Аналітичний звіт
Знищення водних екосистем Милівської затоки та затоки Республіканець Каховського водосховища на території НПП “Камʼянська Січ”
Автор: Катерина Полянська, к. геогр. н., еколог МБО “Екологія-Право-Людина”
Метою дослідження було виявити, надати правильне наукове визначення та оцінити збитки завдані воєнними діями водним екосистемам. Оскільки цілісна екосистема включає водний компонент, різноманіття тваринного і рослинного світів, важливим є застосування комплексної оцінки із залученням широкого кола фахівців, а також вивчення динаміки станів екосистем.
НПП “Камʼянська Січ” розташований вище греблі Каховської ГЕС на території Бериславського району Херсонської області, тому природні комплекси на території парку зазнали осушення внаслідок підриву. Оскільки це зона бойових дій й межа між окупованими територіями та звільненою частиною Херсонщини проходить по Дніпру, досліджувати наслідки катастрофи в польових умовах було можливим лише на території заток водосховища, які повністю входять до складу парку. Територія заток також перебуває в зоні обстрілів. Частина парку лишається забрудненою вибухонебезпечними предметами.
Межі НПП “Камʼянська Січ”
Дно колишнього водосховища оголилося, відкривши мозаїчну структуру річища Дніпра та численні озерця на місці западин. Відстежувати динаміку змін в екосистемах є можливим за космічними знімками, порівнюючи площі водного дзеркала яке існувало в минулому та стан природних комплексів після катастрофи, які динамічно розвиваються.
Територія НПП “Камʼянська Січ” до катастрофи та станом на вересень 2023 року на космічних зображеннях. Ресурс зображень Planet.
Співробітниками ЕПЛ спільно зі співробітниками парку та науковцями Херсонського державного університету, а також Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ в липні, вересні та жовтні 2023 року були проведені спеціальні експедиції з метою вивчення наслідків катастрофи. Обстежувались затока Республіканець навпроти села Новокаїри, та біля витоків, а також верхня частина Милівської затоки.
Оскільки внаслідок підриву дамби та падіння рівня води затоки були майже повністю зневоднені, всі водні біотопи, які існували до цього часу, загинули й зараз відбуваються сукцесійні процеси заростання. Якщо брати вихідний стан екосистем за останні 70 років то зараз відбувається не відновлення, а формування повністю нових екосистем, однак якщо розглядати вихідний стан до існування Каховського водосховища то є вірогідним утворення наближених до минулого природного стану екосистем. З метою отримання більш чітких результатів необхідний постійний моніторинг.
У верхів’ях Милівської затоки через наявність пересипу дороги декілька місяців після катастрофи лишалася вода, однак без надходження живлення та різкого падіння грунтових вод останні запаси води зникли й знову відкрилося дно, на ньому утворилися численні тріщини. Також було знайдено більше ста особин загиблої риби, яка шукала останній прихисток в маленьких калюжах і загинула разом. Разом зі скелетами риб знайдено рештки амфібій, раків та молюсків. Під час обстеження виникли ускладнення з визначенням видів. Важливо щоб експедиція складалася з фахівців різних напрямів, які б могли на місці визначити види загиблих тварин. Також виникло питання щодо визначення молюсків та обрахунок загиблих особин, оскільки береги заток вкриті численними шарами мушель в декілька метрів глибиною й потрібно розрізняти мушлі молюсків які вже давно загинули, та тих хто загинув внаслідок катастрофи. Їх чисельність складає тисячі особин, потрібні методики які б могли порахувати шкоду нанесену таким біотопам.
Милівська затока, загибель риби.
Співробітниками парку для обрахунку шкоди було використано Додаток 7 Постанови Кабінету Міністрів № 575 від 10 травня 2022 р. Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд1, а саме такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об’єктів тваринного світу, пошкодження або знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження, відповідно до якої за знищення однієї особини нараховується шкода в гривнях. На території парку було відмічено загибель особин карася сріблястого (83 за один екземпляр), товстолоба (1 245 грн.), судака (2 494 грн.), ляща (832 грн.) та коропа (1662 грн.). Розрахунки мають проводитися з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) та коефіцієнта, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
За знищення однієї особини земноводних, молюсків та ракоподібних такси наведені нижче.
Милівська затока, загиблі особини раків.
Милівська затока та затока Республіканець є також місцями існування черепахи болотної, загиблих екземплярів під час експедицій знайдено не було, однак були наявні численні сліди на дні. Внаслідок падіння рівня вод були також знищені місця гніздування навколоводних птахів та місця їх годівлі. Для оцінки новоутвореного стану потрібно мати вихідні дані з документації парку та досліджень орнітологів на цій території. Оцінка загибелі представників водних мікроорганізмів поки залишається поза межами можливого оцінювання.
Заростання заток Каховського водосховища відбувається на 90% вербою, за попередніми висновками науковців це гібрид верба червоніюча. Також присутні поодинокі пагони тополі та клену. Заростання відбувається на дні заток, порізаних численними тріщинами (такирами), глибина яких інколи сягає більше метра. Ближче до зволожених ділянок наявні зарості прибережно-водної рослинності з домінуванням рогозу широколистого, окремо наявні зарості очерету. На схилах формуються біотопи на ракушняку, його відклади сягають в глибину декількох метрів, ґрунтовий покрив ще не розвинувся, тому тут можна спостерігати первинні угруповання.
Рівень води в затоці Республіканець впав більше ніж на 10 метрів. На поверхні з’явилося старе русло річки Камʼянка та раніше поховані під водами водосховища заплавні грунти.
Затока Республіканець та русло річки Камʼянка.
Стан екосистем НПП потребує постійного моніторингу. Одразу після катастрофи спостерігається найбільш динамічна фаза в розвитку природних комплексів. Зміни водності території, рівень грунтових вод, питання загибелі заплавних лісів, розвитку нових екосистем на дні колишнього водосховища, обрахунок шкоди природним екосистемам, сценарії відновлення цієї території потребують залучення широкого кола спеціалістів та роботи комплексної експедиції.
