У 2024 році команда ЕПЛ активно слідкувала за законотворчою діяльністю Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Юристи ЕПЛ проаналізували і висловили позицію до більш ніж 100 проєктів нормативних документів у сфері управління відходами, лісового господарства, оцінки впливу на довкілля, зміни клімату та зеленого відновлення України. Лише в рамках ініціативи «Екоревізор» було проаналізовано 107 нормативно-правових актів, які стосувалися сфери державного управління процесами охорони довкілля. Серед них 32 проєкти законів і 75 проєктів підзаконних нормативно-правових актів. Нагадаємо, що мета Екоревізору – коротко подати інформацію про найголовніші здобутки й «факапи» державного управління в сфері охорони довкілля за певний період часу у форматі е-дайджесту. Оцінка документів проводилася за трьома категоріями: «схвалюємо», «не схвалюємо» та «схвалюємо із застереженнями».
За підсумками року маємо такі результати:
68 актів отримали позитивну оцінку, що свідчить про те, що більшість ініціатив відповідають сучасним екологічним викликам та сприяють покращенню ситуації у сфері довкілля;
23 акти були схвалені із застереженнями і це відображає наявність правових чи практичних недоліків, які потребують доопрацювання для ефективного впровадження;
16 актів отримали негативну оцінку, адже були визнані такими, що не відповідають цілям сталого розвитку або суперечать принципам екологічної безпеки.
З наведеної вище статистики можна зробити висновок, що у 2024 році державна екологічна політика демонструвала певний прогрес у гармонізації з європейськими стандартами, вдосконаленні управління природними ресурсами та моніторингу стану довкілля.
Серед проаналізованих нами проєктів нормативно-правових актів варто виділити такі.
Найбільш довгоочікуваним і важливим законопроєктом в сфері захисту довкілля в 2024 році можна назвати проєкт закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” № 11355, який був прийнятий 16.07.2024 року, після провалу у другому читанні аналогічного за змістом законопроєкту 6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля». У рамках адвокатування прийняття даного законопроєкту експерти ЕПЛ підготували заяву з детальним аналізом проєкту закону і направили його до парламенту з вимогою якнайшвидшого ухвалення цього проєкту закону. Прийняття проєкту закону 1355 є давно простроченим євроінтеграційним зобов’язанням, основою зеленого відновлення промисловості України та умовою макрофінансової підтримки з боку ЄС.
Законопроєкт № 11355 було визнано невідкладним на наступний день після його реєстрації і схвалено у першому читанні із скороченням строку підготовки до другого читання. Він впроваджує інтегровані підходи у питаннях дозвільної діяльності та контролю промислового забруднення, визначає основні вимоги до інтегрованого довкіллєвого дозволу, перелік видів діяльності, які вимагають його отримання, процедуру видачі, підстави відмови, внесення змін та анулювання, вимоги до реєстру таких дозволів та моніторингу викидів субʼєктами господарювання, що отримали такий дозвіл. Його норми повністю наберуть чинності у серпні 2025 року.
Не менш важливим став проєкт закону “Про ратифікацію Поправок до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” № 0272 від 16.05.2024, який був ухвалений ВРУ зовсім нещодавно, а саме 05 грудня 2024 року. Дана поправка прийнята у далекому 2005 році на 2-й Нараді Сторін конвенції у м. Алмати. Вона стосується участі громадськості у прийнятті рішень щодо умисного вивільнення у довкілля та реалізацію на ринку генетично модифікованих організмів. Ратифікація Україною поправки щодо ГМО стала дуже непересічною подією, адже дозволить поправці від 2005 року, через майже 20 років очікування, нарешті формально вступити у силу. На даний час закон перебуває на підписі у Президента.
Також серед позитивних законодавчих змін можна відзначити Закон України “Про основні засади державної кліматичної політики”, який був прийнятий на початку жовтня цього року і до кінця цього ж місяця набрав чинності. Даний закон є рамковим законом та визначає основні правові та організаційні засади державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері. ЕПЛ у цілому вітає прийняття даного закону, проте закликає врахувати висловлені нами зауваження на етапі розробки відповідних підзаконних актів. Детальніше з нашою позицією по цьому акту можна ознайомитися тут.
