Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК повинен відбутись ще в процесі планування забудови певної території.
Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
При цьому, при плануванні та забудові територій повинно бути забезпечено врахування думки громадськості (громадських інтересів) (ст. 18 Закону України “Про планування і забудову територій”, ст. 5 Закону України “Про основи містобудування”).
Відповідно до Державних будівельних норм “Планування і забудова міських та сільських поселень” (ДБН 360-92**), АЗС в населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.
У великих містах АЗС слід розміщувати вздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах – вздовж магістральних вулиць та доріг, а також вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон та на їх територіях. Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та проїздах всередині кварталів забороняється (п. 7.57 ДБН 360-92**). На те, що АЗС слід розміщувати за межами житлової території, вказується також у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 р. та в Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) від 9 липня 1997 р.
Законодавством передбачено проектування АЗС з приміщеннями та окремими об’єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів (так звані автозаправні комплекси або АЗК). Вимоги щодо їх розміщення такі:
- АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування) слід розміщувати лише вздовж вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон , на їх територіях та на виїздах з населених пунктів;
- АЗК без пунктів технічного обслуговування слід розміщувати відповідно до вимог, що встановлені для АЗС.
Вибір конкретно визначеного місця для розміщення АЗС та тип АЗС залежить від потужності та технологічних вирішень відповідно до наведеної класифікації (Таблиця 7.8*).
Таблиця 7.8* Класифікація АЗС за потужністю та технологічними вирішеннями (ДБН 360-92**)
| Типи АЗС за їх технологічними вирішеннями | Категорії АЗС за потужністю (за місткістю резервуарів та кількістю авто заправок в годину) | |||||||
| Розміщення резервуару | I – мала | II – середня | III – велика | |||||
| Тип | Відносно паливо-роздаткових колонок (ПРК) | Відносно поверхні ділянки | Сумарна вмістимість резервуарів, м3 | Найбільша кількість заправок в годину, одиниць | Сумарна вмістимість резервуарів, м3 | Найбільша кількість заправок в годину, одиниць | Сумарна вмістимість резервуарів, м3 | Найбільша кількість заправок в годину, одиниць |
| А | Роздільне (традиційне) | Підземне | Від 10 до 40 включно | До 80 включно | Більше 40 до 100 включно | Більше 80 до 150 включно | Більше 100 до 200 включно | Більше 150 |
| Б | Зблоковане (блочне) | Підземне | Від 10 до 40 включно | До 80 включно | Більше 40 до 100 включно | Більше 80 до 150 включно | Більше 100 до 200 включно | Більше 150 |
| В | Роздільне (модульне) | Наземне | До 20 включно | До 40 включно | Більше 20 до 80 включно, (до 20 включно) | Більше 40 до 100 включно | – | – |
| Г | Зблоковане (контейнерне) | Наземне | До 20 включно | До 40 включно | Більше 20 до 40 включно, (до 20 включно) | Більше 40 до 80 включно | – | – |
Примітка 1. Резервуар вважається підземним, якщо найвищий рівень пального в ньому знаходиться не менше ніж на 0, 2 м нижче рівня планованої позначки прилеглої території на відстані не менше 3, 0 м від стінки резервуару.Примітка 2. Одна ПРК може мати від 1 до 19 роздаткових пістолетів в залежності від кількості видів пального та відсіків в резервуарі. При цьому в розрахунках потужності АЗС приймається заправка не більше двох автомобілів на одну ТРК одночасно незалежно від кількості пістолетів в ній.Примітка 3. АЗС всіх типів та категорій при розміщенні їх в містобудівних умовах тісної забудови можуть проектуватися з додатковими технологічними заходами з підвищення рівня екологічної безпеки.Примітка 4. Малі АЗС при їх розміщенні на сельбищних територіях населених пунктів призначаються для заправки паливом лише легкових автомобілів і мікроавтобусів, а середні та великі – для автомобілів всіх типів при умові розміщення за межами жилих кварталів (мікрорайонів).Примітка 5. При визначенні орієнтовної потужності АЗС за показником кількості авто заправок на добу, слід керуватися наступним співвідношенням – при пропускній здатності до:40 од/год відповідає 100 од/добу; 135 од/год відповідає 500 од/добу80 од/год відповідає 200 од/добу; 150 од/год відповідає 750 од/добу; 100 од/год відповідає 250 од/добу; більше 150 од/год відповідає більше 1000 од/добу.
Для кожного з типів та кожної категорії АЗС передбачені окремі нормативні вимоги щодо відстаней (протипожежних відстаней, санітарних розривів), які слід приймати від АЗС до інших об’єктів при розміщенні чи реконструкції АЗС.
