Окремі питання укладення строкового трудового договору в громадських організаціях
Для досягнення і виконання статутних цілей громадські організації можуть використовувати працю найманих працівників. З цією метою вони можуть укладати трудові договори, а у випадках, передбачених законами, — контракти.
Залежно від строку, на який наймаються працівники, трудове законодавство передбачає два основні види трудового договору. Це безстрокові та строкові трудові договори. Безстрокові трудові договори — це такі договори, що укладаються на невизначений час. Строкові ж укладаються на визначений строк, а також на час виконання певної роботи. Сторони трудового договору самостійно визначають його тривалість і він може бути укладений на будь-який строк (наприклад, на декілька днів, місяців або років). Якщо законодавством встановлено мінімальні і/або максимальні часові вимоги, то сторони повинні їх враховувати. Наприклад, для заміни тимчасово відсутнього працівника строк трудового договору не може перевищувати чотирьох місяців.
Існує певна специфіка укладення та розірвання строкового трудового договору. Стаття 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) окреслює умови, за наявності яких можна укладати строкові трудові договори. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
- характеру роботи (робота є такою, що не виконується постійно, наприклад, сезонні роботи, роботи, що виконуються в рамках певного гранту, проекту);
- умов виконання роботи (виконувана робота хоча за своїм характером є постійною, але у зв’язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути укладені на невизначений строк. Наприклад, виконання робіт тимчасовими працівниками, виконання особою посадових обов’язків (із заняттям посади) у виборному органі громадської організації);
- інтересів працівника (особа зацікавлена в укладені трудового договору на визначений строк, наприклад, у зв’язку з сімейно-побутовими причинами);
- в інших випадках, передбачених законодавчими актами (наприклад, при укладені контракту).
Якщо трудовий договір буде укладено всупереч вказаним вимогам, то умова договору про строк визнається недійсною і такою, що погіршує становище працівника порівняно з трудовим законодавством України (ст. 9 КЗпП України), а сам договір буде визнаватися таким, що укладений на невизначений час.
По закінченні строку чи виконанні робіт строковий трудовий договір припиняє свою дію. Законодавство встановлює декілька випадків, коли дія договору продовжується на певний період або договір переростає у безстроковий:
- у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися і тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 року з наступними змінами і доповненнями);
- якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк (ч.1 ст.391 КЗпП України).
Тому важливо контролювати дату закінчення строку трудового договору.
Для окремих категорій працівників законодавець встановлює додаткові гарантії. Так, вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років (в передбачених випадках — до шести), одинокі матері при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда обов’язково працевлаштовуються також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору (ч. 3 ст. 184 КЗпП України).
Вартими уваги є питання оформлення укладення строкового трудового договору та звільнення працівників у зв’язку з його закінченням. Укладення трудового договору, в тому числі і строкового, оформляється наказом. У наказі необхідно вказати, що працівник приймається на умовах строкового трудового договору, запис у трудову книжку про строковий характер роботи не заноситься. Для проведення звільнення не вимагається подавання заяви працівником.
Громадська організація також не зобов’язана попереджати працівника про його звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Водночас громадській організації доцільно контролювати настання строку закінчення дії трудового договору, оскільки у випадках, коли після закінчення цього строку трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення, то строковий трудовий договір трансформується у безстроковий. У такому разі звільнення працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП України є незаконним.
Для оформлення звільнення видається наказ, в якому чітко вказується причина звільнення з посиланням на законодавство. На його основі робиться запис у трудову книжку. Наприклад, “звільнений у зв’язку з закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України”. В день звільнення працівникові видається трудова книжка і проводиться з ним розрахунок.
Помітне збільшення останнім часом місць для стоянок автомобілів породжує виникнення у громадян запитань щодо правомірності їх розташування на тій чи іншій території. Зважаючи на актуальність цієї проблеми, пропонуємо її правове регулювання.
Консультація станом на 31 травня 2002 р.
