МБО «Екологія-Право-Людина» (надалі – ЕПЛ) вітає ініціативи стосовно належного врегулювання питання надровидобутку, зокрема у частині відкритості галузі надрокористування, узгодження земельних питань, питань охорони довкілля та економічного стимулювання інвестицій через боротьбу із «сплячими» дозволами.
ЕПЛ аналізувала вже законопроекти 4187 та 4187-1 http://epl.org.ua/announces/nadrokorystuvannya-ta-ohorona-dovkillya-analiz-proyektiv-4187-ta-4187-1/, якими передбачалось внесення змін до Кодексу про надра та звертала увагу на важливість узгодження цих змін із законодавством у сфері екологічних оцінок та із обов’язком України гарантувати екологічну безпеку мешканцям України, зокрема, і під час надровидобутку.
Проєкт нового Кодексу про надра намагається впровадити ряд прогресивних норм поряд із нормами, які намагаються пріоритизувати законодавство про надра над усіма іншими актами; створюють монопольне становище для тих суб’єктів, які вже займаються надровидобутком; земельні питання не узгоджуються із процедурою надрокористування та екологічними оцінками; документи державного планування у сфері надрокористування, зокрема, і ті що стосуються оформлення земельних питань – не проходять стратегічної екологічної оцінки; оцінка впливу на довкілля відноситься на дуже пізню стадію прийняття рішень, коли у бізнесу є право сказати – ми так багато вклали, а Ви кажете, що тепер не можна?
У першу чергу виникає необхідність доопрацювати проєкт на предмет врахування вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у контексті проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин та встановлення кондицій на мінеральну сировину, складання проекту промислової розробки (технологічної схеми) родовища (покладу). Адже саме відповідно до чинних нормативно правових актів кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі, яку проводить Державна комісія України по запасах корисних копалин та є необхідною для визначення екологічних умов подальшого видобутку таких корисних копалин.
Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та визначає, що під час розробки кондицій визначаються й оцінюються небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення або утилізації виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи. Тобто мова про дії, які здійснює орган державної влади поза межами закону про оцінку впливу на довкілля, оскільки діяльність із підготовки кондицій не підпадає під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», її не має у переліку ст. 3 відповідного закону. Втім така діяльність підпадає під дію закону про стратегічну екологічну оцінку, оскільки стосується прийняття документа державного планування, а саме, рішення про визначення ступеня підготовленості до промислового освоєння корисних копалин та визначення їхньої готовності до промислового освоєння.
Таким чином, дії державних органів щодо визначення балансу корисних копалин слід оцінити через стратегічну екологічну оцінку, а дії суб’єктів господарювання із видобутку корисних копалин слід оцінити через оцінку впливу на довкілля. Саме вчасне СЕО зможе гарантувати прописану у ст. 50 проєкту таку норму: «Спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення конкурентних процедур не надається, а продаж права на користування надрами на аукціоні чи за конкурсом не здійснюється, якщо земельну ділянку, в межах якої знаходиться родовище з перспективними покладами корисних копалин, неможливо надати суб’єкту господарювання у власність або користування із земель державної та комунальної власності, на підставі лісового або земельного сервітуту, чи якщо із власником (власниками) земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладено попередній договір про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб.»
Земельні питання потребують деталізації, адже аналіз норм проєкту свідчить про два сценарії розвитку – накладення обмежень та обтяжень на земельні ділянки різних форм власності або на формування земельної ділянки, яка надається у власність чи користування, а також у сервітутне користування.
Окрему увагу заслуговує аналіз норм закону про оцінку впливу на довкілля, що свідчать, що не вся діяльність у сфері надрокористування підпадає під ОВД. Станом на сьогодні відповідно до 1-шої категорії попадає видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі; кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їхнє перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів; потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тисяч тонн або більше. Відповідно до 2-гої категорії попадає видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення; зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їхньої переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.
Натомість, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не охоплює геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, а проведення таких робіт дозволяє отримати ділянку для промислового видобутку без процедури аукціону, геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ); створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).
Не охоплені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» види діяльності у сфері надрокористування на вищому рівні охоплюються Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”. ЗУ про СЕО передбачає здійснення оцінки наслідків для довкілля, у тому числі, для здоров’я населення під час виконання документів державного планування, які стосуються промисловості, охорони довкілля, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Як показує аналіз нижче перерахованих статей у сфері надрокористування, держава приймає низку програмних документів, які передують передачі права на видобуток суб’єкту господарювання, зокрема, затвердження кондицій. Такі документи слід чітко визначити та порядок їхнього прийняття узгодити із процедурою стратегічної екологічної оцінки. До таких документів належать – рішення ДКЗ щодо затвердження кондицій мінеральної сировини, затвердження балансів корисних копалин, рішення про резервування територій для надровидобутку.
Зовсім не деталізується у проєкті процедура моніторингу стану надр, хоча позитивним є те, що проєкт передбачає таку діяльність. Відтак, ми пропонуємо своє бачення статті про моніторинг стану надр.
Також насторожує залишення можливості видобутку торфу землевласниками і землекористувачами глибиною розробки до 1 м без отримання спецдозволів. На нашу думку, в межах лісового та водного фонду така норма має бути виключена, щоб унеможливити знищення природних територій під час можливого торфовидобутку з боку користувачів або власників цих земель.
Окремим є питання щодо цивілістів, які прописували можливість спадкування права на користування надрами, адже спадкуються не лише права, але і обов’язки. Відповідно, яким чином буде перевірятися можливість спадкоємця-фізичної особи гарантувати безпеку під час надровидобутку.
Потребує доопрацювання структура проєкту: статті подані не завжди у вірній послідовності та часом не зрозуміла підстава групування у глави. Наприклад, ст. 23 про завдання, що є загальною нормою, поєднали із статтями про повноваження органів влади.
Детальний аналіз – у додатку.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Єлизавети Алєксєєвої, e.aleksyeyeva@epl.org.ua; office@epl.org.ua;
Богдана Кученка, b.kuchenko@epl.org.ua; office@epl.org.ua
Софії Шутяк, s.shutiak@epl.org.ua; office@epl.org.ua
Тел.: +38 032 225 76 82
