Дослідження

Тютюнопаління чи здорове майбутнє?

(Вісник екологічної адвокатури, №15)
Софія Ванькович

На сьогодні поряд із становленням інституту захисту прав людини актуальним є захист здоров’я некурців, врегулювання на законодавчому рівні відносин, пов’язаних з курінням. З розвитком суспільства зростає і рівень свідомості людей, які хочуть, щоб їхні права не порушувалися, а захищалися; щоб до них робився індивідуальний підхід, враховувалися всі їхні потреби і можливості.

Останнє десятиріччя не лише в Україні, але й у цілому світі характеризується активним проведенням антинікотинових кампаній, запроваджуються різні обмеження тютюнових рекламних акцій, приділяється увага соціальним рекламам.

1. Активне і пасивне куріння.

Поширеною є думка, що куріння – приватна сфера, вибір кожної конкретної людини. Але ж, право приватного життя не повинне зачіпати прав інших людей. Повага до ближнього – це перший і необхідний крок до того, щоб поважали вас і ваші права. Перш ніж запалити сигарету, кожен курець повинен подумати про оточуючих його людей, які будуть вдихати тютюновий дим – так званих пасивних курців. Сьогодні ніхто з нас не застрахований від ролі пасивного курця, а це, на думку лікарів і науковців, набагато гірше, ніж активне куріння. Тютюновий дим є сильнодіючою сумішшю газів, рідин і мікрочастин. Він складається з основного диму, який вдихає і видихає курець, і побічного диму, що виходить з палаючого кінця сигарети, і містить удвоє більше нікотину; у 31 раз більше 4-амінобіфеніла (який викликає рак сечового міхура); у 3 рази більше бенз(а)пірена, у 6 раз більше толуола і у 50 раз більше діметилнітрозаміна. Найгіршим є те, що ці елементи невидимі і не зникають при провітрювання приміщення.

Судовий прецедент (Австралія). Рак викликаний пасивним курінням.

Марлен Шарп, 62-річна жінка, яка ніколи не курила, з містечка Порт Кембел неподалік від Сіднею (Австралія), протягом 11 років працювала в місцевому барі. В 1995 році вона була змушена піти з роботи, оскільки лікарі виявили в неї злоякісну пухлину гортані. Вона була прооперована і отримала курс радіотерапії, але лікарі сказали, що у неї зберігається велика ймовірність повторного раку. Їй тяжко ковтати, пити гаряче, вночі вона задихається від кашлю. Міссіс Шарп подала в суд на свого роботодавця, звинувативши його у тому, що вона змушена була працювати тривалий час у хмарах тютюнового диму. Юридичний захист власника бару фінансувався Управлінням по виплаті компенсації робітникам, яке не хотіло, щоб подібні судові справи стали масовими. Верховний суд штату Новий Південний Уєльс, виходячи з факту, що рак гортані розвивається дуже рідко у відсутності тютюнового диму, присудив виплатити міссіс Шарп компенсацію в розмірі 466000 австралійських доларів. На думку експертів цей випадок приведе до заборони куріння у всіх барах і інших громадських закладах.

У штаті Вікторія куріння вже заборонено у всіх ресторанах з 1 липня 2000 року.

У прокуреному приміщенні ще протягом тривалого часу люди вдихають залишки побічного диму, абсорбованого поверхнями стін, підлоги, килимів тощо.

Наведемо кілька підтверджень шкідливості пасивного куріння:

• пасивне куріння викликає у дітей небезпеку розвитку астми, хрипів і зниження функції легенів, сприяє збільшенню ймовірності захворювання астмою і респіраторними хворобами дітей, матері яких під час вагітності піддавалися пасивному курінню;
• пасивне куріння збільшує ризик серцевих захворювань на 25%, а рак легенів – 24%. Для прикладу, у сечі некурящих працівників стаціонарного відділу канадського госпіталю для ветеранів, де дозволено курити, було виявлено сліди сильнодіючого канцерогену – ННК. Зі всіх відомих 43-х канцерогенів тютюнового диму він є єдиним, який виникає лише з тютюну і не може бути викликаний іншими джерелами.

Проблема захисту пасивних курців є гострішою, ніж активних, оскільки на законодавчому рівні права курця є більш захищеними, ніж некурця. Звернемося до досвіду зарубіжних держав.

