Сьогодні розпочалась літня школа слухачів курсу з екологічного права, а саме про “Механізми захисту природи в умовах війни”, що проходитиме 1-3 липня 2024 року в с. Коротище, Дрогобицького району, Львівської області.
Слухачі курсу працювали з юристами практиками екологічного права, екологами, вчилися застосовувати набутий досвід у рольових іграх, мозкових штурмах та в інших завданнях.
Темою другого блоку була про природоохоронні території України: збереження, загрози, стан під час війни. Спікери розповіли про виклики дикій природі Карпат: загроза забудови гірського хребта Свидовець, адже Свидовецький хребет й долина річки Чорна Тиса є природоохоронними територіями міжнародного значення — частинами Смарагдової мережі Європи, затвердженими Постійним комітетом. Вся територія гірського масиву повинна була стати національним природним парком, проте замість цього великий бізнес та місцева влада Закарпаття, вже на наступний рік після надання Свидовцю міжнародного природоохоронного статусу вирішили, що він має стати новим, найбільшим в Україні гірськолижним курортом.
Зрозуміло, що проєктована діяльність зі зведення туристичного комплексу «Свидовець» є неприпустимою на цій території, вона може завдати значної шкоди та знищити природні комплекси Свидовецького масиву та верхів’їв басейну транскордонної річки Чорна Тиса.
Окреслили і про загрози зведення ВЕС на Полонині Боржава, схилах гори Пікуй та Полонині Руна, оскільки Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової мережі Європи, затвердженим Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування у Європі у 2016 році. Входить до Екомережі Українських Карпат, а саме до Вододільно-Карпатського середньогірно-високогірного екокоридору, тож потребує особливої охорони.
Тож, з метою мінімізації впливів потрібно:
– Проводити стратегічне планування вітроенергетики та стратегічну екологічну оцінку, використовуючи протоколи найкращої практики для вибору ділянок для проєктів, здійснювати надійну оцінку впливу на довкілля, включаючи дослідження базової лінії впливів та моніторинг після будівництва.
– Створювати карти чутливості територій до зведення ВЕС. Державним органам необхідно забезпечити проведення скоординованих та цілеспрямованих стратегічних досліджень впливів вітрових електростанцій на довкілля, а також ефективності заходів щодо пом’якшення таких впливів. На основі цих досліджень має бути розроблена схема земель, де діє заборона реалізації будь-якого проєкту ВЕС.
– Оцінка впливу на довкілля – ключовий інструмент, який дає можливість ухвалювати обґрунтовані рішення. Має проводитися професійними та компетентними науковцями.
– Також потрібно уникати ситуацій, коли розробники розбивають великі проекти на менші, щоб уникнути вимог ОВД або зменшити пороги скринінгу.
Якщо вплив на довкілля неможливо пом’якшити ВЕС має бути виведена з експлуатації та демонтована
Не залишили поза увагою і судові процеси як інструменти захисту Свидовця та Боржави, адже це унікальні природні території в Українських Карпатах, які мають важливе екологічне, культурне та рекреаційне значення, а вони стикаються з загрозами через плани будівництва ВЕС, великого туристичного об’єкта, що можуть призвести до значних екологічних збитків. Судові процеси є одним із ефективних інструментів захисту цих територій. Вони дозволяють відстояти права громадян та природоохоронних організацій, забезпечити дотримання законодавства та зупинити незаконні будівельні проєкти.
Вказали важливу постанову ВСУ від 29.05.2012 року: відповідно до ЗУ«Про природно-заповідний фонд України» спірна земельна ділянка охороняється як національне надбання щодо якої встановлюється особливий режим охорони . Враховуючи загальнонаціональне суспільне значення ПЗФ, спірні правові відносини відносяться до публічно-правових, тому необмежене коло осіб має право на звернення до суду за їх захистом (справа Ташлицька ГАЕС).
Обговорили формування нової політики сталого управління лісами, вказали, що майбутнє і лісів, і громадян, і сталого господарства, і живої природи залежить від того, чи будуть принципи екологічної безпеки, сталого розвитку і погляди у перспективу належним чином використані при прийнятті рішень державного планування. А війна і необхідність відбудови вимагає приймати самі такі рішення – виважені, спрямовані у майбутнє, відповідні принципам сталого розвитку і найкращим принципам урядування.
Воокремили про виклики дикій природі України через сільськогосподарську діяльність: розорювання прибережно-захисних смуг, наслідки осушення в минулому територій, знищення природних територій, оскільки сільськогосподарська діяльність хоть і є важливим елементом економіки України, проте вона також створює серйозні виклики для дикої природи та екосистем країни, прибережно-захисні смуги виконують важливу екологічну функцію, захищаючи водні об’єкти від забруднення, ерозії та інших негативних впливів, проте інтенсивне сільськогосподарське використання цих територій призводить до негативних наслідків так і осушення боліт та інших водно-болотних угідь, що активно проводилося в минулому, має довгострокові екологічні наслідки пов’язані із зниженням рівня грунтових вод, втрати екосистемних послуг і загалом порушення екосистеми.
Блок другий (продовження) був присвячений практичній складовій, які стосувались: обговорення порушень природоохоронного законодавства під час польового виїзду та пошук рішень з припинення порушення і притягнення винних до відповідальності, обговорення тексту звернення по забудові Свидовця, Боржави.
Отож, ми впевнені в тому, що літня школа ЕПЛ допоможе підготувати відданих, вмотивованих захисників довкілля, адже наша організація ділиться досвідом і допомагає оволодіти інструментами екологічного права щодо механізмів захисту природи в умовах війни і щодо дієвого захисту нашої планети у цілому.
