Фото підбитої техніки, зроблене екологом ЕПЛ Катериною Полянською під час польового дослідження території НПП «Кам’янська Січ»
Територія національного природного парку “Кам’янська Січ” стала пілотною для апробації та вдосконалення методики оцінки ступеня трансформації природних територій за зміною показників мутагенних і загально-токсичних ризиків для людини і біоти.
Цей методологічний підхід ґрунтується на природі й імовірному механізмі джерел впливу на потенційного біологічного реципієнта. Відомо, що у сучасних бронебійних підкаліберних снарядах бронебійна частина найчастіше виготовляється зі збідненого урану. Практично до 70 % усієї маси збідненого урану, що міститься в снаряді, вигорає і перетворюється під час вибуху на аерозоль радіотоксичних оксидів урану (U3O8, UO2) із частками від 0,5 до 5 мкм. Значна кількість диспергаційних аерозолів тривалий час знаходиться в повітрі, поступово осідає на поверхні та згодом мігрує в ґрунти та ґрунтові води. Застосування боєприпасів зі збідненим ураном досі не вивчено досконало з точки зору довгострокових наслідків для біоти. Значний вплив на навколишнє середовище має і токсичний вміст капсулів боєприпасів, який, зазвичай, представляє собою ударно-запалювальну суміш речовин: гримуча ртуть Hg(ONC)2, антимоній Sb2S3 (сурма трьохсірчаниста); бертолетова сіль KClO3 (калій хлорат). Також варто враховувати, що в боєприпасах застосовується значна кількість додаткових стабілізуючих та ініціюючих речовин, серед яких олово та його сполуки, бісмут та його сполуки (оксид бісмуту, карбонат бісмуту, нітрат бісмуту та ін.), нітрат стронцію, магнієвий порошок та багато інших. Серед озброєння, яке активно застосовується росією по всій території України, є ракети різного типу. Це сотні й тисячі кілограмів хімічних речовин, які несуть значне забруднення та є токсичними для всього живого.
Одним із факторів небезпеки є залишки ракетного палива від збитих ракет, що залишаються в місці падіння. Спалювання або утилізація баліститних ракетних палив, що використовуються у РСЗВ типу «Ураган», «Град» та ін., супроводжується утворенням низки токсичних компонентів. Свинець у продуктах горіння або вибуху твердого ракетного палива присутній у вигляді аерозолів свинцю та його оксиду – PbO. Варто відзначити постійне застосування російськими військами боєприпасів з білим фосфором. Під час горіння білого фосфору в повітрі утворюються білий дим, який складається переважно з триоксиду (P4O6) та пентаоксиду (P4O10) фосфору. Утворені оксиди фосфору є надзвичайно гігроскопічними і швидко поглинають навіть незначні сліди вологи, утворюючи фосфоровмісні кислоти, такі як ортофосфорна (H3PO4), пірофосфорна (H4P2O7), ортофосфориста (H3PO3), гіпофосфорна (H3PO2), поліфосфорні кислоти та ряд інших лінійних і циклічних поліфосфатів. В умовах недостатньої кількості кисню під час горіння білого фосфору може утворюватися фосфін (PH3). Пряме потрапляння снарядів на територію природних екосистем призводить до їхнього фізичного знищення, внаслідок чого гине рослинний покрив, тваринний світ та їхні оселища в зоні ураження; змінюється мікрорельєф місцевості, відбувається температурний вплив тощо. У результаті кожного обстрілу, окрім впливу самого снаряду, відбувається засмічення земельних ресурсів уламками будівель, розливу рідких компонентів, в тому числі токсичних тощо.
Увесь цей “коктейль” токсикантів має потенційну мутагенну і цитотоксичну дію, яка може підсилюватися фізичними чинниками впливу. Відповідно, оцінка генетичного тягаря популяцій може розглядатися як “дзеркало” екологічних ризиків для людини і біоти у зонах бойових дій та прилеглих територіях.
Дане наукове припущення було підтверджено експериментальними дослідженнями гено- і цитотоксичності грунтів, а також гаметоцитності атмосферного повітря (здатності атмосферних забруднювачів спричинювати стерильність пилку рослин), які були проведені на території НПП “Кам’янська Січ” і стали основою для складання алгоритму оцінки біологічних й екотоксикологічних наслідків воєнних дій.
Результати експерименту засвідчили відхилення аналізованих показників на території НПП “Кам’янська Січ” у 5-12 разів від фонових значень, тобто тих, які констатуються на територіях які не зазнавали безпосереднього впливу військових дій. Іншими словами, вплив чинників, спричинених чи модифікованих військовими діями на довкілля, зумовлює зростання генетичного тягаря природних популяцій, яке проявлятиметься у низці поколінь, а також поширюватиметься на суміжні території з плином часом.
Враховуючи вищенаведене, можна з впевненістю констатувати необхідність застосування методів біологічної діагностики для об’єктивної оцінки впливу наслідків бойових дій на довкілля. Оскільки більшість чинників впливу має виражену токсичну і мутагенну дію на живі організми, оцінка біологічних ефектів впливу має стати обов’язковою складовою комплексно алгоритму фіксації наслідків воєнних дій.
****************************************************************************************************
| Матеріал підготовлено за фінансової підтримки чеської організації Peole in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine |
