Фото снарядів, зроблене екологом ЕПЛ Катериною Полянською під час польового дослідження території НПП «Кам’янська Січ»
Десятий рік росія провадить активну фазу загарбницької війни проти України. Тлумачні словники лаконічно і холодно визначають страшне слово «війна» як «соціально-політичне явище» чи «крайню форму соціально-політичних, ідеологічних, економічно-територіальних суперечностей між державами і народами». Увесь масштаб нерозкритих змістів цього визначення не піддається вичерпному опису, а наслідки – повній оцінці. Це, зокрема, стосується й екологічних аспектів і наслідків воєнних дій та збитків, заподіяних природним екосистемам і популяціям живих організмів.
Одним із таких наслідків, які часто недооцінюють під час війни через дефіцит методик ідентифікації і фіксації, є довгостроковий, пролонгований вплив бойових дій на довкілля, біоту і здоров’я людей. У силу природних процесів, просторового поширення забруднювачів (аеро- та гідродинамічних полютантів) такі біолого-екологічні впливи можуть поширюватися далеко за межі території ведення активних бойових дій.
Прямі наслідки, такі як інтоксикація природного середовища через принесення широкого спектру токсичних хімічних сполук у компоненти довкілля (ґрунти, воду, повітря), можуть бути поверхнево оцінені інструментальними (хіміко-аналітичними) методами діагностики. «Поверхнево» оскільки відображають об’єктивну картину перевищення фонових чи гранично допустимих концентрацій забруднювачів, проте, на жаль, не біологічні ефекти впливу. Останніх – чимало і, часто, саме вони найбільш небезпечні: мутагенні – здатні викликати зміни спадкової інформації і закріплювати свій вплив у ряді поколінь; віддалені – вплив яких буде відчутним з плином часу; акумулятивні – здатні накопичуватися в організмах, впливаючи на них навіть у незначних дозах тощо. Крім того, хімічні токсиканти, привнесені у результаті військових дій у природні екотопи, здатні змінювати свою дію на живі організми залежно від інших умов (кислотності середовища, вологості, рівня сонячної інсоляції тощо), підсилювати вплив при сумісній дії (синергізм) чи навпаки зменшувати його (явище нівелювання). Вкрай важливим аспектом, який потребує ретельного наукового вивчення і практичної оцінки, є здатність цілої низки забруднювачів спричинювати генетичний тягар природних популяцій і навіть призводити до їхнього виродження, пролонгуючи вплив військових дій на ще не народжені покоління.
Тому переконані, що результати досліджень біологічних наслідків впливу воєнних дій повинні бути обов’язковою складовою протоколів оцінки шкоди, заподіяної довкіллю російською збройною агресією.
На даний час цей процес ускладнений відсутністю апробованих методологічних підходів, тому необхідним є розробка, затвердження і впровадження уніфікованого алгоритму оцінки біологічних і екотоксикологічних наслідків. Основою для його побудови можуть успішно слугувати кращі практики біологічної оцінки антропогенної трансформації довкілля, адаптованої до умов і реалій територій, що зазнали впливу воєнних дій. Першочергово, це стосується оцінки так званого токсико-мутагенного фону територій у трактуванні Наказу МОЗ України № 116 від 13.03.07 – сукупність фізичних, хімічних та біологічних факторів природного чи антропогенного походження, сумарний вплив яких визначає рівень мутаційної мінливості організмів на даній території. Згідно із зазначеним Наказом та на основі численних експериментальних досліджень, розроблено методологічний підхід оцінки ступеня генетичної загрози від забруднення довкілля через систему доволі простих біологічних тестів на рослинних об’єктах. Ідентифікуючи спровоковані токсикантами мутації у рослинних клітинах, ми отримуємо об’єктивну інформацію щодо мутагенного тиску комплексу факторів трансформованого довкілля на біоту. Відносна простота і низька ресурсозатратність методики (у тому числі щодо людських ресурсів і потреб у надскладному високоточному лабораторному обладнанні) дозволяє охопити дослідженнями значні території у короткий час. До того ж, немає потреби дослідникам працювати тривалий період у зонах ведення активних бойових дій, оскільки основна частина робіт проводиться на лабораторних базах. Численними експериментальними дослідженнями доведена можливість екстраполяції отриманих на тест-системах даних на інші популяції живих організмів, у тому числі, людину. Саме апробація даної методики реалізується фахівцями ЕПЛ спільно з науковцями Прикарпатського національного університету і працівниками НПП «Кам’янська Січ»у рамках проєкту «Посилення спроможності громадськості для ефективного документування екологічних злочинів війни в Україні»
Цей проєкт може стати одним із перших кроків до оцінки біоекологічних наслідків впливу воєнних дій на природні екосистеми та при верифікації результатів значно удосконалить існуючі підходи і алгоритми діагностики стану довкілля. Вдосконалюємо методи оцінки впливу війни на довкілля, щоб жоден воєнний злочин проти людства і довкілля не залишився поза увагою екологів, юристів-екологів і міжнародної спільноти.
*******************************************************************************************************
| Матеріал підготовлено за фінансової підтримки чеської організації Peole in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine |
