Наприкінці минулого року (19 грудня), на п’ятнадцятій конференції сторін (COP15) Конвенції про біорізноманіття, яка відбувалась в канадському місті Монреаль за головування Китайської Народної Республіки, було ухвалено нову глобальну рамкову програму з біорізноманіття (Kunming-Montreal global biodiversity framework), яка повинна використовуватися як стратегічний план реалізації Конвенції та протоколів до неї, її органів та Секретаріату на період 2022–2030 рр.
Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова програма з біорізноманіття визначила 23 глобальні цілі до 2030 року (“Kunming-Montreal 2030 Global Targets”), а також 4 глобальні цілі до 2050 року (“Kunming-Montreal Global Goals for 2050”), щодо збереження біорізноманіття.
У фінальному тексті рекомендацій програми зазначено що на сьогодні біорізноманіття в усьому світі скорочується безпрецедентними темпами, більше ніж за всю історію людства. В середньому близько 25 відсотків видів в оцінених групах тварин і рослин знаходяться під загрозою зникнення, це свідчить про те, що близько 1 мільйону видів уже загрожує зникнення, багато з них зникнуть протягом десятиліть, якщо не вжити відповідних заходів зі зменшення інтенсивності факторів втрати біорізноманіття. Без таких дій буде відбуватися подальше прискорення глобальних темпів вимирання видів, які вже у щонайменше десятки чи сотні разів вищі, ніж у середньому за останні 10 мільйонів років. Біосфера, від якої залежить людство в цілому, зазнає потужних змін у всіх просторових масштабах. Біорізноманіття – різноманітність усередині видів, між видами та між екосистеми – занепадає швидше, ніж будь-коли в історії людства.
Куньмінсько-Монреальська програма, беручи до уваги досвід Стратегічного плану збереження Біорізноманіття на 2011-2020 рр., його досягнення, прогалини та отримані уроки, а також досвід та досягненнях інших багатосторонніх екологічних угод, встановлює план реалізації широкомасштабних дій, спрямованих на трансформацію відносин нашого суспільства з біорізноманіттям до 2030 року в одному напрямку з Порядком денним сталого розвитку до 2030 року та його Цілями сталого розвитку, а також ставить собі за мету до 2050 року реалізувати спільне бачення життя людей в гармонії з природою.
4 глобальні цілі до 2050 року Візія для біорізноманіття
ЦІЛЬ А
Підтримання, посилення та відновлення цілісності, зв’язності та стійкості всіх екосистем, суттєве збільшення площі природних екосистем до 2050 року. Зупинення вимирання видів, що перебувають під загрозою зникнення, і до 2050 року темпи вимирання та ризики для всіх видів мають зменшитися вдесятеро, а чисельність місцевих диких видів має збільшитися до здорового та стійкого рівня. Збереження генетичного різноманіття в популяціях диких і одомашнених видів, зберігаючи тим самим їхній адаптаційний потенціал.
ЦІЛЬ В
Біорізноманіття використовується та управляється збалансовано, а внесок природи в життя людей, включаючи екосистемні функції та послуги, цінується, підтримується та покращується. Ті екосистемні функції та послуги, що зараз занепадають, відновлюються, підтримуючи досягнення сталого розвитку на благо нинішнього та майбутніх поколінь до 2050 року.
ЦІЛЬ C
Грошові та немонетарні вигоди від використання генетичних ресурсів, інформації про цифрову послідовність генетичних ресурсів і традиційних знань, пов’язаних з генетичними ресурсами, якщо це можна застосувати, розподіляються на справедливій та рівноправній основі, у тому числі, за необхідності, з корінними народами та місцевими громадами, і суттєво збільшуються до 2050 року, одночасно забезпечуючи належний захист традиційних знань, пов’язаних з генетичними ресурсами, сприяючи таким чином збереженню та сталому використанню біорізноманіття відповідно до міжнародно узгоджених інструментів доступу та спільного використання вигод.
ЦІЛЬ D
Адекватні засоби імплементації, включаючи фінансові ресурси, нарощування потенціалу, технічне та наукове співробітництво, а також доступ до та передача технологій для повної реалізації Куньмінсько-Монреальської глобальної програми з біорізноманіття, мають бути забезпечені та рівноправно доступні для всіх Сторін, особливо країн, що розвиваються, зокрема, для найменш розвинених країн та малих острівних держав, що розвиваються, а також для країн з перехідною економікою, поступово скорочуючи дефіцит фінансування біорізноманіття у розмірі 700 мільярдів доларів на рік та узгоджуючи фінансові потоки з Куньмінсько-Монреальською глобальною рамковою програмою з біорізноманіття та візією до 2050 року для біорізноманіття.
23 Куньмінсько-Монреальські глобальні цілі до 2030 року
Зменшення загроз для біорізноманіття
1. Переконатися, що всі території підпадають під інтегроване просторове планування з урахуванням біорізноманіття та/або ефективні процеси управління, спрямовані на зміну використання суходолу та морів, щоб до 2030 року звести до нуля втрату територій, які мають велике значення для біорізноманіття, включаючи екосистеми високої екологічної цілісності та поважаючи права корінних народів і місцевих громад,
2. Забезпечити ефективне відновлення до 2030 року принаймні 30 відсотків деградованих наземних, внутрішніх водних, прибережних і морських екосистем з метою покращення стану біорізноманіття, екосистемних функцій та послуг, екологічної цілісності та зв’язку.
