У кожному регіоні України є території природно-заповідного фонду, які привертають особливу увагу науковців, активістів та туристів. У Дніпропетровській області одним з таких об’єктів є Балка Північна Червона, що розміщена у м. Кривий Ріг. Тут одночасно розміщені два заказника – один місцевого значення і другий – загальнодержавного. Обидва заказники мають назву «Балка Північна Червона». Вся територія балки, що не увійшла до складу заказників, з 2002 року зарезервована під їхнє розширення та включена до складу екологічної мережі Дніпропетровської області. Більшість наукових та науково-популярних праць про заповідні перлини Дніпропетровщини не оминають увагою цей об’єкт або й згадують його одним з перших. У Червоній книзі Дніпропетровщини саме цей заказник найбільш часто згадується з-поміж інших.
Разом з тим саме над цими заказниками нависла небезпека повного знищення. На їхньому місці планується розпочати видобуток відкритим способом корисних копалин. Інакше кажучи, на місці двох заказників у степовій балці планується створення кар’єру майже 100-метрової глибини.
Згідно з даними «Реєстру оцінки впливу на довкілля» http://eia.menr.gov.ua, ТОВ «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ» має намір провадити плановану діяльність з видобування відкритим способом залізистих кварцитів з родовища Червона Балка, що є складовою ділянки № 3, розташованої між шахтами ім. Леніна та ім. Першого Травня в північній частині Криворізького залізорудного басейну для отримання залізовмісної коригуючої добавки до цементу1.
На жаль, при підготовці «Звіту з оцінки впливу на довкілля» 2 щодо діяльності ТОВ «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ» не була врахована інформація про охоронний статус цієї непересічної території. Адже розміщення природно-заповідного фонду виключає можливість проведення діяльності на зразок такої, яка запланована ТОВ «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ». Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень, що були подані у встановлений законодавством строк, також переважно не враховані.
Аналіз звіту дозволяє зробити висновки про умисне ігнорування наявності на території планованої діяльності видів, занесених до Червоної книги України, а також двох територій природно-заповідного фонду. Більше того, зі звіту випливає, що головну роль у такому умисному ігноруванні заповідного статусу території відіграли посадовці департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.
Так, на сторінці 35 Звіту зазначено, що на території планованої діяльності об’єкти рослинного світу занесені до Червоної книги України та до Червоного списку рослин Дніпропетровської області, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 27 грудня 2011 року № 219-10/VI, не обліковуються. Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом від 10.04.2016 № 3-2458/0/261 зазначив, що в Департаменті відсутня інформація про рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослини на території планованої діяльності. Інформація про рослинність заказника опублікована у багатьох наукових працях, що робить його чи не найбільш вивченим заказником Дніпропетровської області. На території балки трапляється 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 — охороняються в області.
На сторінці 39 Звіту вказано, що територія родовища окислених залізистих кварцитів Червона Балка не відноситься до території та об’єктів природно-заповідного фонду, їхніх охоронних зон, земель природно-заповідного фонду України, територій та об’єктів, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об’єктів комплексної охорони. Про це розробників Звіту також повідомив Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території заказників заборонена діяльність, що суперечить цілям створення заказника. Інші заборони встановлюються відповідно до Положення про кожен окремо взятий заказник. Порушення вимог вказаної статті та охоронного режиму, зазначеному у Положенні, тягне відповідальність, передбачену Статтею 252 Кримінального кодексу України.
Зокрема, Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Північна Червона» (затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області М. В. Шлапаком 01.12.2000 року) у п. 3.1. містить заборону робіт з геологорозвідки, підривних робіт та розробки всіх видів корисних копалин. Крім того, Положення передбачає заборону меліоративних робіт (в т.ч. водовідведення), що можуть порушити гідрологічний режим заказника; порушення ґрунтового покриву, рельєфу і геологічних відслонень; будь-яке порушення природного стану водойм; знищення та пошкодження дерев,чагарників та трав’янистої рослинності; всі види діяльності, що можуть призвести до погіршення кормової бази тварин та умов їх існування; будь-яке засмічення і забруднення території заказника; проїзд всіх видів транспорту та інші види робіт, що можуть призвести до втрати наукової, господарської та естетичної цінності природного комплексу заказника. Зрозуміло, що співіснування заказника і кар’єру є неможливим.
На сторінці 41 Звіту зазначено, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VIІ «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області» затверджено Схему формування екологічної мережі Дніпропетровської області, проте Балка Північна Червона до неї не включена. Про це теж розробникам Звіту повідомили в обласному департаменті екології та природних ресурсів. У дійсності, всі об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і тим більше такі відомі серед науковців, як Балка Північна Червона, не лише включені до Регіональної схеми екомережі, але й відіграють у ній роль ключових територій. До ключової території екомережі включена вся Балка Північна Червона, що значно перевищує площу існуючих заказників.
ЕПЛ звернулись до Мінприроди та Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вимогою забезпечити захист заказника та не надавати дозвіл на розробку кар’єру у заказниках, а також ініціювати службове розслідування у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.
