Чинне екологічне законодавство виділяє в окрему ланку діяльність та об’єкти, які потенційно можуть заподіяти шкоду довкіллю. Такі об’єкти та діяльність визначаються як такі, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 554 “Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” такими об’єктами та діяльністю є:
- Атомна енергетика і атомна промисловість (у тому числі видобування і збагачення руди, виготовлення тепловиділюючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів).
- Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.
- Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.
- Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів).
- Автозаправні станції.
- Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.
- Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).
- Металургія (чорна і кольорова).
- Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.
- Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.
- Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.
- Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).
- Целюлозно-паперова промисловість.
- Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).
- Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).
- Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі.
- Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.
- Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більш як 5000 голів і птахофабрики).
- Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи).
- Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).
- Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.
- Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.
- Інші окремі об’єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або його органами на місцях.
З метою запобігання негативному впливу об’єктів та діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, документація щодо реалізації таких об’єктів та діяльності підлягає обов’язковій державній екологічній експертизі, як цього вимагає ст.13 Закону України “Про екологічну експертизу”.
Щоб дізнатись, яка документація, що стосується діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, повинна передаватись на екологічну експертизу, необхідно звернутись до ст. 14 Закону України “Про екологічну експертизу” та Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи , які визначають, що державній екологічній експертизі підлягають:
- інвестиційні проекти;
- техніко-економічні обґрунтування і розрахунки;
- проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств;
- документація з перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, в тому числі військового та оборонного призначення;
- документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин
- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;
- інша передпланова, передпроектна та проектно-кошторисна документація.
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
На сьогодні значна частина документації щодо будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проходить державну екологічну експертизу в процесі здійснення комплексної експертизи. Це означає, що екологічна експертиза є складовою комплексної експертизи.
Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи визначає яка документація щодо будівництва підлягає обов’язковій комплексній експертизі. Згідно п.7 вищезгаданого порядку обов’язковій комплексній експертизі підлягають інвестиційні програми і проекти будівництва*.
Таким чином, якщо документація підлягає одночасно і екологічній і комплексній експертизі, така документація проходить екологічну експертизу в рамках комплексної експертизи.
Відповідальними виконавцями комплексної державної експертизи (згідно з наказом Держбуду України від 4 березня 1999 року N 51) є: Центральна служба Укрінвестекспертизи, служба Укрінвестекспертизи Автономної Республіки Крим, служби Укрінвестекспертизи в областях, місті Севастополі галузеві (міжгалузеві) служби Укрінвестекспертизи.
Якщо документація стосовно будівництва об’єктів та діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, не підлягає комплексній експертизі, вона подається на екологічну експертизу.
Нормативні акти:
- Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року N 45/95-ВР
- Інструкція про здійснення державної екологічної експертизи, затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 7 червня 1995 р. N 55
- Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 483
- Правила організації виконання комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, затверджений наказом Держбуду України від 4 березня 1999 року N 51
Консультація станом на 31 травня 2003р.
* До проектів будівництва належать передпроектна документація (техніко-економічні обгрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти) і проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація) для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення підприємст
