Що не так із рубками переформування в Стрийському лісгоспі?

Факти про ДП «Стрийський лісгосп»

Ліси Стрийського лісгоспу за своїм призначенням та розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно – гігієнічні, оздоровчі та інші) функції та мають обмежене експлуатаційне значення.

Загальна площа земель лісового фонду в межах лісгоспу становить 35,2 тис. га, з яких вкрита лісовою рослинністю – 32,1 тис. га. Відповідно до розподілу лісів на категорії, ліси першої категорії займають 4728,8 га (13,4%), із них – 3326 га утворюють водоохоронну зону навколо відомого курорту „”Моршин”; ліси другої категорії – 9699,7 га (27,6%); третьої категорії – 1679,7 га (4,8%), четвертої категорії (експлуатаційні) – 19081,8 га (54,2%).  Щодо породного складу – переважають насадження дуба звичайного (39,5%) та бука лісового (32,4%) .

В межах лісгоспу є 10 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 5930 га (16,9% від загальної площі).

Відповідно до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок¹, лише експлуатаційні ліси призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині.

А ліси першої категорії, до прикладу, виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об’єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, рекреаційно-оздоровчі ліси виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення.

Хто і коли приймає рішення про здійснення рубок?

Відповідно до Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України², перед початком робіт з відведення лісових ділянок для заготівлі деревини державними лісогосподарськими підприємствами складається проєкт плану відведення лісосік на рік. Керівник підприємства видає наказ “Про відведення лісових ділянок для заготівлі деревини”, яким передбачається подекадний план-графік відведення лісових ділянок спеціальними підрозділами або бригадами (ланками) з відведення і таксації лісосік.

Виділення лісових ділянок для заготівлі деревини під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів здійснюють підрозділи з відведення і таксації лісосік, склад яких затверджують лісгоспи за погодженням з, обласними управліннями лісового та мисливського господарства. Перелік дерев виконують службові особи, що входять до складу державної лісової охорони. Відбір, обмір модельних дерев і встановлення розрядів висот проводить керівник підрозділу з відведення і таксації лісосік, який входить до складу державної лісової охорони. Більше того, відведення лісосік повинно збігатися з даними базового лісовпорядкування, які розробляються раз на 10 років. Відхилення від матеріалів лісовпорядкування допускаються, проте потребують додаткових погоджень. Щороку також слід отримувати ліміти та дозволи на використання лісових ресурсів в межах об’єктів природно-заповідного фонду.

Отже, усі рубки в межах Львівської області не можуть відбуватися без погодження із обласним управлінням лісового та мисливського господарства і департаментом екології та природних ресурсів ЛОДА, а також без наявності наукових обґрунтувань доцільності рубок у межах природоохоронних та рекреаційних лісів щодо відсутності заподіяння шкоди таким лісам.

Чи потребують покращення природоохоронні та неекспулатаційні ліси?

Згідно Правил поліпшення якісного складу лісів³, рубки переформування — комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев, або їх груп, і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу.

ЕПЛ рік тому вже писала про те, як рубки переформування, які є сучасним підходом до формування природної структури лісів у країнах ЄС та США, в Україні часто незаконно використовуються з метою комерційної заготівлі деревини в неексплуатаційних лісах, наприклад в межах природно-заповідного фонду (більшість лісів Львівської області).

Зокрема, Стрийський лісгосп у 2019 році виписав собі лісорубні квитки на проведення рубок переформування із заготівлею майже 49 тис. м³ деревини в неексплуатаційних лісах. При цьому, значна частина рубок проводилась саме в межах ПЗФ, наприклад у загальнодержавному зоологічному заказнику «Діброва», де таким чином вирубувались вікові дуби. У звіті Західного офісу Державної аудиторської служби України⁴ про результати державного фінансового аудиту ДП «Стрийське лісове господарство» зазначається, що вказані рубки переформатування відбувалися із перевищенням планових показників таких рубок (ст.24 Звіту, фото тексту – нижче), проте в межах лімітів, наданих Міндовкіллям.

