Прояви зміни клімату впливають на всі природні екосистеми нашої планети, і українські ліси не є винятком. Лісівники вже багато років говорять про збільшення площ всихаючих та ослаблених соснових і дубових лісів. Все частіше спостерігається пересихання лісових боліт та заболочених ділянок лісу, спричинене тривалими посухами, навіть на Поліссі – традиційно заболоченому регіоні, щоправда нещадно меліорованому в минулому столітті.
А масові пожежі 2020 року, які, на фоні тривалої посухи та майже безсніжної зими, охопили понад 150 тис. га лісів від Житомирщини до Луганщини, показали вже всім вразливість наших лісів, і нас самих до кліматичної кризи. Про наслідки пожеж ЕПЛ вже писав детально на прикладі Лугинського лісгоспу у Житомирській області.
Пересохлий меліоративний канал в колишному Олевському районі Житомирській області наприкінці вересня 2019 року – за півроку до масових лісових пожеж на Поліссі.
Загалом, подальше посилення кліматичної кризи вже у найближчі десятиліття загрожує такими наслідками для лісів України:
Зменшення продуктивності лісів, а отже і поглинання ними вуглецю, через частіші та триваліші посухи;
Збільшення площ всихання лісу, особливо монокультур у невластивих кліматичних та лісорослинних умовах – наприклад, ялинових насадження у низькогір’ї Карпат, де традиційно росли буково-ялицеві ліси, або культур сосни на багатих ґрунтах, яким природньо притаманні листяні ліси;
Збільшення ймовірності масового поширення комах-шкідників лісового господарства та інвазійних видів;
Частіші та потужніші лісові та торфові пожежі і тривале задимлення населених пунктів;
Збільшення ймовірності вітровалів через частіші бурі;
Зникнення низки лісових біотопів, наприклад невеликих лісових боліт та заболочених ділянок лісу, острівних ялинників на Поліссі, і як наслідок – суттєве скорочення лісового біорізноманіття.
В той же час, ліси, як і всі інші продуктивні природні екосистеми, мають великий потенціал для пом’якшення негативного впливу нашого суспільства на клімат, оскільки поглинають значну частку викидів двоокису вуглецю.
Завдяки цьому, загальний баланс викидів у секторі «землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство» протягом тривалого часу був негативним – переважало поглинання. На жаль, в останні роки ситуація погіршилась, і в 2018 році вперше викиди парникових газів в цьому секторі перевищили їх поглинання.
Для виконання цілей Паризької кліматичної угоди Україна 2 місяці тому затвердила і подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату оновлений Національно визначений внесок (НВВ), який передбачає скорочення викидів у 2030 році до 35% від рівня 1990 року. Досягнення цієї, а тим паче – ще більш амбітних цілей, нашій державі необхідно не лише скорочувати викиди шляхом розвитку енергозберігаючих технологій, модернізації промисловості, транспорту та сільського господарства. Не менш важливим завданням є досягнення максимального поглинання вуглецю, якого можна ефективно досягти лише зберігаючи та відновлюючи природні екосистеми, в тому числі ліси.
Тому, ЕПЛ також підготувала свої рекомендації щодо управління лісами України для підвищення поглинання та утримання вуглецю лісами:
Забезпечити належну охорону всіх пралісів та старовікових лісів природного походження, як еталонних лісів, які є найбільш стійкими до наслідків зміни клімату, підтримують низку рідкісних виді флори і фауни та утримують великі обсяги вуглецю в деревині і ґрунтах;
Не вилучати мертву деревину в межах природно-заповідного фонду, а також сприяти збільшенню її кількості у лісах інших категорій (з урахуванням необхідності підтримки належного рівня пожежної безпеки). Мертва деревина є важливим елементом лісових екосистем, який підтримує біорізноманіття та накопичує в собі чимало вуглецю;
Впроваджувати принципи наближеного до природи лісівництва в лісах поза межами ПЗФ для підвищення стійкості цих лісів, а саме:
Поступово відмовитись від суцільних рубок та перейти на вибіркові і поступові види рубок, які сприяють швидшому приросту дерев із безперервним існуванням рослинного покриву;
Проводити переформування похідних лісів, особливо монокультур, на природні ліси із різновидовим та різновіковим складом, який відповідає ґрунтово-кліматичним умовам кожної окремо взятої ділянки.
Мішаний різновіковий ліс у Поясківському заказнику на Житомирщині
Забезпечити збереження всіх самосійних лісів шляхом їх офіційного включення до складу лісового фонду, а також спростити створення нових лісів у Карпатах та на Поліссі. Певною мірою вирішити ці завдання допоможе прийняття в цілому законопроєкту 5650, за умови відсутності суттєвих поправок;
Відмовитись від осушення земель у межах лісового фонду та прилеглих екстенсивних угідь (пасовища, сіножатті) для збереження водного режиму заболочених лісів та торфовищ, які активно поглинають і надійно утримують вуглець;
Забезпечити природне поновлення всіх лісів у межах природно-заповідного фонду, які вже постраждали внаслідок пожеж, та постраждають у майбутньому. З часом, це допоможе виростити більш стійкі до вогню мішані та розріджені насадження.
Для того, щоб ці рекомендації були взяті до уваги владою та врешті якісно реалізовані, ЕПЛ приєднується до Кліматичного маршу 2021, і запрошує долучитись всіх вас. Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/985316342257716/