Серед підзаконних нормативно-правових актів ЕПЛ в цілому підтримує технічні корективи у сфері ОВД, що були впроваджені минулого року на рівні закону, а цьогоріч переносяться у відповідні підзаконні акти. Зокрема проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля» від 13.05.2024 року, яка передбачає скорочення строків внесення документів до реєстру з ОВД, виключення вимог про подання паперових документів та врегулювання питання щодо надання відмови у видачі висновку з ОВД. А також наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Порядку проведення консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності” № 142 від 06.02.2024 року, відповідно до якого консультації із заінтересованими органами щодо оцінки впливу на довкілля можуть проводитися у письмовій та/або електронній формі протягом усього строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля з ініціативи уповноваженого територіального та уповноваженого центрального органу з метою поглибленого вивчення питання можливості ведення планованої діяльності суб’єктом господарювання. Затверджений даним наказом порядок буде корисним і сприятиме підвищенню якості рішень, що приймаються за результатами процедури ОВД.
Однак, помітною залишалася проблема недостатньої узгодженості деяких рішень із практичними потребами. Наприклад, частина документів, навіть схвалених, отримала зауваження через недоліки у системності або через правову невизначеність.
До прикладу постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 і від 7 грудня 2023 р. № 1320” № 1320 від 14.05.2024 року, яка виключає із сфери дії Закону “Про оцінку впливу на довкілля” на час воєнного стану плановану діяльність з будівництва та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів (потужністю від 1 МВт та більше), а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання виглядає дещо дивно, оскільки ОВД підлягає виробництво електроенергії від 50 МВт, а не від 1 МВт.
Умовно позитивною можна оцінити також постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення моніторингу земель і ґрунтів” № 848 від 23.07.2024 року. З однієї сторони Порядок ставить правильну для охорони довкілля ціль, а саме – визначає механізм проведення моніторингу земель і ґрунтів з метою своєчасного виявлення зміни стану земель, забруднення і властивостей ґрунтів, оцінки здійснення заходів з охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів, попередження впливу негативних процесів і ліквідації наслідків такого впливу. Разом з тим агрохімічна паспортизація орних земель згідно Порядку проводиться один раз на пʼять років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень — один раз на пʼять — десять років. Суцільне ґрунтове обстеження земель сільськогосподарського призначення проводиться один раз на 20 років. Такі розтягнуті строки моніторингу не дадуть змоги попередити погіршення стану грунтів, вчасно відреагувати на їх забруднення чи виснаження, а тому їх варто було б скоротити. Для прикладу, суцільне ґрунтове обстеження земель сільськогосподарського призначення варто проводити хоча б один раз на 10 років.
Серед явно неприйнятних для охорони довкілля законопроєктів слід згадати проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком» № 10198 від 30.10.2023. Проєктом закону пропонується встановлення ставки земельного податку за земельні ділянки, які належать до земель природно-заповідного фонду, в розмірі, що не перевищує 0,1% від їх нормативної грошової оцінки або від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Метою проекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є «підтримка та забезпечення належного рівня функціонування установ природно – заповідного фонду, унормування податкового навантаження на них та видаткову частину державного бюджету». Оподаткування земельних ділянок природно-заповідного фонду в цілому (хоча і йдеться про невисокі ставки податку) виглядає алогічним та несправедливим, у тому числі, в аспекті дотримання принципу рівності усіх платників перед законом. Крім того, оподаткування земель природно-заповідного фонду може бути одним із стримуючих факторів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Відтак такі зміни є явною перешкодою у розвитку природоохоронної справи
Негативним з точки зору охорони довкілля ЕПЛ оцінила також проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення деградованих земель, стимулювання вирощування енергетичних рослин та виробництва альтернативного біопалива” № 12058 від 24.09.2024 року. Законопроєктом передбачається стимулювання використання деградованих та малопродуктивних земель, зокрема які стали такими внаслідок ведення воєнних дій, шляхом встановлення строку оренди земельної ділянки для деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь, у разі вирощування на них енергетичних рослин не менше як 10 років, встановлення граничного розміру орендної плати, а також виділення додаткових бюджетних субсидій. До енергетичних рослин прирівнюються однорічні олійні рослини, що в подальшому використовуються для виробництва біопалива або біокомпонентів. Такі рослини, як правило ще більше виснажують ґрунт, тому це лише сприятиме ще більшій деградації землі, а не її відновленню.
Ще одним антиекологічним законопроєктом, який явно не сприятиме охороні природного середовища ,є проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для відновлення Каховського водосховища” № 10135-д. Документ пропонує встановити п’ятнадцятирічну заборону на формування, передачу у власність та користування, зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, крім цілей пов’язаних з відновленням Каховського водосховища та судноплавних гідротехнічних споруд, здійсненням заходів з охорони земель, створення територій, об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Даний законопроєкт ЕПЛ не підтримує, адже на рівні держави не проводилося досліджень щодо сучасного стану водності Каховського водосховища, його рослинного покриву, не розглядалися альтернативні варіанти використання даної території, рішення уряду у липні 2023 року про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС не було обговорено із всіма зацікавленими сторонами та прийнято без будь-яких попередніх екологічних оцінок.
