обмежень (МУО) на підставі спірного ДПТ, ЕПЛ подала клопотання про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони видачі нових МУО.
29 квітня 2025 року суд відмовив у задоволенні цього клопотання, проігнорувавши доводи ЕПЛ про ризики завдання незворотної шкоди довкіллю та не надавши оцінки екологічній складовій спору. Ознайомитись з ухвалою можна тут .
21 серпня 2025 року ЗОАС під головуванням судді Ярослави Калинич відмовив у задоволенні позову ЕПЛ до Тур’є-Реметівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження детального плану території для будівництва ВЕС на полонині Руна. Попри свій значний обсяг – понад 50 сторінок – це рішення, суду першої інстанції, не можна вважати ані об’єктивним і обґрунтованим, ані збалансованим. Воно зводить до «формальностей» очевидні порушення громадського обговорення та легітимізує дії, які суперечать Конституції, законодавству й міжнародним зобов’язанням України. Таке рішення буде оскаржуватись ЕПЛ до апеляційної інстанції. Із повним текстом рішення можна ознайомитися тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129697028. Позивач подав апеляцйну скаргу до 8ААС.
27 листопада 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ЕПЛ та третьої особи – Наталії Майстренко, у справі про визнання протиправним та скасування рішення Тур’є-Реметівської сільської ради про затвердження детального плату території (далі – ДПТ) для будівництва ВЕС на полонині Руна, залишивши без змін рішення суду першої інстанції. https://epl.org.ua/announces/oglyad-rishennya-vosmogo-apelyatsijnogo-administratyvnogo-sudu-u-spravi-shhodo-dpt-dlya-budivnytstva-ves-na-polonyni-runa-formalnyj-kontrol-zamist-otsinky-zakonnosti-dpt-na-polonyni-runa/
ЕПЛ подала касаційну скаргу до ВС на рішення суду першої та апеляційної інстанції, оскільки вважає їх незаконними та необґрунтованими, такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а також через великий суспільний інтерес даної справи. У даній справі суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір, фактично сформувавши підхід до застосування низки норм матеріального права в умовах правового режиму воєнного стану та в умовах зміни правового регулювання, однак без наявної правової позиції (висновку) Верховного Суду щодо відповідних питань застосування норм права у подібних правовідносинах. Також суди у своїх рішеннях не врахували висновків ВС у справах щодо застосування ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі. ЕПЛ посилалося на відсутність у практиці Верховного Суду правової позиції (висновку) щодо застосування таких норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме:
1) щодо застосування нової редакції статті 12 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI), внесеної Законом України від 25.03.2025р. №4321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» (далі – Закон №4321-ІХ) та п. 6-8 Перехідних положень Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»
2) щодо застосування статей 19, 21 Закону України №3038-VI у взаємному зв’язку з нормами законодавства про правовий режим воєнного стану, зокрема Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», у частині визначення процедури оприлюднення проекту нормативно-правового акту і його громадського обговорення.
21 січня 2026 року суддя ВС В.М.Шарапа виніс одноосібно ухвалу про повернення касаційної скарги ЕПЛ, оскільки на його думку скаржником не викладені передбачені ст.328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини 4 ст. 328 КАС України. За повторною касаційною скаргою ЕПЛ до ВС також Ухвалою від 13 березня 2026 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження. 17 квітня 2026 року ВС було винесено Ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою третьої особи Майстренко Н.І.
Оскарження Наказу Міндовкілля про зупинення процедури ОВД
17 лютого 2025 року ТОВ «Вітряний парк Турянський» подало до ЗОАС позов проти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оскаржуючи Наказ №101 від 22 січня 2025 року.
Цим наказом Міндовкілля зупинило розгляд документів з оцінки впливу на довкілля (ОВД), поданих товариством щодо планованої діяльності з будівництва ВЕС на полонині Руна. Підставою для такого рішення стало звернення ЕПЛ та наявність вищевказаної судової справи № 260/5885/24 про оскарження законності затвердження ДПТ, на якому базується проєкт.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що Наказ на його думку, безпідставно зупиняє процедуру ОВД та перешкоджає здійсненню господарської діяльності товариства.
Провадження у справі було відкрито ухвалою ЗОАС від 05 березня 2025 року, суддею Ю. Дору (справа № 260/1284/25). Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного провадження на підставі письмових доказів без виклику сторін.
24 березня 2025 року суд залучив ЕПЛ до участі у справі як третю особу на стороні відповідача – Міндовкілля за відповідною заявою ЕПЛ.
01 травня 2025 року позивач подав заяву про відмову від позову, і цього ж дня суд виніс ухвалу про закриття провадження у справі. Ознайомитись з ухвалою суду можна тут
Оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля для будівництва ВЕС на полонині Руна
13 лютого 2026 р. Мінекономіки таки видало висновок про допустимість планованої діяльності (реєстр. № справи 8343). ЕПЛ звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля № 61/6101-8343/1 від 13.02.2026 р.. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. 2 жовтня 2026р. ухвалою КОАС у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено повністю. https://reyestr.court.gov.ua/Review/140284643
ЕПЛ готує апеляційне оскарження даного рішення.