3. Забезпечити та створити умови для того, щоб до 2030 року принаймні 30 відсотків суходолу, внутрішніх вод, а також прибережних і морських територій, особливо територій, які мають важливе значення для біорізноманіття та екосистемних функцій і послуг, були ефективно збережені та управлялися за допомогою екологічно репрезентативних, добре пов’язаних та справедливо керованих системи охоронюваних територій та інших ефективних природоохоронних заходів, що визнають корінні та традиційні території, де це можливо, та інтегровані в ширші ландшафти, морські ландшафти та океан, забезпечуючи при цьому будь-яке стале використання, де це доречно, у таких зонах, повністю відповідаючи цілям збереження, визнаючи та поважаючи права корінних народів і місцевих громад, у тому числі на їхні традиційні території.
4. Забезпечити термінові управлінські дій для припинення спричиненого людиною вимирання видів, а також для відновлення та збереження видів, які перебувають під загрозою зникнення, зниження ризику їхнього вимирання, підтримка та відновлення генетичного різноманіття всередині та між місцевими популяціями диких та одомашнених видів тварин, щоб підтримувати їхній адаптаційний потенціал, у тому числі за допомогою практики збереження in situ та ex situ та сталого управління, а також ефективного управління взаємодією людини та дикої природи, щоб мінімізувати конфлікт між людиною та дикою природою для співіснування.
5. Забезпечити стале, безпечне та законне використання, збирання та торгівлю дикими видами, запобігаючи надмірній експлуатації, мінімізуючи вплив на нецільові види та екосистеми та зменшуючи ризик поширення патогенних мікроорганізмів, застосовуючи екосистемний підхід, дотримуючись при цьому захисту традиційного сталого використання корінними народами та місцевими громадами.
6. Усунення, мінімізація, зменшення та/або пом’якшення впливу інвазивних чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги шляхом виявлення та управління шляхами інтродукції чужорідних видів, запобігання інтродукції та встановлення пріоритетних інвазивних чужорідних видів, зниження рівня інтродукції та встановлення інших відомих або потенційних інвазивних чужорідних видів принаймні на 50 відсотків до 2030 року, знищення або контроль інвазивних чужорідних видів, особливо в пріоритетних місцях, таких як острови.
7. Зменшити ризики забруднення та негативний вплив забруднення з усіх джерел до 2030 року до рівнів, які не завдадуть шкоди біорізноманіттю та екосистемним функціям і послугам, враховуючи кумулятивні наслідки, включаючи: зменшення надлишкових втрат поживних речовин у навколишнє середовище принаймні наполовину, включно завдяки більш ефективному кругообігу та використанню поживних речовин; зниження загального ризику від пестицидів і небезпечних хімічних речовин принаймні наполовину, в тому числі шляхом інтегрованої боротьби зі шкідниками, заснованої на наукових підходах, з урахуванням продовольчої безпеки та засобів до існування; а також запобігання, зменшення та робота над усуненням забруднення пластиком.
8. Звести до мінімуму вплив зміни клімату та підкислення океану на біорізноманіття та підвищити його стійкість за допомогою дій із пом’якшення, адаптації та зменшення ризику стихійних лих, у тому числі за допомогою природоорієнтованих рішень та/або екосистемних підходів, зводячи до мінімуму негативні та сприяючи позитивним впливам змін клімату на біорізноманіття.
Ще 15 цілей спрямовані на збалансоване використання природних ресурсів та інтеграцію ключових змін в політику, нормативно-правові документи та процеси планування й розвитку. З ними можна ознайомитися в повному тексті документу за посиланням https://www.cbd.int/doc/c/e6d3/cd1d/daf663719a03902a9b116c34/cop-15-l-25-en.pdf
Для імплементації національних стратегій та планів дій, які мають бути розроблені з метою досягнення згаданих цілей, планується прогресивно збільшувати рівні залучення фінансових ресурсів з усіх джерел і до 2030 року мобілізувати щонайменше 200 мільярдів доларів США на рік (ціль 19).
Паралельно із цим, до 2025 року мають бути ідентифіковані, а пізніше усунені або реформовані стимули, включаючи субсидії, які є шкідливими для біорізноманіття – із щорічним скороченням таких фінансових стимулів на 500 млрд доларів до 2030 року (ціль 18).
Куньмінсько-Монреальскі цілі є документом світового рівня, який має бути поштовхом для розроблення та запровадження на національному рівні стратегій та чіткого плану дій для досягнення цілей на місцевому, регіональному та національному рівнях, які стануть частиною внеску України в глобальні зміни.
Зважаючи на це, закликаємо Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Кабінет Міністрів України в цілому протягом 2023 року розробити із широким залученням зацікавлених сторін, зокрема науковців та громадськості, та затвердити Національну стратегію зі збереження біорізноманіття до 2030 року, включно з довгостроковими цілями до 2050 року, а також План дій на виконання такої стратегії.
Контакти:
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ k.polyanska@epl.org.ua
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ b.kuchenko@epl.org.ua