Відстані приймаються від найближчої із споруд на території АЗС до зовнішніх стін житлових та громадських будівель, меж земельних ділянок присадибних, дачних і садових будинків, дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікувально-профілактичних закладів із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілаторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, установ відпочинку, фізкультурно-спортивних і фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також площадок для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового скупчення людей.
Протипожежні відстані слід приймати відповідно до наведеної таблиці 7.9.
Таблиця 7.9* Протипожежні відстані від об’єктів навколишнього середовища до споруд АЗС (ДБН 360-92**)
| Найменування об’єкту, до якого встановлюється відстань від споруд АЗС | Мінімальна відстань від споруд АЗС, м | ||||
| Типів А і Б з підземними резервуарами | Типу В з наземними резервуарами | ||||
| малі | середні | великі | малі | середні | |
| 1 . Житлові та громадські споруди | 25 | 40 | 50 | 50 | 80 |
| 2. Місця масового скупчення людей (до зупинки громадського транспорту, межі території ринку) | 30 | 50 | 50 | 50 | 80 |
| 3. Окремі торгові палатки та кіоски | 20 | 20 | 25 | 25 | 25 |
| 4. Індивідуальні гаражі та відкриті стоянки для автомобілів | 18 | 18 | 18 | 20 | 30 |
| 5. Очисні каналізаційні споруди, що не відносяться до АЗС | 15 | 15 | 15 | 25 | 30 |
| 6. Виробничі (за винятком вказаних в пункті 8), адміністративні та побутові будівлі, складські будівлі та споруди промислових підприємств I, II та III ступенів вогнетривкості | 12 | 12 | 15 | 15 | 20 |
| 7. Ті ж III a, III б, IV, IV a, V ступенів вогнетривкості | 18 | 18 | 20 | 20 | 25 |
| 8. Виробничі споруди з наявністю радіоактивних чи шкідливих речовин | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| 9. Склади лісових матеріалів, торфу, волокнистих горючих речовин | 20 | 20 | 20 | 25 | 25 |
| 10. Масиви лісів, парків, міських скверів: – хвойних і змішаних порід – листових порід | 25 10 | 25 10 | 25 10 | 30 15 | 40 15 |
| Примітка. Для виробничих та складських будівель категорій А і Б відстані, вказані в пункті 6, збільшуються на 50 %, а категорії В – на 25 %. | |||||
Якщо споруди АЗС розміщені на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, підприємств, установ, організацій і підприємств з обслуговування транспорту для їх власних потреб, відстані від таких споруд до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових споруд та складських будівель цих підприємств слід приймати відповідно до п. 6 та п. 7 наведеної вище таблиці, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначаються відповідно до п. 1 таблиці.
Величина санітарних розривів від АЗС до інших навколишніх об’єктів встановлюється залежно від хімічного та акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м (п. 7.62* ДБН 360-92**, п. 5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 р.). Зменшення санітарних розривів допускається лише при погодженні з органами державного санітарно-епідемічного нагляду і місцевими органами Міністерства екології та природних ресурсів. Зменшення санітарних розривів від АЗС до навколишніх споруд при наявності на цій території небезпечних явищ геологічного та геотехнічного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, селевих, карстових явищ і інших деформацій земної поверхні, підтоплення, затоплення тощо) не допускається.
Крім того, при розміщенні АЗС слід дотримуватись вимог, що встановлені пп. 7.63-7.65 ДБН 360-92** :
- Наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини.
- На дорогах з 1-2 смугами руху в кожному напрямку на під’їздах до АЗС слід влаштовувати додаткову смугу для накопичення транспортних засобів шириною, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3 м протягом 50 м до в’їзду на АЗС і 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м.
- Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середніх АЗС (див Таблицю 7.8*) за умови їх розміщення на вулицях з інтенсивністю руху не більше 300 автомобілів за годину на 1 смугу руху.
- В’їзд та виїзд встановлюються шириною не менше 4, 2 м кожен з радіусом заокруглення не менше 10 м (якщо в’їзд та виїзд влаштовуються окремо один від одного). Якщо в’їзд та виїзд влаштовуються поєднані, між ними слід передбачати острівець безпеки шириною не менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м
- Найменша відстань від в’їзду і виїзду з території АЗС повинна бути:
- до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) – 100 м;
- до перехрестя з вулицею чи переїздом місцевого значення (найближча межа проїжджої частини) – 35 м;
- до вікон виробничих та жилих приміщень, меж ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних і лікарських закладів, майданчиків відпочинку – 15 м.
Консультація станом на 28 лютого 2003р.
