Представниця ЕПЛ взяла участь у вебінарі Європарламенту, який стосувався екоциду в Україні, спричиненого військовою агресією росії. Вебінар був організований депутаткою Європарламенту Віолою фон Крамон-Таубадел та її командою.
У вебінарі також взяли участь представники екологічних організацій Німеччини, Франції, а також народні депутати Верховної Ради України.
Зокрема, Тобіас Мюнхмейєр з «Грінпіс» зупинився на питаннях цінності природи України для різноманітності регіону та Європи, а також на рівені інтеграції України у відповідні структури ЄС і те, що ця інтеграція може означати для пом’якшення наслідків екоциду.
Інна Совсун, народна депутатка України, наголосила на зусиллях української сторони (уряду, опозиції) у боротьбі з російським екоцидом. Також вона акцентувала увагу на питаннях допомоги, якої Україна в цілому та довкілля зокрема потребує.
Антон Хофрайтер з німецького Бундестагу наголосив на ролі довкілля в процесі повоєнної відбудови України з точки зору Німеччини та ЄС. Він детально зупинився на обговоренні можливих заходів, які може вжити міжнародна спільнота, зокрема, Німеччина, ЄС та G7, щоб притягнути винних до відповідальності та запобігти майбутнім актам екоциду в Україні та за її межами.
Олена Кравченко (ЕПЛ) зробила короткий опис руйнування довкілля в Україні з боку російськогї федерації. Олена, зокрема зауважила, що війна в Україні – це екологічна катастрофа глобального масштабу. Довкілля не знає кордонів, а циркуляція повітря, води та міграція тварин поширюють вплив війни по всьому світу. Тому, за її словами, життєво важливо забезпечити ефективне подолання екологічних наслідків війни та забезпечити правдиве повоєнне зелене відновлення.
Також Олена зауважила, що смерть людей під час війни – це найжахливіше, але підрив Каховської дамби яскраво показав, що важкі екологічні наслідки також є смертельними і вбивають людей, хоча й не завжди помітні одразу. Апокаліптичні картини дрейфуючих будинків, мертвих людей і тварин, затоплених тисячі гектарів родючої землі, територій, вкритих мертвою рибою, повністю зруйнованих міст і сіл показують лише частину шкоди, завданої довкіллю війною. Води, отруєні хімікатами від ракет, агрохімікатів, паливно-мастильних матеріалів з пошкоджених кораблів, машин потрапляють до Чорного моря, і таким чином поширюють свою смертоносну дію по всьому світу.
Оскільки Україна містить ¼ світових родючих запасів чорнозему, той факт, що вона сильно пошкоджена та забруднена токсичними речовинами та мінами, становить величезну глобальну загрозу. 30 % території України забруднено вибухонебезпечними предметами та потребує заходів з розмінування. Це 176 тисяч квадратних кілометрів. Відновлення та розмінування займе десятиліття, а деякі території настільки сильно зруйновані, що їхнє відновлення навряд чи можливо.
Ракетні удари, потужні бомбардування спричинили величезні лісові пожежі. А це не лише тисячі гектарів спаленого лісу, а й знищення цілих екосистем, загибель флори та фауни, включно з червонокнижними видами. За даними Рахункової палати України, станом на кінець 2022 року знищено 3 млн га лісів, що становить майже третину всіх українських лісів. Це, безперечно, означає величезний негативний вплив на глобальний клімат.
Наслідки шкоди та токсичного забруднення внаслідок бойових дій є особливо серйозними, враховуючи, що в Україні зосереджено 35 відсотків біорізноманіття Європи, а сотні заповідних територій окуповані або були окуповані, включаючи до 23 національних парків, природних і біосферних заповідників.
Втрата біорізноманіття, спричинена війною, є безпрецедентною, і вчені стверджують, що від 2 до 6 видів вимерли назавжди через війну. Ракетні удари, пожежі, розливи хімікатів тощо завдають величезної шкоди рослинності, у тому числі рідкісним і зникаючим видам. Оскільки війна руйнує шляхи міграції для багатьох видів птахів, бойові дії можуть спричинити глобальне скорочення чисельності птахів на рівні Європи і навіть світу. Це також стосується і видів, які знаходяться під загрозою зникнення.
До війни Україна мала величезні екологічні проблеми, але безпрецедентна шкода довкіллю, завдана війною, робить екологічний аспект питанням виживання не лише для України, а й для всього світу.
На жаль, система екологічного врядування та інституційна спроможність відповідних органів влади надто слабкі, щоб впоратися з проблемою такого катастрофічного масштабу. Незавершені ключові інституційні та галузеві екологічні реформи роблять перспективи справді зеленого відновлення фікцією. Навколишнє середовище – це життя, і для життя немає компромісів. Життєво важливо, щоб екологічний вимір отримав належну увагу та став пріоритетом у процесі післявоєнного відновлення України. Необхідна консолідація зусиль національних та міжнародних зацікавлених сторін для забезпечення реального прогресу у впровадженні екологічних реформ як ключової передумови зеленого відновлення України.
Ця публікація підготовлена МБО “Екологія-Право-Людина” в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
