З реєстру ОВД ЕПЛ стало відомо про плани будівництва чергової малої ГЕС на р.Случ . Цей раз в селі Курчиця Новоград-Волинського району Житомирської області. Згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», якщо планована діяльність може мати вплив на довкілля двох і більше областей, то рішення в процедурі ОВД повинно приймати Мінекоенерго. На думку доктора технічних наук, провідного наукового співробітника відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, професора кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування Дмитра Стефанишина, будівництво ГЕС в Курчиці є саме таким випадком:
«Як відомо, річка Случ протікає в межах трьох областей: Хмельницької, Житомирської та Рівненської. Натепер, в басейні річки налічується більше 200 ставків та 17 водосховищ (водойм об’ємом від 1 млн. м3), серед яких безпосередньо на р. Случ – 39 водойм (10 водосховищ, 9 з яких знаходяться в Житомирській і Хмельницькій областях і лише одне – і те, наливного типу, в заплаві р. Случ, Немовицьке водосховище в с. Костантинівка, Сарненського району, Рівненської області). Натепер, на р. Случ вже експлуатується сім малих гідроелектростанцій (МГЕС). Всі вони розміщені в Житомирській та Хмельницькій областях. Тому практично всі екологічні проблеми р. Случ в межах Рівненської області, які в першу чергу пов’язуються з порушенням ерозійно-акумулятивної діяльності річки, і які проявилися і особливо загострилися в останні роки у зв’язку ще з вкрай малою водністю, можуть бути віднесені до впливів гідротехнічного будівництва та експлуатації водосховищ та МГЕС в Житомирській та Хмельницькій областях. Мова йде про те, що фактичний базис ерозії річки у зв’язку з експлуатацією семи вже побудованих МГЕС, що мають у своєму складі греблі та водосховища, катастрофічно змістився від витоку (с. Червоний Случ у Хмельницькій області), і наразі фактично знаходиться в с. Чижівка у Житомирській області. В результаті такого штучного «зміщення» ерозійно-акумулятивна діяльність річки зазнала катастрофічних змін, які поширившись вниз за течією на Рівненську область набули вираженого екстериторіального характеру. Ці зміни вже призвели до практично повної деградації річки в межах Рівненської області за гідробіологічними, гідрохімічними та, особливо, гідроморфологічними показниками. Протягом всього кількох десятків років в межах Рівненської області відбулася значна трансформація русла р. Случ, яка вплинула на хід руслового процесу, що наразі набув нестійкого і практично не прогнозованого характеру. При спаді паводків на річці спостерігаються наглядні сліди порушення ходу руслового процесу, коли внаслідок лише одного паводку повністю змінюються морфометричні характеристики русла: розмиваються береги, заносяться наносами пороги, плеса, зимувальні ями, виникають нові острови, острови сполучаються з берегами. Відповідно, повністю і різко перебудовуються біотопи і живі організми не встигають пристосуватися до швидких гідроморфологічних змін. Ці зміни відбуваються навіть в межах Надслучанського ландшафтного парку (від с. Більчаки, Маринин, до с. Соснове), де ріка протікає в каньйоноподібній долині, в умовах природного стиснення, яке природним чином обмежує меандрування русла, утворення в ньому островів, окремих рукавів тощо. Що стосується ділянки виходу річки на Поліську низовину (нижче сіл Губків та Соснове), то тут подібне стиснення вже не існує, і річка може меандрувати взагалі не прогнозовано. Наразі, в результаті такого меандрування виникла безпосередня загроза руйнації берегів та житлових будинків в с. Прислуч, Березнівського району, у випадку проходження сильного паводку.
Поряд з гідроморфологічними загострилися гідрологічні проблеми, пов’язані з маловоддям. Звичним явищем у останні роки став катастрофічний дефіцит стоку річки Случ в межах Рівненської області в межінь. В Надслучанському каньйоні, де раніше завдяки численним порогам підтримувалися достатньо високі швидкості течії, в маловодні періоди повсюдно спостерігаються застійні явища, швидкості течії в ріці на багатьох ділянках падають практично до нуля. Потічки, що раніше впадали в річку, відмежовуються від неї грядами наносів, випаровуються та пересихають. В межах колишнього заповненого в межінь русла водою, спостерігаються слабенькі потічки. На деяких порогах, що ще залишилися, водний потік в межінь займає лише четверту частину природного русла з глибинами до 0,3-0,4 м. Пояснення загостренню водного дефіциту в межінь слід шукати і в надлишковому випаровуванні води численними ставками і водосховищами в басейні ріки, яке з роками лише збільшується внаслідок появи нових водосховищ та ставків і заростання вже існуючих штучних водойм водною рослинністю. Зокрема, проведені нами дослідження показали, що для створу Новоград-Волинського водосховища мінімальні витрати води фактично формуються з території, яка вже є значно меншою від тієї, що зазначена в кадастрі. За нашими оцінками, в результаті лише випаровування з водосховищ та ставків вище за течією гідрометричного поста «Новоград-Волинський» зменшення природної витрати р. Случ у створі Новоград-Волинського водосховища влітку може складати більше 2 м3/с. При цьому мінімальна витрата літньої межені забезпеченістю 75% у створі «Новоград-Волинський» оцінюється у 8,8 м3/с, мінімальна витрата 95% забезпеченості – у 4,85 м3/с, а мінімальна спостережена з 1975 р. витрата 2015 р. (за 40 років) – 1,03 м3/с.
Річка Случ в с.Чижівка де функціонує мала ГЕС
ЕПЛ повністю підтримує позицію Дмитра Стефанишина в тому, що вплив на дві області будівництва ГЕС в Курчиці очевидний і рішення про її допустимість чи недопустимість повинне приймати Мінекоенерго, а не чиновники в Житомирі. Тим більше, Житомирська ОДА неодноразово доводила, що процедуру ОВД вона розглядає виключно як формальність і готова погоджувати будь-яку шкідливу для довкілля діяльність. Як це було зокрема з проектами видобутку торфу. Тоді Житомирська ОДА теж «не помітила» вплив на дві області, хоча це було відмічене навіть в самому звіті з оцінки впливу на довкілля!
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82
