На початку травня сталась дійсно історична подія в сфері охорони природи – Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець затвердив перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів (наказ № 695/39751).
Затвердження цього переліку було неминучим після заборони використання інвазійних видів для лісовідновлення та лісорозведення у червні 2022 року. Однак, до самого затвердження переліку таких видів точились (та й досі не припинились) запеклі дискусії між вченими-біологами і природоохоронцями з одного боку та лісівниками і науковцями у сфері лісового господарства з іншого. Перші наголошували на необхідності включення до переліку всіх видів, які мають доведену здатність до інвазій (неконтрольованого поширення, яке супроводжується витісненням місцевих видів) в природних екосистемах. Натомість, другі намагались не допустити включення до переліку якомога більшої кількості чужорідних видів дерев, які багато десятиліть використовувались в лісовому господарстві (переважно для лісорозведення), навіть якщо такі види мають доведену схильність до неконтрольованого поширення.
На щастя, аргументи природоохоронців та той факт, що поширення інвазійних видів є однією з 5 ключових причин зникнення біорізноманіття на Землі, в цій суперечці виявились більш переконливими. А тому затверджений Міндовкіллям перелік включає 13 таких інвазійних видів дерев:
айлант найвищий,
аралія маньчжурська,
в’яз низький,
гледичія колюча,
горіх чорний,
дуб червоний,
каркас західний,
клен ясенелистий,
маслинка вузьколиста,
павловнія (види та гібриди),
робінія звичайна (вона ж робінія псевдоакація, в народі відома як акація біла),
черемха пізня,
ясен пенсільванський.
Найбільші дискусії викликало включення до переліку червоного дуба та робінії псевдоакації. Перший досі є популярним видом для лісовідновлення і навіть лісорозведення в низці лісгоспів західних областей. І лісівники з усіх сил намагались довести, що він не є інвазійним. Хоча для того, щоб переконатись у зворотному, достатньо просто порахувати кількість видів у лісі з аборигенних видів дерев (зокрема із дубом звичайним), та лісі, де домінує червоний дуб.
Наочне порівняння біорізноманіття трав’янистих рослин у лісі з аборигенних дерев (зліва) та ділянці із домінуванням червоного дуба (справа). Фото – Петро Тєстов.
Робінію активно відстоювали не лише лісівники, які звикли використовувати її для заліснення степової зони, але й чимало людей, які не мають фахових знань, але звикли до повсюдного використання робінії. Дуже наочний приклад того, як інвазійні види поступово не лише знищують нашу природу, але й змінюють сприйняття цієї природи в очах більшості населення. І тим більш цінним є факт визнання цього виду, як інвазійного, саме на офіційному рівні з відповідними практичними наслідками – припиненням знищення аборигенних екосистем, переважно степових, шляхом поширення в них робінії.
Часто, лісівники не гребували і використанням для відтворення лісів інших видів дерев, які потрапили під заборону. Зокрема, ясеном пенсільванським (більш відомим у лісівників як ясен зелений), або гледичією колючою (як і робінія, використовувалась переважно в степовій зоні).
Зважаючи на це, ЕПЛ щиро вітає рішення керівництва Міндовкілля щодо затвердження списку інвазійних видів дерев, який включає всі найбільш агресивні види.
Також хочемо наголосити, що перелік стосується лише дерев, які могли використовуватись для висаджування у лісах та лісосмугах, і не поширюється на території в межах населених пунктів. Більш широкий перелік інвазійних видів рослин та тварин та заходів боротьби із ними має бути розроблений і затверджений окремо.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