Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України міжнародна спільнота практично відразу засудила дії країни-агресора та визнала, що росія повинна нести відповідальність за свої дії в повній мірі і повністю відшкодувати Україні завдані збитки. Проте, яким чином це має відбуватися було незрозуміло, адже робочих правових механізмів на той час не було.
Саме тому 18 травня 2022 року указом Президента України була створена робоча група з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Основним завданням комісії було розробити та внести пропозиції щодо засобів та правових інструментів відшкодування шкоди, а також кроків щодо їх впровадження з урахуванням міжнародно-правових механізмів, міжнародного досвіду та судової практики.i
Робоча група напрацювала концепцію, яка знайшла своє офіційне закріплення в резолюції Комітету Міністрів Ради Європи від 12 травня 2023 року, якою було затверджено Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України та Статут Реєстру.ii
17 травня 2023 року на саміті Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, Європейський Союз та ще 43 країни підписали угоду про створення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України (надалі – «Реєстр»).
Реєстр є першим кроком до майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який покликаний відшкодувати збитки, завдані агресією РФ проти України та створений як юридична особа на початковий період терміном у три роки з можливістю продовження його функціонування. Фізично Реєстр знаходитиметься у Гаазі (Нідерланди), однак передбачено також і допоміжний офіс в Україні для кращого зв’язку з урядом та широкою громадськістю.
Основна мета Реєстру – облік доказів та претензій про заподіяні росією збитки, шкоду чи ушкодження. Також Статут реєстру встановлює критерії прийнятності таких доказів, зокрема заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані:
a. 24 лютого 2022 року або пізніше;
b. на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води;
c. міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Більш детальні вимоги щодо того як, коли і в якій формі можна буде подати заяву, поки не вирішено. Відповідний порядок визначатиметься у правилах і положеннях Реєстру, які мають затвердити органи управління Реєстром.
Разом з тим, заступник міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов зазначив, що міжнародний реєстр інтегрують з національними.iii
В даному контексті варто згадати, що в Україні діє Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який був затверджений Постановою КМУ № 326 від 20.03.2022 року. Відповідно до постанови, Міністерство юстиції уповноважене використовувати результати визначення шкоди та збитків з метою здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ та/або заяв, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих внаслідок збройного конфлікту міжнародного характеру/збройної агресії інших держав на території України.
Вищевказана постанова передбачає визначення шкоди та збитків окремо за такими довкіллєвими напрямами як: шкода та збитки, завдані земельним ресурсам, водним ресурсам, атмосферному повітрю, природно-заповідному фонду, втрати лісового фонду, втрата надр.
В свою чергу шкода, завдана земельним ресурсам, – напрям, що включає шкоду від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту та шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів. Відповідальними за визначення шкоди та збитків є обласні та Київська міська держадміністрації або Держекоінспекція залежно від основних показників, які оцінюються.
Втрата надр – напрям, що включає втрати надр, завдані самовільним їх користуванням. Відповідальними за визначення збитків за наведеним показником є Держгеонадра.
Ще одним напрямком є збитки, завдані водним ресурсам, який включає забруднення, засмічення, вичерпання та інші дії щодо водних ресурсів, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості ґрунтів та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція.
Також Держекоінспекція відповідає за визначення шкоди та збитків, завданих атмосферному повітрю внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також за збитки, завдані природно-заповідному фонду, що включає збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, та пов’язані із ними витрати.
Окремим напрямом, який оцінюється, є втрати лісового фонду. Сюди відносяться втрати і пошкодження лісів і лісових ділянок, та пов’язані із ними витрати. Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держлісагентство.
Як бачимо, порядок передбачає звичну для українського природоохоронного законодавства класифікацію шкоди за складовими довкілля. Разом з тим, як ЕПЛ стало відомо з власних джерел, Міністерство юстиції України розробило проект пропозицій щодо класифікації вимог та збитків за категоріями, суб’єктами подання та видами збитків і шкоди, завданих збройною агресією російської федерації проти України, в якому запропонувало дещо інший підхід до категоризації таких збитків. Зокрема, окремим блоком виділено шкоду, завдану навколишньому середовищу та екологічним ресурсам, яка включає шкоду, завдану земельним ресурсам, втрату надр, збитки, завдані водним ресурсам, атмосферному повітрю, втрата лісового фонду та збитки, завдані природно-заповідному фонду. Загалом така категорія дублює запропоновані в чинній постанові довкіллєві напрями, однак об’єднує їх в 4 види:
забруднення довкілля, що включає забруднення та зараження територій, забруднення повітря, води, ґрунту, викиди шкідливих речовин;
втрата біорізноманіття, а саме знищення тварин, рослин, вимирання чи істотне скорочення популяцій видів;
порушення та втрата екосистем – знищення морських рифів, лісів, водних ресурсів, корисних копалин, природно-заповідного фонду тощо;
інші збитки, пов’язані з довкіллям чи кліматом, наприклад спричинені війною викиди парникових газів.
Передбачається, що запропоновані пропозиції щодо категорії збитків також будуть враховані при внесенні змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», які готуються до прийняття найближчим часом з метою їх схвалення Кабінетом Міністрів України та направлення до Реєстру збитків для можливого їх врахування при розробці правил і процедур роботи Реєстру. Зокрема, мова йде про визначення категорій збитків, що підлягатимуть компенсації в рамках спеціального міжнародного компенсаційного механізму.
Оскільки реєстр створений як міжнародна угода, то відповідно до Конституції України, така угода потребує ратифікації. Відтак 04 вересня 2023 року Президентом України зареєстровано законопроект № 0225 про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.iv
Планується, що Реєстр запрацює весною 2024 року і слугуватиме документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, які матимуть право на звернення до Реєстру із заявами про відшкодування.
Після створення Компенсаційного механізму роботу Реєстру буде передано до такого Компенсаційного механізму аби забезпечити її безперебійність. Така передача включає цифрову платформу Реєстру, всю інформацію про претензії та докази, що містяться в ньому, архіви, рухоме та нерухоме майно, банківські рахунки, ІТ-обладнання, програмне забезпечення та будь які ліцензії, контракти Реєстру тощо. Фактично Компенсаційний механізм має стати правонаступником Реєстру. Після завершення такого переходу дія Реєстру припиняється в якості розширеної часткової угоди Ради Європи. Як передбачено Статутом Реєстру, компенсаційний механізм буде створено окремим міжнародним договором у співпраці з Україною та ймовірно включатиме комісію з розгляду заяв та компенсаційний фонд.
Реєстр збитків не уповноважений розглядати заяви та призначати компенсації, очевидно ще це буде прерогатива відповідної комісії та компенсаційного фонду, без створення яких робота Реєстру немає жодного сенсу. Однак на даний час практично ні в кого не виникає сумнівів, що Росія повинна відшкодувати всі завдані Україні військовою агресією збитки, відтак в України є великі шанси, що такий механізм таки запрацює і виконає свою функцію, а вся шкода, завдана нашій державі, в тому числі її довкіллєвій складовій, буде відшкодована в повній мірі.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
. 
