Законопроєкт №7689

Чинне законодавство

Коментар ЕПЛ

8.У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»:

1)п.20 у графі Назва документа дозвільного характеру, викласти в такій редакції:

“20.Дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспсорт та інстродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання

Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, крім осетрових риб та виробленої з них продукції”.

2)пункт 21 виключити:

дозвіл або сертифікат на ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу;

Автори законопроекту пропонують натомість ввести єдиний дозвіл – на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, крім осетрових риб і виробленої з них продукції.

Конвенція CITEC встановлює різні

вимоги до дозволів на експорт, імпорт,

реекспорт, тому єдиний дозвіл не

дозволить запровадити диференційовані

підходи до різних дій із тваринами в

рамках однієї адміністративної послуги.

Крім того, дозвільний орган повинен

пересвідчитись при видачі дозволів у

належних умовах отримання тварин,

а в рамках чинного нормативного

регулювання видачі дозвільних

документів, це буде складно зробити. Зокрема, при імпорті в Україну має бути задіяний і науковий орган в Україні, який повинен переконатися в тому, що очікуваний отримувач живого зразка має належні умови для 
утримування зразка та піклування про нього; та Адміністративний орган України повинен переконався в тому, що даний зразок не буде використаний головним чином в комерційних цілях.

8.У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , затвердженому Законом України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності:

пункт 38 виключити:

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);

Закон України “Про мисливське господарство та полювання”

Стаття 12 цього ж закону, вказує, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.

Стаття 14 вказує, що документами на право полювання (для громадян України) є:

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);

У Законі України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. Передбачений такий дозвіл як ліцензія на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);

Зміни в Закон України “Про мисливське господарство та полювання” законодавець не вносить, отож даний дозвіл не буде анульовано.

5. Частину другу статті 45 Закону «Про тваринний світ» виключити.

8. У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердже- ному Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»:

пункт 51 виключити:

дозвіл на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України;

Закон України “Про Червону книгу України”

Згідно статі 19 Закону України “Про Червону книгу України”: спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах, а також для відтворення популяцій за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих відповідно до її повноважень. 

Спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України з метою отримання прибутку забороняється. 

Згідно Закону “Про тваринний світ», ст.45 Розведення в неволі рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин може дозволятися з метою їх збереження, охорони і відтворення насамперед, якщо цього неможливо досягнути в природних умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях, які не мають наслідком скорочення чисельності цих тварин.

Дозволи на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України, видає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Автори законопроекту вказують, що даний дозвіл не потрібен, адже така діяльність охоплюється іншими дозволами, таким як дозвіл на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України.

Адже розведення може бути окремою діяльністю, яка не пов’язана із добуванням та збиранням видів тварин, що занесені до Червоної книги. Добування та збирання може дозволятися лише в наукових і селекційних цілях, отже, і розведення в неволі мало б переслідувати такі цілі. Проте є розведення в неволі, яке не пов’язане із науковими цілями і яке не відбувається після добування чи збирання цінних видів об’єктів Червоної книги України, а відбувається на підставі набуття об’єктів Червоної книги України на підставі цивільно-правових угод і переслідує комерційну мету, в такому випадку комерційне розведення у неволі червонокнижних видів не потребуватиме дозволу. Тому, такий дозвільний документ не можна вилучати, адже за відсутності нагляду держави за суб’єктами господарювання, що здійснюють розведення об’єктів Червоної книги України, не можливо буде прослідкувати та перевірити, чи дійсно об’єкти Червоної книги України народилися в неволі, чи були незаконно добуті з природного середовища, що буде сприяти браконьєрству. А також державний орган не буде контролювати процес розмноження та розведення, дотримання вимог до утримання цих видів та запобігання їх знищення.

Ось що засвідчено в рішенні Великої палати ВСУ по справі дельфінарію (ТОВ “Аквадельф”): https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977479

Як установлено судами першої та апеляційної інстанції, Державна екологічна інспекція у Львівській області 11 грудня 2015 року винесла припис № 425/04/156-04, яким зобов’язала відповідача до 30 квітня 2016 року отримати дозволи на утримання диких тварин у неволі, на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України, на проведення заходів із залученням тварин. Як наслідок, ТОВ «Аквадельф» зверталося до компетентних державних органів із заявами та листами про надання дозвільних документів. Відповідач звертався, зокрема, до Міністерства екології та природних ресурсів України за роз’ясненнями щодо отримання дозволу на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. У відповідь Міністерство екології та природних ресурсів України (лист від 01 лютого 2016 року № 8-04-55-16) повідомило про те, що відсутність затвердженого порядку оформлення вищевказаного документа дозвільного характеру та його форми унеможливлює видачу дозволів на утримання диких тварин у неволі.

50.Втім відсутність установленого чинним законодавством спеціального порядку видачі дозволів не надає права суб’єктам господарювання здійснювати діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів, оскільки це заборонено законодавством.

51. Наведене вище свідчить про незабезпечення з боку органів державної влади належного захисту диких тварин, які використовуються у видовищних заходах та комерційних цілях.

8.У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»:

пункт 52 виключити:

дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин;

Закон України “Про тваринний світ”

Стаття 37 Закону “Про тваринний світ” вказує, що охорона тваринного світу забезпечується шляхом:

запобігання проникненню в природне середовище України чудорідних видів диких тварин та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення.