Також Стрийський лісгосп у 2019 році проводив рубки переформування і на території ландшафтного заказника місцевого значення «Моршинський».Ці рубки були погоджені Департаментом екології та природних ресурсів ЛОДА, яким було видано відповідні ліміти.

У 2019-2020 роках абсолютна більшість рубок переформування в Стрийському лісгоспі були заплановані в лісах першої (природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення) та другої (рекреаційно-оздоровчі ліси) категорій. При цьому, лише в 1-му виділі кварталу 294 Ходорівського лісництва у 2020 р. було заплановано заготовити 7,6 тис м³ на площі 36,8 га, або 206 кубометрів з гектара площі (рисунок нижче).

Фрагмент із реєстру лісорубних квитків Стрийського лісгоспу, станом на 01.12.2020 р. Всі рубки в межах фрагмента заплановані в дубових та букових неексплуатаційних лісах. РП – рубка переформування.

Водночас, у Правилах поліпшення якісного складу лісів чітко вказано: «За проведення одного етапу рубки переформування площа суцільного вирубування не може перевищувати 0,25 гектара з розрахунку на 1 гектар площі, а обсяг деревини, що вирубується, становити не більш як 25 відсотків наявного запасу деревостану». На проведення рубки переформування складається спеціальна облікова картка та технологічна схема переформування.⁵

Тобто, якщо під час рубки у вищезгаданому виділі витримується така умова, то кількість деревини там має становити більше 820 м³/га – фантастична цифра для дубових лісів в Україні. Згідно із даними сайту forests.org.ua, станом на 2017 рік запас деревини у цьому виділі складав всього 291 м³/га. З урахуванням приросту за 3 роки для досягнення таких показників необхідно вирубати біля 2/3 всіх дерев. Фактично, відбувається поступова РГК, але на значно більшій площі, при цьому без проходження процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД)^{6 7}.

Закон на стороні лісоруба?

Серед ділянок, де у 2020 році проводились рубки переформування є виділи 5 та 6 кварталу 439 та вид. 8.1 кв. 441, які розташовуються поблизу Дністра, на північ від села Которини. За словами отця Луки Михайловича, який і звернувся до ЕПЛ щодо перевірки законності цих рубок, згаданий ліс має високу історико-культурну, археологічну цінність оскільки «у часи дохристиянської Трипільської культури тут існували п’ять городищ». Отримані ЕПЛ копії наукового обґрунтування доцільності таких рубок та Акти обстеження ділянок показують, що у всіх 3-х виділах ліс характеризується мішаною структурою та наявністю підросту основних видів у деревостані. З урахуванням цього та археологічної цінності лісу, доцільність призначення в ньому рубок переформування виглядає сумнівною. Як мінімум, вона має бути узгоджена із місцевими жителями, як максимум із матеріалами лісовпорядкування, з обґрунтуванням відсутності заподіяння такими діями шкоди, що вимагає здійснення оцінки впливу на довкілля та отримання висновку про допустимість такої діяльності. Важливість цього питання обумовлене і тим, що згідно ст. 256 Податкового кодексу України під час рубок переформування збирається на 50% менша рентна плата, ніж при РГК, що вигідно лісгопу, проте не державі та місцевим громадам.

ЕПЛ виявила в згаданому обґрунтуванні рубку в кв. 55, вид 4 Лотатницького лісництва. В характеристиках цього виділу зазначено, що він складається із 100- та 70-річних насаджень буку, із грабом та домішкою явора і берези. Тобто ні за видовою, ані за віковою структурою цей виділ не мав би підпадати під рубку переформування. Однак, у Львівському ОУЛМГ всі вищезгадані рубки чомусь визнали доцільними.

Проте, основна проблема полягає в тому, що від недоцільних рубок переформування у Стрийському лісгоспі продовжують страждати об’єкти ПЗФ. Так, 5 грудня наш колега з Української природоохоронної групи Єгор Гриник зафіксував проведення таких рубок у межах ландшафтного заказника «Моршинський».

