Свидовець проти забудовників: 2-1 на користь Свидовця

Сьогодні, 29 вересня, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Кравчука В. М., суддів: Берназюка Я. О., Стародуба О. П. заслухали справу № 807/1314/17 за касаційними скаргами Фабриція Василя Васильовича, 3-я особа: Міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина” на рішення суду Львівського апеляційного суду від 4 травня 2018 року¹, яким було скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року².

Нагадаємо, що скарги були подані ще у червні 2018 року та три роки чекали на розгляд.

Свидовець – це високогірна територія Закарпатської області (не плутати з однойменним селом на Чернігівщині). Це частина Свидовецько-Покутсько-Мармароського округу Центральноєвропейської провінції Європейської широколистяної області. Таке визначення дається за геоботанічними характеристиками. Загалом Свидовецький масив охоплює до 15 тисяч га (150 квадратних кілометрів). Цю територію планували об’єднати в однойменний національний природний парк. Свидовецький масив – це гірська територія Карпат.

Нагадаємо, що у 2017 році Рахівська та Тячівські РДА затвердили детальні плани територій туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець», чим порушили статтю 12 Закону України «Про регулювання містобудівної документації». Про що детально ми писали у статтях «Свидовець: влада «забула» про дію деяких законів?» та «Горам теж потрібен закон» в газеті “День”³⁴. Відповідні пояснення подавалися і у судовому процесі.

Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко визначає, що схеми планування гірських територій Карпат розробляються за рішенням Кабінету Міністрів України (стаття 12). Мінрегіон надав роз’яснення, що такі функції КМУ може делегувати обласним адміністраціям, проте не районним адміністраціям. Крім того, у ситуації із створенням курорту на території Свидовця планується використання територій двох районів, що теж потребує узгодження та вирішення багатьох питання на рівні області, зокрема оцінки впливів, тому як не крути, рівень районних адміністрацій є не достатнім для визначення функціонального призначення земельним ділянкам гірського масиву Свидовець на рівні районних адміністрацій. Сподіваємось, суд приділить належну увагу і цьому питанню у описовій частині судового рішення.

Описана майбутня діяльність із будівництва курорту «Свидовець» відповідно до розробленого детального плану території охоплює такі сфери, як лісове господарство (на етапі ОВД – це вирубування тисяч гектарів), сфери енергетики (на етапі ОВД — це прокладення нових ліній ЛЕП), сфери транспорту (на етапі ОВД — це нове транспортне сполучення, будівництво доріг, а також аеропортів), поводження з відходами (на етапі ОВД — це оцінка об’ємів їхнього утворення, будівництво каналізації та очисних споруд), водні ресурси (на етапі ОВД оцінка дозволів на будівельні роботи зі спорудження меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем). Така діяльність мала бути відображена в детальному плані території та належним чином оцінена. Крім того, така оцінка повинна врахувати існування на цій території Смарагдової мережі, екологічної мережі та охоронної зони Карпатського біосферного заповідника. Проте саме через відсутність належного детального плану території ці питання не були досліджені.

Попередження негативних наслідків під час реалізації прийнятого документа державного планування, яким є детальний план території, можливе тільки після їхньої належної оцінки через проведення СЕО. Відсутність детальної інформації на етапі ДПТ унеможливлює проведення якісної оцінки впливу на довкілля на етапі ОВД! Отже, стратегічна екологічна оцінка має свої завдання, а оцінка впливу на довкілля — свої, і не існує правових підстав заміняти одну процедуру іншою.

Чому ДПТ розробляли і затверджували районні адміністрації, а на ОВД подалася обласна адміністрація?

Згідно із законодавством детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Розроблений детальний план територій із будівництва майбутнього комплексу «Свидовець» охоплює не один район, а два — Рахівський і Тячівський. Отже, норма закону про відповідну районну адміністрацію не може бути дотримана, бо територія, яка описується в детальному плані території, виходить за межі одного району.

Чи передбачив законодавець на цей випадок план дій? Так. У наказі № 290 від 16.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» зазначено, що в разі відсутності адміністративного району, ДПТ розробляються і затверджуються за рішенням обласних адміністрацій. Тобто частини території Рахівського і Тячівського районів, які увійшли у детальний план території з будівництва курорту «Свидовець», не мають спільного адміністративного району, а, відповідно, рішення про розробку такого ДПТ мала приймати Закарпатська ОДА.

Крім того, відповідно до статті 12 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», схеми планування окремих частин території, до яких належить гірська територія Карпат, мають розроблятися за рішенням Кабінету Міністрів України. До гірських територій Карпат належать також території Рахівського і Тячівського районів, відповідно до критеріїв, які визначені в законі «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Крім того, закон «Про Генеральну схему планування території України» визначає особливо цінними території Закарпатської області й передбачає планування розвитку цих територій на державному рівні.

Отже, плануючи таке масштабне будівництво в межах області, рішення про розроблення ДПТ та їхнє затвердження повинно було прийматися органом влади рівня не нижчого, ніж обласна адміністрація, а з огляду на особливий статус Карпатського регіону, особливо гірських Карпат, таке рішення мало б ухвалюватись на рівні уряду.

Як бачимо, порушення процедур розробки та прийняття документів державного планування спричиняє появу неякісних документів, які не дозволяють схвалити рішення з попередження негативних наслідків на майбутнє і на етапі стратегічного планування, і на етапі оцінки приватних індивідуальних проєктів. Звичайно, ситуацію, яка склалася довкола будівництва нового курорту «Свидовець», можна виправити шляхом скасування наявних детальних планів територій та розробки нового детального плану території з дотриманням усіх законодавчих вимог.

Сьогодні Верховний Суд України частково задовільнив касаційні скарги, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

З огляду на хід розгляду та питання, які ставилися сторонам процесу суддями, можна припустити, що справа призначена до розгляду у зв’язку із сформованою судовою практикою у справі № 522/5362/17, якою визначено, що здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності. Такий висновок зробив ВС в постанові №522/5362/17⁵ і швидше за все саме це рішення взяте за основу під час винесення рішення у нашій справі.

Станом на зараз будівництво курорту «Свидовець» є неможливим і шанси на збереження унікальної природи Свидовця збільшуються. Окрім того, таке рішення суду дозволить усім учасникам сьогоднішньої акції у підтримку сторін судового процесу Free Svydovets, Українська кліматична мережа, Еколтава, Екоклуб та іншим приєднатися до розгляду справи по суті.

Дякуємо всім, хто сьогодні взяв участь у акції «Остання можливість врятувати Свидовець» й прийшов під стіни ВСУ підтримати представників громадськості в цьому судовому процесі!

Більше інформації про справу можна знайти на вебсайті epl.org.ua