У США можна подати в суд на власника кав’ярні за пасивне куріння. На підставі судового рішення можуть заборонити курити у квартирі (навіть у власній, якщо там проживають незадоволені або уражені димом), біля дитини (на цій підставі можуть обмежити побачення з дитиною) тощо.

У Великобританії, на відміну від США, замість того, щоб подавати позов на кав’ярню, де курять, поширюється тенденція очищення барів від тютюнового диму. Вважається, що логічно, коли поряд із пропонованим вибором їжі і напоїв пропонується вибір зон для курящих і некурящих. Саме бари, вільні від тютюнового диму, стають популярними і їм надають перевагу любителі барів.

Судовий прецедент (Австралія).

Ресторани, бари і клуби отримали суворе попередження про юридичні наслідки пасивного куріння. 53-річний астматик Андреа Боулз отримала у судовому порядку компенсацію в розмірі 7600 австралійських доларів. Суд визнав, що ресторан не зумів забезпечити безпечне, вільне від диму середовище для обіду. Після обіду в ресторані з чоловіком і друзями в серпні 1998 року Медсестра Боулз перенесла серйозний приступ астми, була змушена взяти відпустку з роботи, чим перервала свою річну відпустку. Вони замовили стіл в секції для некурящих, але їх посадили за стіл з попільницею. Не було ніяких ознак, за якими б можна було відрізнити зону для курців від зони, чистою від тютюнового диму.

Суд в особі судді Майкла Сміта оголосив, що офіціанти і менеджери ресторану “Тін-Тін” зобов’язані були забезпечити безпечне середовище для своїх відвідувачів.

Дане рішення стало важливим прецедентом для індустрії дозвілля: було офіційно визнано, що кожна людина має право обідати, добре проводити час і під час цього відчувати себе захищеною.

Міністр охорони здоров’я штату Вікторія Джон Тваітес сказав, що дане рішення показало важливість законів про вільні від диму ресторани, які в даному штаті вступають в силу 1 липня 2001 року.

Конституція України у ст. 49 гарантує кожному право на охорону здоров’я, а ст. 50 гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Основи законодавства про охорону здоров’я у преамбулі зазначають, що кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасними і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Указом Президента України № 963/2000 р. “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населення України” 2001 рік проголошено Роком охорони здоров’я населення України. У відповідності до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації зобов’язані протягом року забезпечити проведення комплексу заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя, посилення боротьби з тютюнопалінням та іншими шкідливими звичками, виховання у населення бережливого ставлення до свого здоров’я.

Зрозуміло, що діти та молодь не повинні курити, і більшість нормативно правових актів повинна бути спрямована саме на їх захист.

З метою запобігання тютюновій залежності серед дітей та молоді, захисту здоров’я та права людей жити у середовищі, вільному від тютюнового диму, запобігання наркоманії та зміцнення здоров’я через пропаганду здорового способу життя Міністерством освіти і науки України від 12 лютого 2001 року № 57 був виданий наказ “Про заборону тютюнопаління в навчальних закладах та установах Міністерства освіти і науки України”, яким було заборонено тютюнопаління на території і у приміщеннях навчальних закладів та установ Міністерства освіти і в науки України.

В Україні сьогодні проводиться державна політика обмеження куріння. Нормативно-правові акти, які врегульовують і встановлюють певні правила поводження на робочих місцях курцям, що спрямовані у більшій мірі на захист від пожеж, покладають обов’язок на керівників підприємств, установ та організацій вживати заходи щодо забезпечення пожежної безпеки. Такими заходами є утворення спеціальних місць для паління, встановлення спеціального режиму куріння, передбачають певні санітарно-гігієнічні норми утримання місць куріння на робочих місцях (площ приміщення для паління з розрахунку на одного працюючого, зобов’язання палити тільки у відведених місцях).

2. Реклама тютюнових виробів.

Закон України “Про рекламу” передбачає ряд норм, спрямованих на обмеження та заборону певної діяльності, що стосується реклами тютюнових виробів. Основним спрямуванням цих норм є захист неповнолітніх людей, адже саме на них найлегше вплинути і переконати. Вони у свою чергу формують майбутнє нашої нації, яке повинне бути здоровим.