На щастя, жоден з трьох зазначених вище законопроєктів поки так і не прийнято, тому сподіваємося, що народні депутати добре з ними ознайомляться, вникнуть у суть та проголосують проти, або навіть не винесуть на голосування.
Для докладнішої інформації рекомендуємо ознайомитися із випусками Екоревізора за 2024 рік за посиланнями нижче:
https://epl.org.ua/announces/ekorevizor-sichen-berezen-2024-roku/;
https://epl.org.ua/eco-analytics/ekorevizor-kviten-cherven-2024-r/;
https://epl.org.ua/eco-analytics/ekorevizor-cherven-2024-r/;
https://epl.org.ua/announces/ekorevizor-lypen-veresen/;
Окрім роботи в рамках Екоревірора, експерти ЕПЛ також проаналізували та надіслали письмові зауваження та пропозиції до проєкту закону № 9516 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах”. Попри чудову маніпулятивну назву законопроєкт передбачає значне послаблення природоохоронної складової при управлінні лісами та веденні лісового господарства, в тому числі звуження сфери застосування Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” у галузі лісового господарства та невідповідність законодавству ЄС. Детальніше з позицією ЕПЛ можна ознайомитися тут. В результаті законопроєкт № 9516 було відхилено та знято з розгляду.
Також юристи ЕПЛ підготували свою позицію та подали письмові зауваження до проєкту закону “Про засади відновлення України”. Ми розуміємо важливість прийняття даного законопроєкту в умовах реального часу, однак відновлення України – це не лише будівництво та «відбудова» в прямому сенсі цього слова, відновлення нашої держави має включати всі складові елементи, одним з головних серед яких є довкілля. Разом з тим законопроєкт не містить в основних положеннях довкіллєвої складової, що призводить до дисбалансу економічної, соціальної та екологічної складових. Відтак ми звернулися із проханням повернути даний законопроєкт на доопрацювання. Детальні зауваження ЕПЛ до нього модна знайти тут.
Не можна не згадати про резонансний проєкт закону № 9665 «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини» більш відомий під назвою «Закон про дрова». На жаль, законопроєкт, який мав на меті запобігти незаконним вирубкам українських лісів і забезпеченню невідворотності покарання крадіїв лісу, став жертвою низької культури нормотворчості окремих народних депутатів та об’єктом масової дискредитації, яка фактично призвела до відмови Президента від його підписання. З детальним аналізом цього законопроєкту запрошуємо ознайомлюватися тут.
У рамках коментування проєктів підзаконних актів ЕПЛ надала письмові зауваження та пропозиції до проєкту наказу Міндовкілля “Про затвердження Порядку проведення природоохоронних рейдів посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України”, проєкту Правил технічної експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, а також надала свої застереження щодо Концептуальної Записки, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки. Детальніше з такими застереженнями можна ознайомитися тут.
Окрім участі у правотворчих процесах нашої держави, ЕПЛ також долучалася до формулювання міжнародних норм та практики їхнього застосування в питаннях охорони довкілля.
Так, важливим внеском ЕПЛ у цьому році стало те, що організація долучилася до ініціативи Міжнародного кримінального суду щодо розробки та прийняття нової політики в питанні розслідування злочинів проти довкілля, а саме надала своє бачення нової політики щодо відповідальності за екологічні злочини згідно з Римським статутом.
ЕПЛ продовжує слідкувати за виконанням Україною рекомендацій, викладених у рішенні VII/8r Наради Сторін Оргуської конвенції 2021 року, щодо доступу до тексту угод про розподіл продукції, участі громадськості в процесі їх прийняття та можливості їхнього оскаження в суді. У рамках цього питання ми надали свої коментарі на звіт України про виконання вказаних вище рекомендацій та очікуємо рішення Наради Сторін.
Отож, ми не втомлюємося нагадувати, що роль громадянського суспільства у правотворчих процесах доволі вагома, адже саме громадянське суспільство формує запит на реформування тієї чи іншої сфери, вдосконалення її правового регулювання, усунення прогалин та корупційних ризиків, а відтак впливає на формування демократичного правового поля, прозорих процедур, забезпечення права громадськості на участь у прийнятті рішень. ЕПЛ продовжує брати активну участь у нормотворчій діяльності та закликає всіх колег активно долучатися до коментування проєктів нормативно-правових актів та формування державної екологічної політики.
