17 липня 2020 року Уряд провів нараду щодо вирішення проблеми забруднення транскордонних річок, оскільки остання повінь в Карпатах позабирала сміття із стихійних сміттєзвалищ вздовж берегів річок.
«Тече річка Тиса…»
Однією із причин такої уваги уряду до проблем стихійних сміттєзвалищ став лист Президента Угорщини до Президента України про забруднення річки Тиса карпатським сміттям.
Лідер сусідньої європейської держави звинуватив Україну також в тому, що вже не вперше просить Україну посприяти вирішенню даної проблеми, а у відповідь отримує занадто мало істотних дій і ще менше поліпшення ситуації (більше читайте тут).
Реакція Кабінету Міністрів
Отож, очільник уряду звернувся до голів обласних державних адміністрацій протягом тижня надати пропозиції, які дозволять максимально швидко опанувати ситуацію зі стихійними сміттєзвалищами. Зокрема, обласні та районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та відповідні органи виконавчої влади мають забезпечити:
- обстеження ділянок водних об’єктів та заплав і виявлення ділянок забруднення сміттям;
- ліквідацію несанкціонованих та стихійних сміттєзвалищ та контроль за дотриманням обмежень для прибережних захисних смуг;
- розроблення схем санітарного очищення населених пунктів та визначити відповідальних за надання послуг з вивезення побутових відходів;
- фінансування з місцевих бюджетів заходів для збирання, вивезення та перероблення побутових відходів;
- проведення просвітницьких заходів серед населення щодо належного поводження з побутовими відходами.
Проблема – не нова
Ситуація із стихійними сміттєзвалищами у невідповідних місцях в Україні не нова. Щороку Мінрозвитку територій та громад повідомляє про стихійні сміттєзвалища, які утворюються майже біля кожного населеного пункту.
Зрозуміло, що вирішення питання поводження з ТПВ є нагальним та для цього у нас було прийнято Урядом і Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року, і Національний план управління відходами до 2030 року.
Ці документи визначають першочергові кроки для виведення країни із сміттєвого кризу, зокрема і часові графіки, та відповідальні ЦОВВ чи органи влади на місцях, що повинні активізувати і законотворчу діяльність, і інвентаризацію, і фінансування, а також інформування та налагодження систем поводження із різними видами відходів.
Регіональні плани управління відходами
Для запуску системи реформування системи поводження із ТПВ, у першу чергу треба прийняти рамковий закон «Про управління відходами», а також розробити регіональні плани управління відходами для всіх областей. Нацплан управління відходами передбачає обов’язок Міндовкілля у 2019 році розробити Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами і обов’язок ОДА розбити проєкти планів управління відходами у областях до кінця 2020 року. Саме вирішення питання подальшої долі сміттєзвалищ вздовж берегів річок та питання розробки інфраструктури поводження із ТПВ із кластерним підходом повинно бути розроблене в регіональному плані. Національна стратегія рекомендує будівництво одного-двох сучасних полігонів європейського зразка на область, що потягне за собою закриття несанкціонованих звалищ ТПВ, які забруднюють довкілля.
Проте станом на сьогодні регіональні плани не затверджені. Хоча Національна стратегія управління відходами ще у листопаді 2017 року передбачила необхідність розробки регіональних планів управління відходами не пізніше ніж через два роки після її схвалення (тобто до листопада 2019 року). Національний план управління відходами дає ще час до кінця 2020 року на розроблення та затвердження регіональний планів областям. Більшість обласних державних адміністрацій лише у 2020 році передбачили фінансування на розробку регіональних планів для своїх областей. Тому, очевидно, що не всі області у січні 2021 року матимуть свої регіональні плани управління відходами.
Для того, щоб регіональні плани управління відходами розробити, треба знати сучасний стан поводження з відходами у областях, провести обстеження діючих полігонів, сміттєзвалищ, проаналізувати сучасні та майбутні тенденції щодо утворення відходів та врахувати європейських досвід при плануванні розвитку інфраструктури поводження з відходами на найближчий десяток років.
Мережа регіональних полігонів
Підказки вже надала уряду прийнята ним ж Національна стратегія управління відходами, яка вказала на необхідність будівництва мережі регіональних полігонів для захоронення побутових відходів для одного чи більше кластерів.