Ст. 21 вказаного закону забороняє рекламу тютюнових виробів:

• на радіо та телебаченні;
• на продукції та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб, яким не виповнилося 18 років;
• на перших і останніх сторінках газет, обкладинках журналів та інших періодичних видань.

Реклама не повинна включати зображення :

• осіб, популярних серед молоді до 18 років; фотомоделей, яким не виповнилося 25 років;
• процесу паління або іншого споживання тютюнових виробів.

Крім того, реклама:

• не може розташовуватися ближче, ніж за 200 метрів від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших закладів освіти, в яких навчаються діти віком до 18 років;
• не може містити тверджень, що паління є важливим фактором досягнення успіху в спортивному, соціальному, сексуальному або інших аспектах, та які створюють враження, що тютюнопаління справляє стимулюючий, заспокійливий вплив або може сприяти розв’язанню особистих проблем;

Жіночі журнали Франції проти куріння.

Видавці 12-ти жіночих журналів Франції, включаючи Elle, підписали угоду про те, що з 26 березня 2001 року на їх сторінках не буде реклами сигарет. У підписанні угоди також брали участь Управління страхування здоров’я Франції і Французький комітет санітарної просвіти. Угода намагається знищити стереотип сигарет як символа емансипації і спокуси, який існує у Франції з 1950 року.

• не повинна заохочувати до непомірного вживання тютюнових виробів;
• не повинна зображати людей, які мають вигляд медичних працівників.

Реклама тютюнових виробів повинна подавати інформацію про вміст у них шкідливих для здоров’я речовин та їх кількість. Також забороняється реклама тютюнових виробів в об’єктах соціально-культурного призначення, де відбуваються масові видовищні заходи (крім спеціальних виставочно – презентаційних рекламних заходів).

Реклама в рамках закону.

27 липня 2001 року правова комісія Львівського обласного об’єднання всеукраїнського товариства “Просвіта”, правнича комісією Наукового Товариства імені Шевченка та Фонд “Право для України” в рамках проекту “Закон є закон” проведена акція “Реклама в рамках закону”, спрямована на усунення порушень вимог Закону України “Про рекламу”. Ст. 21 цього закону, встановлює вимогу, що “реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв не може розташовуватися ближче, ніж за 200 метрів від території дитячих дошкільних закладів освіти, у яких навчаються діти віком до 18 років”. В рамках акції зафіксовано ряд порушень цієї норми (був складений перелік місць розміщення зовнішньої реклами з порушенням Закону України “Про рекламу” станом на 24 липня 2001 року).

26 липня організаторами акції була направлена скарга до відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування :

• Департаменту земельного устрою та планування забудови міста;
• Відділу архітектурно-художнього оформлення міського середовища;
• Міжвідомчій раді з питань зовнішньої реклами;
• Львівській обласній інспекції архітектурно-будівельного контролю;
• Прокуратурі Львівської області;
• Львівському обласному управлінні у справах захисту прав споживачів.
• Про результати цієї акції ми розповімо в наступному номері “Вісника Екологічної Адвокатури”.
• Керівником і координатором програми є Тарас Андрусяк.
• Контактний телефон-факс 8 0322 72 15 70

Слід зазначити, що у ст. 21 вказаного закону забороняються також певні види діяльності з рекламування тютюнових виробів: будь-яке безкоштовне розповсюдження зразків тютюнових виробів; спонсорування заходів, призначених переважно для осіб до 18 років, якщо при цьому використовується назва або зображення тютюнових виробів; розповсюдження та продаж товарів (футболок, головних уборів, ігор тощо) з використанням назви та товарного знаку тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку.

Цікаво, що зараз на вулицях міста Львова можна зустріти рекламних агентів різних тютюнових компаній, які пропонують обміняти вже неповні пачки сигарет іншої фірми на повну пачку сигарет рекламованої ними фірми. Чи не буде такий обмін безкоштовним розповсюдженням сигарет? Що роблять рекламовані фірми з розпочатими і неповними сигаретними пачками інших компаній? Пошук відповідей на задані запитання може стати темою проведення ряду акцій як урядовими, так і неурядовими організаціями.

