Про відсутність ефективної системи екологічного контролю за викидами говорять на сьогодні багато ЗМІ та громадськість. На жаль, забруднення повітря, сморід та чорний дим спостерігають жителі не тільки на тих об’єктах, що працюють без дозволу на викиди, але і серед тих, що такий дозвіл на викиди отримали. Чи може на сьогодні дозвіл на викиди гарантувати безпечність викидів та відображати реальні викиди?
Фото із сайту: https://www.unian.ua/ecology/reduction/1216722-nebezpechne-povitrya-chim-dihayut-ukrajintsi.html
Дозвіл на викиди видається департаментами екології обласних державних адміністрацій чи самим Мінприроди (щодо великих об’єктів). Проте основну роботу з оцінки та оформлення викидів проводить організація чи установа будь-якої форми власності, що включена до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій (надалі-Перелік). Такий перелік веде Мінприроди і до нього на сьогодні включено понад 250 організацій зі всієї України.
Для включення в Перелік організація повинна надати докази того, що у неї є необхідна кількість кваліфікованих працівників (не менше 5-ти), необхідні програми для підготовки обґрунтовуючи документів, надати перелік розроблених за 2 роки матеріалів (а не самі матеріали). Такі вимоги щодо цих організацій є необхідними, оскільки саме на підставі розрахунків такої організації видається дозвіл на викиди, сплачується екологічний податок.
Так, екологічний податок розраховується на підставі даних щодо переліку та обсягів викидів, які містяться в Звіті про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Такий звіт має право готувати не лише організація, що включена Мінприроди до Переліку, а і будь-яка інша. Всю відповідальність за обсяги сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин несуть як сам забруднювач, так і організація, яка готувала звіт про інвентаризацію викидів. При підготовці такого звіту мають проводитися інструментальні заміри реальних викидів, тобто така організація повинна мати свою лабораторію (чи на договірних засадах укладати договори із іншими лабораторіями). Щоб підготувати якісний звіт про інвентаризацію викидів, навіть на підставі аналізів «чужої» лабораторії, необхідні кваліфіковані працівники, що орієнтуються в чинних методиках оцінки викидів, зможуть оцінити різні джерела викидів, технологічні процеси та особливості роботи газоочисних установок, технологічного обладнання, тощо. Проте відсутність будь-яких законодавчих вимог до таких організацій викликає, як мінімум, занепокоєння.
Наша організація, після дослідження ситуації із такими організаціями із Тернопільської, Житомирської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Київської областей, дійшла до невтішних висновків. Половина організацій, включених до Переліку Мінприроди, не мають мінімально необхідної кількості працівників (в середньому 1-2 особи). Так, із 5-ти організацій, що включені до Переліку на Закарпатті, три не мають достатньої кількості працівників (1-3 особи лише). Із 6-ти організацій, що включені до Переліку в Тернопільській області, три не мають достатньої кількості працівників (0-1 особи лише). Із 13-ти організацій, що включені до Переліку в Житомирській області, сім не мають достатньої кількості працівників (1-3 особи лише): Із 8-ми організацій, що включені до Переліку в Київській області, сім не мають достатньої кількості працівників (1-3 особи лише).
Тому, наша організація звернулася із скаргою до Мінприроди, яке має право виключати із Переліку ті організації, які не відповідають вимогам, не мають матеріально-технічної бази для проведення таких робіт. Ми просимо міністерство також переглянути обґрунтовуючи документи, що готували такі організації та анулювати відповідні дозволи на викиди.
Також хочемо нагадати, що у 2017 році ЕПЛ вже зверталася із скаргою до Мінприроди щодо неякісно підготовлених обґрунтовуючи документів на дозвіл на викиди, які підготувала організація ТОВ «Моноліт-Еко» (32639930) для свинокомплексу ТОВ «Даноша». Внаслідок математичних «помилок» в обґрунтовуючи документах, обсяги викидів були подекуди занижені в 10 разів. Проте Мінприроди не вжило ніяких заходів щодо перевірки якості підготовлених ними документів, і дана організація не була виключена із Переліку.
Практика показує, що бізнесу легше домовитися про необхідні обсяги та види викидів із такими організаціями, аніж інвестувати кошти в очисне обладнання чи щороку оплачувати високі суми екологічного податку. А випадки притягнення до відповідальності таких організацій за неякісну підготовку обґрунтовуючи документів нам не відомі.
Ми будемо і надалі аналізувати і висвітлювати проблеми видачі дозволів на викиди та заниження реальних викидів суб’єктів господарювання та недоотриманні бюджетами екологічних податків.
За більш детальною інформацією просимо звертатися до:
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ,
тел. 0322 2257682
