24 лютого 2023 р. |
Вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року спричиняє величезні людські страждання та втрати. Ця війна є настільки ж руйнівною для навколишнього середовища, у свою чергу впливаючи на здоров’я населення, екосистеми, продовольчу безпеку та клімат; її наслідки відчуватимуться в Україні та за її межами ще десятиліттями.
У першу річницю повномасштабного вторгнення наші організації закликають міжнародну спільноту діяти негайно. Наші рекомендації в цьому конкурсі спрямовані на негайне пом’якшення шкоди, запобігання подальшому погіршенню стану довкілля та забезпечення майбутнього відновлення довкілля України.
Екологічний вплив вторгнення
Інтенсивні бойові дії, які тривають вже рік, мають значний і далекосяжний вплив на довкілля в Україні та людей, які від нього залежать. Навмисне руйнування промислової та енергетичної інфраструктури спричиняє серйозне забруднення, а також пошкодження та порушення роботи водопровідних і санітарно-технічних засобів, що негативно впливає на здоров’я людей. Міста та селища були спустошені використанням вибухової зброї, залишивши мільйони тонн забрудненого сміття. По всій Україні внаслідок бойових дій постраждали природні та сільськогосподарські ландшафти, зокрема деякі з найбагатших ґрунтів України, що має серйозні наслідки для регіональної та глобальної продовольчої безпеки. Важливі оселища та природно-заповідні території були спустошені військовими діями, що загрожує біорізноманіттю. Військові дії росії в Україні призвели до порушень екологічного моніторингу, систем захист довкілля та екологічного врядування, а також негативно вплинули на дотримання екологічних прав українців.
Війна в Україні підкреслила транскордонний та взаємопов’язаний характер довкілля, миру та безпеки. Це чітко демонструють постійні радіаційні ризики, спричинені безпрецедентною окупацією ядерних установок, тим, як це загострило глобальну незахищеність викопних джерел енергії, а також наслідками війни для експорту продовольства та клімату. Екологічна шкода, завдана російською військовою агресією в Україні, є більш помітною, ніж в інших збройних конфліктах. Оскільки ми вступаємо у другий рік війни, життєво важливо, щоб міжнародне співтовариство перетворило цю видимість у значущі політичні заходи та механізми підзвітності для запобігання, мінімізації та усунення подальших наслідків для навколишнього середовища та людей, які залежать від цього.
Рекомендації, наведені нижче, пропонуються міжнародному співтовариству, включаючи міжнародні організації, національні уряди та відповідні експертні організації, як керівництво щодо вирішення екологічних аспектів конфлікту. У разі виконання рекомендації зменшать шкоду для цивільного населення, допоможуть запобігти подальшій деградації довкілля та сприятимуть відновленню довкілля в Україні.
Рекомендації
- Посилити спроможність України реагувати на надзвичайні ситуації. Вирішальний крок для запобігання та пом’якшення серйозних випадків забруднення на небезпечних об’єктах, який включає ремонт пошкодженої критичної інфраструктури, очищення від мін і боєприпасів, що не вибухнули, а також заходи з рекультивації земель на постраждалих ділянках.
- Забезпечити демілітаризацію та деокупацію Запорізької атомної електростанції. Усі учасники повинні утримуватися від використання цього об’єкта у військових цілях. Це найефективніший спосіб запобігти катастрофічній ядерній аварії.
- Підтримувати поточну роботу з виявлення, документування та оцінки шкоди довкіллю та її впливу на здоров’я населення. Зацікавлені сторони, включаючи міжнародні організації, наукові кола та громадянське суспільство, відстежують шкоду. Поліпшення координації цієї роботи та її доповнення оцінкою забруднених територій на місці та наглядом за станом здоров’я має вирішальне значення для вирішення поточних і майбутніх проблем довкілля та пов’язаних із ними проблем громадського здоров’я. Таку фундаментальну роботу необхідно систематично підтримувати.
- Гуманітарні організації та організації з розмінування повинні звертати увагу на екологічні фактори у своїх польових операціях. Це має включати ідентифікацію та інтеграцію екологічних ризиків, а також непередбачених екологічних наслідків операцій реагування.
- Розробити механізми та структури для забезпечення відповідальності за шкоду, завдану довкіллю України. Це включає підтримку збору та архівування доказів, визначення найкращих практик екологічного відшкодування, а також розвиток міжнародної архітектури, необхідної для відповідальності держави за екологічну шкоду.
- Забезпечити екологічне та стійке відновлення України. Зважаючи на те, що сотні мільярдів доларів вже виділено на витрати відновлення та відбудови України, життєво важливо врахувати занепокоєння щодо зміни клімату, втрати біорізноманіття та забруднення, а також щоб реконструкція здійснювалася таким чином, щоб запобігти подальшій деградації довкілля України.
Основний напрям захисту довкілля у військовій доктрині. Оскільки війна триває, українські військові та міжнародні учасники, які надають допомогу, повинні переконатися, що політика, спрямована на мінімізацію шкоди довкіллю, інтегрована в навчання та планування, і, де це можливо, обмінюватися цільовими даними з відповідними органами влади та організаціями для покращення ефективного реагування на екологічні проблеми.
- Підтримувати видимість екологічних аспектів війни. Держави та недержавні суб’єкти повинні порушувати екологічні аспекти війни в Україні під час обговорень на всіх відповідних багатосторонніх форумах і міжнародних угодах, а також у рамках більш широких обмінів думками щодо питань миру, безпеки та захисту цивільного населення.
- Звертати увагу на вплив війни на клімат. Прямі викиди під час війни та ті, що пов’язані зі змінами в регіональних і глобальних енергопостачаннях, підкреслили важливість вирішення проблем військових і конфліктних викидів у контексті Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та в дебатах про зміну клімату та безпеку.
- Розробити глобальний порядок денний у сфері довкілля, миру та безпеки. Ця війна підкреслила ризики, які створюють збройні конфлікти як для локального, так і для глобального середовища; уроки повинні бути визначені та використані для підтримки більш узгодженого та скоординованого підходу в масштабах ООН до екологічних аспектів збройних конфліктів.
Підписанти:
- Об’єднання «ПАКС»
- Обсерваторія конфліктів і довкілля
- Екологічна мережа «Зої»
- МБО «Екологія-Право-Людина»
- Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”
- ГО “Українська природоохоронна група”
- Центр екологічних ініціатив “Екодія”
- ГО “Дунайсько-Карпатська програма”
- Razom We Stand
- CEE Bankwatch
- ДІКСІ Груп
- Департамент екологічного права Національної асоціації адвокатів України