У всіх випадках реклама тютюнових виробів повинна супроводжуватися попередженням про шкоду тютюнопаління, причому цьому попередженню повинно бути відведено не менше 5 відсотків площі (обсягу) всієї реклами тютюнових виробів у разі використання інших засобів реклами (ст. 21 Закону України “Про рекламу”).

На відміну від Парламенту України, недавно в Страсбурзі парламент Євросоюзу проголосував за прийняття нових засобів по боротьбі з курінням. Тепер усі виробники тютюнових виробів у Європі зобов’язані будуть залишати не менше 40 % площі на лицевій стороні пачки для лякливих оголошень. На пачках з’явиться інформація про те, до яких наслідків призводить куріння. Замість звичних малюнків з верблюдами можна буде прочитати повідомлення на зразок “від куріння щороку помирає 0,5 мільйона жителів Європи” тощо.

Судовий прецедент (США).

Суд присяжних міста Сан Франциско виголосив вирок на користь 40- річної каліфорнійки Леслі Вайтлі, яка звинуватила тютюнові компанії Philip Morris та R. J. Reynolds у спричинені їй ракового захворювання. Суд зобов’язав компанії сплатити 20 мільйонів доларів відшкодування. Це перший випадок, коли суд зробив тютюнові компанії відповідальними за здоров’я споживача, який почав курити після 1969 року – року, коли було введено обов’язкове маркування тютюнових виробів із зазначенням шкоди, яку завдає куріння здоров’ю людини. Леслі почала курити у віці 13 років і продовжувала цю справа протягом 25 років аж до 1998 року, коли лікар встановив їй діагноз – рак легенів. Пані Вайтлі стверджує, що компанія Philip Morris та R. J. Reynolds навмисне приховали інформацію про справжню шкоду куріння, незважаючи на те, що на пачках від сигарет все ж таки було попередження про ризик для здоров’я. В цьому процесі було зруйновано основу позицію захисту тютюнової промисловості: раніше вважалося, що прочитавши попередження на пачці, курець сам приймає рішення — курити йому чи ні.

У Канаді замість таких реплік збираються розміщувати на пачках малюнки із зображеннями згубного впливу нікотину на організм, наприклад, гнилих жовтих зубів, розпаду мозку тощо.

3. Розвиток законодавства. Відповідальність.

Куріння – це не просто погана звичка, а звичка, яка викликає багато хвороб. Офіційні дані вказують на те, що в Україні щороку від хвороб, пов’язаних з тютюнопалінням, помирає 120 тис. людей. Інститут громадського здоров’я населення попереджає, що тютюнопаління може стати загрозою національному генофонду. Кабінетом Міністрів України була затверджена програма контролю за тютюном, яка передбачає поступове збільшення податків на тютюнові вироби. Метою програми є захист здоров’я населення від шкідливого впливу тютюнопаління і зниження вживання тютюнових виробів. У результаті її реалізації повинні бути знижені ризики для здоров’я людини від куріння, забезпечена охорона прав некурящих людей по захисту від впливу тютюнового диму, утворені умови для лікування тютюнової залежності. Пропонується утворити систему економічних, правових і адміністративних заходів, спрямованих на протидію незаконному обігу тютюнових виробів.

Верховна Рада України планує прийняти закон “Про обмеження тютюнопаління”. Подібні закони стали звичним явищем у ряді Європейських держав. Так, наприклад, 29 червня Естонія останньою серед прибалтійських держав прийняла закон “Про тютюн”. Дані закони мають на меті суттєве обмеження тютюнопаління, містять перелік місць де дозволено курити, спрямовані на захист від пасивного куріння. Цікавим є те, що естонський закон, крім громадських місць, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, обслуговуючих підприємств, курити забороняє ще і у під’їздах, сходових клітках, коридорах житлових будинків.

Європейський Союз пропонує новий проект директиви про обмеження реклами тютюну.

Директива про поетапне згортання реклами тютюну в державах ЄС вступила в дію в липні 1998 року. У відповідності до неї будь-яка реклама тютюну у Європі повинна бути припинена до кінця 2001 року. Найперше від реклами тютюнових виробів повинні були відмовитися друковані видання. Реклама в газетах і журналах держав– членів ЄС, дозволялася до 1999 року. В той час спонсорування спортивних і культурних заходів фірмами-виробниками тютюну продовжувалося на 2 роки з моменту прийняття закону. Як виняток дозволялося продовжити спонсорування великих спортивних заходів включно до 2006 року. Дозволеною залишиться лише реклама в журналах про торгівлю тютюном і реклама в середині магазинів, в яких продається тютюнова продукція.

