Перебуваючи у співпраці з міжнародним альянсом екологічного справа (Environmental Law Alliance Worldwide, ELAW1) у м. Юджин, Орегон, екологи ЕПЛ працюють над тим, щоб розробити рекомендації для різних галузей охорони довкілля в Україні на основі найкращих практик розвинених країн. ELAW поєднує юристів та екологів із 70 країн світу, і МБО «Екологія-Право-Людина» є його українською штаб-квартирою. Така програма стажування у центральному офісі альянсу є відкритою для всіх її членів та включає вивчення англійської мови на базі American English Institute в Орегонському університеті, а також безпосередню роботу із юристами та екологами офісу та іншими фахівцями поза офісом.
У галузі пестицидів та їх використання надзвичайно цікавою та корисною у рамках співпраці була зустріч із Кім Леваль – виконавчим директором Північно-західного центру альтернатив пестицидам (NCAP). NCAP2 – громадська організація, яка вже 40 років працює над покращенням поводження з пестицидами в США за трьома основними напрямками: поля/продукти харчування, вода/дика природа, люди/громади.
Нижче розкриємо, як проблема застосування пестицидів не обмежується тільки Україною, а зачіпає навіть такі розвинені держави як США.
Застосування пестицидів у США регулюється на федеральному рівні та контролюється Агенцією з охорони довкілля (Environmental Protection Agency, EPA3), яка реєструє нові пестициди, проводить їх тестування, для кожного нового пестициду розробляє свою етикетку, де зазначено про нього загальну інформацію. Повну інформацію про пестицид, яка його характеризує на офіційному державному рівні, можна проглянути онлайн, ввівши в пошук назву пестициду (наприклад, atrazine) та абревіатуру MSDS (material safety data sheet). Але у цій системі є свої недоліки. Зокрема, у складі пестициду зазначаються лише його активні компоненти, але немає обов’язку зазначати допоміжні (яких може бути до 80 % всього складу!). Тому, якщо у людини може бути алергія на якийсь із цих компонентів, вона може навіть не здогадуватися, що це саме від пестициду, бо у складі це не зазначено.
Основними документами, які регулюють застосування пестицидів, є закони:
FIFRA – Federal Insecticide, Fungicide, and Rodenticide Act4;
PRIA – Pesticide Registration Improvement Extension Act;
Endangered Species Act5;
Food Quality Protection Act6.
Під час зустрічі із Кім я була вражена дізнатися, що у США кожного року реєструються тисячі нових пестицидів. В Україні, ситуація схожа, за 2016-2017 роки було зареєстровано 1092 пестициди, проте використання жодного із них не контролюється на державному рівні.
Як не дивно, проблеми з контролем пестицидів у США також наявні, і тут теж Україна не унікальна. Компанії мають право самостійно тестувати нові пестициди, а EPA не зобов’язана все перевіряти, і робить це вибірково. Тому є небезпека того, що в результатах тестування буде вказано, що пестицид безпечний у великих концентраціях, хоча насправді таким може не бути. Навіть тестування на тваринах для визначення ЛД 50 може проводити компанія самойстійно, або наймати підрядника, якщо немає достатньої матеріально-технічної бази зробити самій. Після такого тестування та реєстрації на федеральному рівні проходить реєстрація у кожному штаті, який сам для себе і вирішує, як регулювати застосування пестициду.
Ще одна проблема, яка є схожою для України та США – це санітано-захисні зони. Але якщо у нас вони законодавством визначені, але не завжди дотримані, то в США не кожен штат має визначені для себе так звані «буферні зони», які б зменшували вплив пестицидів із поля на річку. Тут у роботі NCAP є успіхи, тому що вони у співпраці з EPA запровадили визначені буферні зони для всього західного узбережжя (штати Вашингтон, Орегон, Каліфорнія) для того, щоб зберегти популяції лосося, який іде на нерест із Тихого океану.
Окрім цього, спільним для нас є і проблема розпилювання пестицидів із повітря. Для України ця проблема хоча б у далекій перспективі, але може бути вирішена. А після спілкування із працівниками NCAP я зрозуміла, що питання приватної власності в США стоїть чи не понад усе, а більшість полів тут саме у приватній власності, і ніхто не може вказувати що тут можна робити, а що ні.
NCAP працює не тільки над регулюванням пестицидів, а і над альтернативами, і в цьому вже має певні успіхи. Наприклад, хвороба «мумій» чорниці, за якої ягода висихає під дією грибка, завдавала чималої економічної шкоди сільському господарству.
Більшість фермерів боролася із цим шляхом пестицидів. Але NCAP провела експериментальне дослідження і виявила, що хвороба значно знижувала ризик свого розповсюдження, якщо ґрунт під чорницею покрити 2-дюймовим шаром тирси дугласії (місцевого хвойного дерева) протягом осені та зими7. Буклет про цю альтернативу здобув популярність і зараз все більше фермерів відмовляються від пестицидів, для того щоб ростити органічно чисту чорницю8.
Що ж до стандартів органічного фермерства, то вони тут офіційно затверджені на державному рівні9. Сертифікацією займаються спеціальні організації (наприклад, у штаті Орегон це TILTH10), які час від часу скурпульозно перевіряють відповідність ведення господарства до вимог, і якщо є порушення, то є ризик втратити сертифікат. Населення у США хоче і може платити більше, щоб купувати органічне, тому конкуренція за це досить висока. У супермаркетах на кожному ціннику зазначається якого походження продукт.
Тому Фермери витрачають великі кошти на перевірку відповідності, для того щоб здобути цей сертифікат. У випадку, якщо фермер хоче перейти на органічне господарство, то йому надаються 3 роки перехідного часу, що потрібно для того, щоб очистити ґрунт від раніше застосовуваних хімічних речовин.
Насправді багато чого залежить від штату. Наприклад Каліфорнія, економіка якої є шостою у світі після 5 країн і базується на сільському господарстві, робить набагато більше від того, що вимагає законна федеральному рівні. Для прикладу, вони заборонили кілька пестицидів, які дозволені до використання національним законодавством, і зокрема в Орегоні.
Закінчу позитивом. Нещодавно за допомогою діяльності NCAP було заборонено використання нікотиноїдних пестицидів у містах. І варто сказати, що вже помітний результат. Не від одного мешканця Юджина чула, що така заборона призвела до збільшення кількості гризунів, і люди почали спостерігати повернення сов у місто, які раніше звідси зникли.
ЕПЛ буде і надалі знайомитися із досвідом США у регулюванні пестицидів. Одним із наступних напрямків, які будемо вивчати, є застосування пестицидів у лісовому господарстві, зокрема, і для боротьби зі шкідниками.
Контакти:
Катерина Норенко, еколог ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82