Такий європейський підхід до заміни індивідуальних сміттєзвалищ біля кожного села чи міста на один полігон на кластер чи регіон є обґрунтованим, як мінімум, з фінансової точки зору: внаслідок відносно високих капітальних та експлуатаційних витрат полігонів, що відповідають вимогам законодавства ЄС, такі об’єкти повинні мати мінімальну потужність близько 50 тис. тонн на рік (оптимальна потужність – 100 тис. тонн на рік) на кількість населення, що становить не менш як 150 тис. осіб.
Тому, на сьогодні для будівництва та експлуатації полігонів, через фінансовий тягар, об’єднаним територіальним громадам слід об’єднуватися та спільно вирішувати питання про необхідність встановлення сортувальних потужностей, сміттєперевантажувальних станцій тощо. В законодавстві для цього є юридичні інструменти, зокрема, договір про співробітництво громад.
Будівництво регіональних полігонів дозволить зменшити їхній вплив на довкілля, зробити їх сучасними та безпечними та такими, що відповідають вимогам законодавства: ДБН В.2.4.2.2005 Полігони ТПВ.
Урядові завдання
Одне із завдань, що уряд поставив перед обласними державними адміністраціями карпатського регіону, це ліквідація несанкціонованих та стихійних сміттєзвалищ. Проте виконати його неможливо без розробки регіональних планів та планування і проєктування і запуску сучасних полігонів, куди можна буде завезти сміття із стихійних сміттєзвалищ. Адже на сьогодні ліквідація стихійних сміттєзвалищ виглядає як засипання сміття грунтом та покривання плівкою.
Також Кабмін рекомендував забезпечити розробку та затвердження схем санітарної очистки населених пунктів. Звичайно, самі схеми санітарної очистки населених пунктів потрібні, і нажаль, не всі наші села та міста такі схеми мають. Проте фіксування процесу вивезення ТПВ на стихійне сміттєзвалище в схемі санітарної очистки не зменшить вплив ТПВ на довкілля та здоров’я людей, не зменшить забруднення річок відходами та результатами неправильного захоронення ТПВ.
Що залишалися поза увагою уряду?
На жаль, поза увагою уряду і його очільника є той факт, що чинна відповідальність за порушення природоохоронного та санітарного законодавства, існуюча система контролю за дотриманням екологічного та санітарного законодавства дозволяє порушникам – ОТГ, сільським та міським радам та їх комунальним підприємствам роками не допускати представників контролюючих органів до перевірок, десятиліттями забруднювати грунтові води та земельні ресурси, сплачуючи при цьому смішні суми штрафів (наприклад, за недопуск на перевірку екологічного інспектора максимальний штраф складає 255 – 765 грн для посадової особи, а інспектора Держпродспоживслужби – максимальний штраф 425 грн для посадової особи, ст. 188-5 та 188-11 КпАП відповідно), а погодження позапланової перевірки контролюючими органами за скаргою громадянина можна чекати місяцями.
Хто і що має зробити для ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ?
Тому, на сьогодні вирішення питання ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ уздовж берегів річок залежить від різних суб’єктів на різних рівнях:
- від парламенту, який повинен нарешті прийняти Закон України «Про управління відходами» та інші законодавчі акти, щоб запустити реформу системи поводження з відходами, в т.ч. ТПВ;
- від парламенту, який повинен нарешті значно посилити відповідальність за порушення вимог природоохоронного та санітарного законодавства, схвалити реформу екологічної інспекції проголосувавши за закон «Про державний екологічний контроль» №3091;
- від обласних державних адміністрацій, які повинні виділити достатні фінансові ресурси та забезпечити розробку якісного регіонального плану управління відходами для області;
- від органів місцевого самоврядування в пошуку консенсусу та співробітництва між громадами в плануванні системи управління відходами на місцях, яка буде виключати експлуатацію старих сміттєзвалищ та передбачить будівництво сучасних регіональних полігонів, шляхом об’єднання фінансових ресурсів громад та пошуку придатних для цього земельних ділянок (поза межами прибережних захисних смуг, за межами населених пунктів).
- від громад та активних жителів для лобіювання врахування інтересів своєї громади при розробці регіонального плану управління відходами, пошуку джерел фінансування сучасної інфраструктури управління з відходами та просвіті місцевих жителів.