Реклама тютюну вже заборонена в семи державах ЄС (Португалії, Італії, Франції, Бельгії, Ірландії, Швеції і Фінляндії).

Положення нової директиви про рекламу тютюну держави повинні імплементувати в свої правові системи до кінця 2004. Вона заборонить рекламу тютюну у всіх друкованих виданнях, які продаються на території Європейського союзу, на радіо та в Інтернеті, заборонить спонсорування тютюновими компаніями міжнародних подій, які відбуваються в Європі, безкоштовне розповсюдження сигарет. Що стосується реклами тютюнових виробів на телебаченні, то вона вже заборонена по всій території Євросоюзу.

Охорона здоров’я від тютюнопаління набула світового масштабу. Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала утворення “Рамкової конвенції по боротьбі з тютюном”. Акція об’єднує 191 державу. Україна бере участь в роботі над цим документом. Конвенція визначає етапи обмеження реклами тютюнових виробів і гармонізацію податкової системи, пропонує узгодити дії усіх держав з метою зменшення вживання тютюну в кількості викликаних ним смертей (за даними ВОЗ від хвороб, зв’язаним з тютюнопалінням, щороку в світі помирає близько 4 млн. людей). При ратифікації цього документу, необхідним буде вдосконалення законодавства відповідно до міжнародних стандартів. Рішення по конвенції приймуть у 2003 році.

Що стосується відповідальності осіб, які порушують норми про куріння, то вона передбачається Кодексом про адміністративні правопорушення України. Він передбачає відповідальність за куріння у поїздах місцевого і дальнього сполучення, у метрополітенах (ч. 2 ст. 110), у невстановлених місцях на суднах (ч. 2 ст. 115), у невстановлених місцях на річкових суднах (ч. 3 ст. 117), в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях (ч. 3 ст. 119), але міра відповідальності є недостатньою. Для порівняння, відповідно до Кодексу Здоров’я штату Арізона куріння у будь-якому публічному місці є незаконним: за такі дії накладають штраф до 1000 доларів США або заарештовують на термін до 3 днів. У Сан-Франциско (Каліфорнія) заборонено курити у всіх барах. У багатьох університетах США із палінням цигарок борються не менш активно — студент, який курить у будь-якому приміщені, є правопорушником і щодо нього можна застосувати попередження (письмове), позбавити певних привілеїв чи оштрафувати.

Відповідальність за порушення норм реклами тютюнових виробів, передбачається законом України “Про рекламу”.

Для тих хто цікавиться проблемою тютюнопаління, слідкує за змінами законодавства, цікавиться науковими напрацюваннями у цій сфері пропонуємо до уваги ряд web-сторінок, на яких ви можете отримати корисну і цікаву інформацію:
http://www.adic.org.ua/nosmoking
http://www.globalik.org/globdemo/
http://www.kurevo.32.ru/
http://www.hot.ee/not/russkii/index/htm
http://www.tabak.ru
http://www.netural.nl/~kidon/smoke/index.html
http://www.bat.com
http://members.aol.com/leahman/homepage.html

Як вже згадувалось, куріння – це вибір дорослої свідомої людини. Отже, вибір за вами. Очевидним є одне: що б ви не вирішили, ви маємо пам’ятати: що якщо ми хочемо жити в здоровому суспільстві, дихати чистим повітрям, не хвилюватися за майбутнє наших дітей, то починати треба кожному з себе. Пам’ятаючи про свої права, не можна забувати про права інших людей та майбутніх поколінь, які тільки мають прийти на світ. А вони також мають право народитися здоровими.

Для написання статті були використані матеріали електронних ресурсів:
http://www.adic.org.ua/nosmoking
http://www.kurevo.32.ru/
http://www.ngoukraine.kiev.ua/idc/cleancity_article1.htm
http://postup.brama.com/000329/pp58_1/html
www.logos.press.md