Правове регулювання обрізування зелених насаджень
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 29 червня 1994 року №70, для утримання в належному стані, створення та формування високодекоративних і ефективних в екологічному відношенні, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища дерев і чагарників протягом усього року проводяться заходи по підживленню, поливу, обрізуванню крон дерев і кущів, вирізуванню сухих суків і гілок, утепленню кореневої системи, стрижці живоплотів.
Одним із основних заходів догляду за надземною частиною дерев та чагарників у міських насадженнях є обрізування крони.
Обрізування крони дерев та чагарників проводиться шляхом вирізування сухих, пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративну цінність рослин і сприяють утворенню дупел; проріджування крони, збереження наданих їй раніше форми і розмірів, зменшення об’єму та омолоджування.
Розрізняють три види обрізування – формувальне, санітарне і омолоджувальне.
Формувальне обрізування застосовується для збереження природної або штучної геометричної форми рослин та рівномірного розташування скелетних гілок. Періодичність проведення формувального обрізування може коливатися залежно від швидкості росту пагонів: у порід, що швидко ростуть – щорічно; у тих, що повільно ростуть – один раз у 2 – 4 роки. Формувальне обрізування слід проводити ранньою весною до розпускання бруньок, перед початком вегетації (кінець лютого – квітень).
Мета формувального обрізування – створення декоративної штучної форми чагарників, підтримування заданої форми і розмірів живоплоту, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони.
Санітарне обрізування дерев і чагарників – це вирізування старих, хворих, усихаючих і пошкоджених гілок протягом усього вегетаційного періоду.
Омолоджувальне обрізування проводиться з метою підвищення життєдіяльності ослаблених дерев у тому разі, коли дерева майже зовсім перестають давати щорічний приріст або в них спостерігається усихання вершини і кінців пагонів.
Відповідальність за утримання в належному стані зелених насаджень і належний догляд за ними покладається:
- щодо насаджень, які відносяться до комунальної власності, – на місцеві ради, їх виконавчі чи спеціально уповноважені ними органи, при інших формах власності – на землевласників і землекористувачів;
- на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та садів мікрорайонів – на власників (орендарів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров’я, які розташовані у житлових районах;
- на територіях підприємств, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах – на ці підприємства;
- на територіях зелених насаджень, відведених під будівництво, з дня початку робіт – на керівників організацій, котрим відведені земельні ділянки, або керівників будівельних організацій;
- на пустирях, берегах водоймищ та річок – на керівників прилеглих підприємств за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади;
- на приватних садибах і прилеглих ділянках – на їх власників.
Консультація станом на 28 лютого 2002р.