Рубка переформування у Моршинському заказнику в грудні 2020 року. Видно, що деревостан був сильно розріджений і на окремій ділянці утворилось фактично умови рідколісся.

На 2021 рік Стрийським лісгоспом заплановано заготовити 40 560 м³ деревини на 470,4 га під час проведення рубок переформування, понад 2/3 із яких – в межах заказника «Моршинський». Відповідно до Порядку встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, затвердженого рішенням Львівської облради, передбачено встановлення лімітів на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів, які видаються департаментом екології та природних ресурсів Львівської ОДА.

ЕПЛ вже підготувала запит на отримання копії наукового обґрунтування рубок переформування в Моршинському заказнику та затверджених лімітів спеціального використання деревних ресурсів на 2020-2021 роки, звернення із закликом не погоджувати ліміти для рубок переформування в мішаних деревостанах у межах ПЗФ, а також готує додаткову скаргу до Держекоінспекції за фактами рубок у згаданому заказнику.

Псевдовідкритість ДП «Стрийський лісгосп»

Ще однією проблемою, яку виявила ЕПЛ в Стрийському лісгоспі, є його закритість від громадськості. Хоча на сайті лісгоспу і є розділ «Механізми громадського контролю», де публікується важлива інформація, наприклад плани проведення рубок та інформація про громадські слухання, така інформація є неповною та такою, що не дозволяє зробити висновок про обґрунтованість та законність вчинених рубок. Численні запити ЕПЛ на отримання від підприємства додаткової інформації публічного характеру залишаються без відповідей. Відсутність доступу до екологічної інформації у сфері охорони довкілля є прямим порушенням права на доступ до екологічної інформації.

Іншим прикладом уникнення відповідальності за порушення лісового законодавства посадових осіб державних підприємств в межах Львівської області є справа щодо незаконного спорудження дороги в межах Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату, коли Департамент екології та природних ресурсів ЛОДА, а також обласне управління лісового та мисливського господарства у Львівській області самоусуваються від вирішення цього питання.

ЕПЛ 24 грудня провела прес-конференцію, із основними тезами та відеозаписом якої можна ознайомитись за посиланням.

Зокрема під час прес-конференції згадувалось, що для недопущення подібних ситуацій в майбутньому ЕПЛ пропонує наступне:

1. Організацію належного моніторингу у лісовій галузі та можливостей для громадського контролю, шляхом створення порталу, де б містилася інформація про категорії лісів, їх місце розташування, цільове призначення, фактичний приріст, стан лісів, вжиття заходів з метою гарантування забезпечення природоохоронної функції лісів, наявність доступу до матеріалів лісовпорядкування, наукових обґрунтувань щодо встановлення лімітів, дозволи на рубки, лісорубні квитки, об’єми вилученої деревини, її рух на ринку тощо.

2. Розробка і затвердження детальних правил проведення рубок переформування, де будуть прописані чіткі критерії відведення деревостанів під цей вид рубок, за окремими принципами для всіх категорій лісів.

3. Перегляд порядку встановлення лімітів щодо застосування рубок переформування в межах ПЗФ. Слід встановити запобіжники, щоб основне завдання рубок переформування із відновлення природних деревостанів, шляхом трансформації монокультурних насаджень у мішані та боротьби з інвазійними видами, не використовувалось як прикриття для комерційної заготівлі деревини.

4. Прийняття законопроєкту 3091 «Про державний екологічний контроль» , що передбачає передачу контролюючих функцій від Держлісагбентства та зосередження їх в Держекоінспекції, із розширення повноважень останньої та значним підвищенням рівня покарань за екологічні правопорушення.

За додатковою інформацією звертайтесь:

Богдан Кученко, еколог ЕПЛ

b.kuchenko@epl.org.ua, тел. (096) 417-38-85

Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ

o.melen–zabramna@epl.org.ua, тел. (032) 225-76-82

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, s.shutiak@epl.org.ua тел. (032) 225-76-82