Тема №1 в «Кримському питанні» протягом останніх двох років – будівництво мосту через Керченську протоку, що має на меті поєднати Росію із анексованим Кримським півостровом. Більшість дискусій навколо цього, безумовно важливого питання або обертаються навколо політичних наслідків, або ж – є перетягуванням канату «добудують – не добудують». Втім, політизація питання лише провокує дискусії та шум, який супроводжує будівництво, замість того, щоб реально оцінити можливі наслідки такого колосального будівельного проекту.
Міст зводиться за складних інженерно-геологічних умов, в місці активного руху морських поверхневих течій, акумуляції донних відкладів, розмиву берегів, нагонів води та вітрових процесів, його функціонуванню загрожують ризики тектонічних проявів, оскільки Керченьский півострів розташований в сейсмічно активній зоні, де магнітуда коливань може досягати 9 балів за шкалою Ріхтера. Рух криги в Азовському морі може призвести до надмірних навантажень на конструкцію мосту, його попередник у 1945 році такого тиску не витримав. Вплив на екосистеми Чорного і Азовського морів, знищення екосистем острова Тузла та негативний вплив на морські екосистеми Таманської затоки, забруднення морського середовища під час будівництва та експлуатації мосту, загроза зміни хімічного складу вод Азовського моря через порушення процесів водообміну між Чорним та Азовським морями, вплив на біоту – все це призведе до порушення екологічної рівноваги в регіоні та до серйозних наслідків, боротьба з якими буде коштувати набагато більше ніж будівництво мосту.
Керченський півострів. На півострові розташовані три з шести кримських заповідників, значна кількість археологічних та геологічних пам’яток. У 1980-х роках пропонувалось оголосити весь півострів біосферним заповідником1.
Перетворення півострова на «Східні ворота Криму» призведе до стрімкого розвитку інфраструктури, будівництва складів, військових баз тощо. Вже зараз до м. Керч будується нова траса через весь півострів і планується спорудження нової залізничної гілки2, що назавжди спотворить неповторний півострів.
https://www.youtube.com/watch?v=Ed92uyZOczk
Найбільш відчутними для природи наразі є наслідки військових навчань на території Караларського регіонального ландшафтного парку (РЛП) на північному березі півострова. В минулому територія РЛП була військовим полігоном, проте в останні десятиліття цей негативний вплив не відбувався. Наразі на «полігоні» відновлено військовий аеродром3, проводяться навчання з участю авіації. На території Опукського природного заповідника російські війська заснували ще більш потужний військовий полігон, в т.ч. для бомбометання. На полігоні вже проходили повномасштабні навчання4. Життєзабезпечення військових навчань та завезення для них боєприпасів також суттєво полегшиться для окупантів при появі наземного сполучення з Росією.
https://www.youtube.com/watch?v=_dF0Db8UWZE&feature=youtu.be&t=196
Фізичне знищення історичних та природних ландшафтів будівництвом транспортної, складської інфраструктури, розгортання військових полігонів та негативні впливи розривів боєприпасів (включно із отруєнням грунту) назавжди змінять півострів в гіршу сторону.
Рибні запаси. Керченська протока є місцем промислу низки видів риб. Крім того Азовське море є місцем мешкання і нересту багатьох промислових видів. Порушення шляхів їх міграції у зв’язку із будівництвом дамби до острова Тузла та забрудненням моря токсичними донними відкладами через їх підняття під час будівництва мосту та дамби може стати причиною скорочення популяцій деяких видів і, відповідно – колапсу екосистеми Азовського моря.
Дельфіни. У Азовському морі мешкають два види дельфінів, які занесені до Червоної книги України та охороняються міжнародною угодою про охорону китоподібних Європи. На їх життєдіяльність може негативно вплинути зміна шляхів міграції риб та забруднення вод.Також вібрація від будівництва і подальшого використання мосту, очевидно, значно перевищує прийнятні для дельфінів показники.
Видобуток нафти та газу. В Азовському морі знаходяться родовища нафти та газу. Зі зведенням мосту через Керчеську протоку ситуація буде ускладнена тим, що, вишки не можна буде відбуксирувати з Азовського моря, їх параметри не дозволять пройти під аркою мосту.
Сейсмічна безпека. Керченський півострів і сама протока розташовані в сейсмоактивній зоні де проходять розломи земної кори, свідченням чого, зокрема, є наявність грязьових вулканів. Сама ж протока понад як на 80 метрів глибини складається з наносів мулу. Натомість ґрунтованого вивчення земної кори під мулом ніхто не проводив. Ще за часів Радянського союзу розглядалась можливість побудови мосту над Керченською протокою, але через складну геологічну ситуацію, зокрема небезпеку землетрусів, від цієї ідеї відмовились. Не змогли пов’язати кримські курорти з кавказькими і німці, під час окупації.
З російського боку відсутні обнадійливі висновки екологічних експертиз і навіть відомі публічні побоювання науковців. Хоча показово була проведена акція так званого переселення рідкісних тварин і навіть рослин з зони будівництва мосту5. Втім, рідкісна фауна в зоні будівництва мосту представлена дельфінами, рибами і крабами у морі а також птахами, що пролітають над протокою. Уявити переселення зазначених груп тварин було би досить дивно.
Втім, найбільш тривожним лишається зовсім інше питання. Що буде якщо міст впаде? На скільки буде перекрита протока? Хто і якою технікою зможе видобути рештки 19-кілометрового мосту з дна, щоб бодай якісь судна надалі змогли заходити до Азовського моря. Як це вплине на біорізноманіття Азовського моря. Відповіді на ці питання навряд можна знайти зараз. Українські науковці не мають жодного доступу до вивчення ситуації при будівництві мосту.
На думку ЕПЛ гарантією екологічної безпеки всього Азовського моря а також самого Керченського півострова є рішуча відмова від добудови мосту та демонтування вже зведеної частини. ЕПЛ звертається до кримських та російських природоохоронців з проханням поширювати інформацію про екологічні загрози будівництва Кримського мосту.
а/с 316, м. Львів, 79000
+380 32 225 76 82
office@epl.org.ua
1 Перспективная сеть заповедных объектов Украины / под об.ред Шеляга Сосонка Ю.Р. К. – 1987.