Стаття 50. Переселення, акліматизація і схрещування диких тварин

Переселення тварин у нові місця перебування, акліматизація нових для фауни України видів диких тварин, а також заходи щодо схрещування диких тварин допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обгрунтованих експертних висновків з дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Самовільне переселення, акліматизація і схрещування диких тварин забороняються.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які утримують або розводять у напіввільних умовах чи в неволі диких тварин, а також свійських тварин, які можуть схрещуватися з дикими тваринами або заподіяти їм шкоду, зобов’язані вживати заходів до запобігання виходу цих тварин у природне середовище.

Обгрунтування відсутнє;

Законопроєкт пропонує вилучити такий

дозвіл, проте не пропонує внесення змін

до статті 50 Закону України “Про

тваринний світ”, яка цей дозвіл

передбачає. Більше того, чинний

закон передбачає і необхідність

отримання науково обгрунтованих

експертних висновків перед отриманням

вказаного дозволу, що свідчить про

важливість саме наукового обгрунтування можливості переселення диких тварин,

їхньої акліматизації та схрещування.

Тому, повна відміна вказаного дозволу і

обов’язку наукового забезпечення

необхідності проведення вказаних

заходів, не видається обгрунтованою, та

створить ризики проникнення в природне

середовище України чужорідних видів,

тощо.

7. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

1) Частину 3 та 4 ст.8 виключити.

8.У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”:

пункт 149 виключити:

дозвіл на утримання диких тварин у неволі;

Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження”

Стаття 8.  Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.

Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 

Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть

бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.

Не обгрунтовані зміни.

Функціонування цирків, зоопарків,

дельфінаріїв, свідчить, що тваринам не

завжди в неволі забезпечується

належний захист і догляд. Систематично

такі порушення не встановлюються

відповідними контролюючими органами,

а екологічними активістами. За умов

мораторію на перевірки контролюючих

органів та відсутності обов’язку щодо

отримання дозволу на утримання диких

тварин у неволі спричинить те, що

тварини будуть зазнавати знущань і буде

посилюватись безкарність власників таких

тварин .

Ось що засвідчено в рішенні ВСУ по справі дельфінарію (Аквадельф):

49. Як установлено судами першої та апеляційної інстанції, Державна екологічна інспекція у Львівській області 11 грудня 2015 року винесла припис № 425/04/156-04, яким зобов’язала відповідача до 30 квітня 2016 року отримати дозволи на утримання диких тварин у неволі. Як наслідок, ТОВ «Аквадельф» зверталося до компетентних державних органів із заявами та листами про надання дозвільних документів. У відповідь Міністерство екології та природних ресурсів України (лист від 01 лютого 2016 року № 8-04-55-16) повідомило про те, що відсутність затвердженого порядку оформлення вищевказаного документа дозвільного характеру та його форми унеможливлює видачу дозволів на утримання диких тварин у неволі.

50. Втім відсутність установленого чинним законодавством спеціального порядку видачі дозволів не надає права суб’єктам господарювання здійснювати діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів, оскільки це заборонено законодавством.

Міндовкілля видало Наказ 30.09.2010  № 429 “Про затвердження Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах”, яким

встановлено механізм утримання, використання диких тварин, у тому числі занесених до Червоної Книги України або які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення, у неволі або в напіввільних умовах, визначено права і обов’язки власників диких тварин, а також контроль у цій сфері. 

Наприклад, у п. 3.5.3. Порядку вказано: у басейнах, резервуарах та акваріумах для водних тварин необхідно підтримувати належний рівень солоності, вмісту кисню та інші показники якості води та упереджувати потрапляння у воду сторонніх предметів.

Проте всі дельфінарії дозволяють відвідувачам, за плату, плавати в басейні із дельфінами, що є порушенням даного пункту Порядку . 

7. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

1) абзац 4 статті 29-2 виключити.

Стаття 29-2 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

контроль за утриманням та розведенням диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;

контроль за наявністю у юридичних чи фізичних осіб документів, що підтверджують законність набуття диких тварин, у тому числі занесених до Червоної книги України;

контроль за наявністю дозвільних документів на утримання та розведення диких тварин; 

{Абзац четвертий статті 29^-2 в редакції Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

Органи ДЕІ позбавляються повноважень щодо контролю за наявністю дозвільних документів на утримання та розведення диких тварин через скасування цих дозвільних документів.

7. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

4) абзац 4 статті 30-1 виключити.

8.У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”:

пункт 54 виключити:

дозвіл на проведення заходів із залученням тварин;

Стаття 30^-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту сільськогосподарських тварин від жорстокого поводження;

здійснення контролю за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин, що виключає жорстоке поводження з ними;

видача дозволу на проведення заходів із залученням тварин; 

{Абзац четвертий статті 30^-1 в редакції Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

видача дозволу на проведення заходів із залученням тварин;

Анулювання такого дозволу не обгрунтовано, адже тварини можуть нести небезпеку для людини під час заходів (розважальних, видовищних, наукових), тому слід перевіряти, чи має персонал необхідний досвід та підготовку для безпечного проведення таких заходів, чи наявні необхідні засоби попередження раптової агресії та мінімізації ризиків такої агресії для людини. Неконтрольованих ринок видовищних заходів із застосування тварин в Україні та у світі свідчить, що ризики є і треба такі ризики для людини в першу чергу мінімізувати, зокрема через дозвільну процедуру.