Верховною Радою України 20 вересня 2022 року прийнято у другому читанні Закон України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» №6477 від 28.12.2021 р. (далі – Закон №6477 або Закон). Прийняття цього Закону дуже важливе не лише з точки зору євроінтеграції та імплементації європейських стандартів у правову систему України, а й в частині забезпечення доступу громадськості до правдивої та повної інформації про стан довкілля. У зв’язку із актуальністю Закону №6477, належною має бути і його якість.
Слід зауважити, що текст Закону, прийнятий у першому читанні, містив ряд синтаксичних, граматичних і змістових помилок. Містились і невідповідності між текстом Закону та Протоколом про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, що ратифіковано Законом України № 980-VIII від 03.02.2016р. (далі – Протокол) та Регламентом (ЄС) №166/2006 Європейського Парламенту та Ради від 18 січня 2006 року про створення Європейського реєстру викидів і перенесення забруднюючих речовин та внесення змін до Директиви Ради 91/689/ЄЕС та 96/61/ЄС (далі – Регламент).
Ряд таких помилок і невідповідностей було усунуто до другого читання. Наприклад, визначення поняття «дифузні джерела» після слова «мають» доповнено словом «суттєвий», що відповідає дефініціям, вжитим у Протоколі та Регламенті. Приведено у відповідність до вказаних актів і поняття «забруднювач».
Позитивними правками можна вважати:
Заміну у багатьох статтях терміну «навколишнє середовище» на «довкілля», що є більш стилістично правильним.
Доповнення преамбули Закону метою створення та функціонування Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів (далі – Реєстру), яку викладено наступним чином: «забезпечення доступу громадськості до повних, узгоджених і достовірних даних про викиди та перенесення забруднювачів та відходів».
В ч. 2 ст. 1 Закону виправлено помилку і назву ЗУ “Про відходи”, що вже втратив чинність, замінено назвою нині діючого ЗУ “Про управління відходами”.
Текст Закону доповнено нормою, відповідно до якої, його дія не поширюється на викиди та перенесення радіоактивних матеріалів та на перенесення радіоактивних відходів. Це дозволяє не прописувати відповідні положення окремо у різних статтях Закону, уникаючи законодавчих прогалин, які мали місце після першого читання.
Із повноважень КМУ виведено затвердження порядку створення і функціонування Реєстру. Такі зміни є обґрунтованими, адже встановлення вказаних порядків належать до повноважень законодавця.
Повноваження Уповноваженого органу стосовно держання Реєстру доповнено правомочністю його ведення. До внесення цих правок, суб’єкт ведення Реєстру залишався невідомим.
Текст Закону після першого читання неодноразово містив термін «уточнювальні», який в деяких випадках мав значення «деталізовані, уточнені», а в інших «запитувальний чи той, що уточнюється». Вказану проблему було вирішено, шляхом заміни зазначеного терміну на коректні «уточнений» та «запитувальний».
Статтю 14 викладено у новій редакції, де дані із реєстру названо інформацією про стан довкілля, у відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ЗУ «Про інформацію», замість не зовсім коректного терміну «інформація про стан навколишнього середовища».
Втім, попри очевидні позитивні правки, містить прийнята у другому читанні редакція Закону і ряд не цілком зрозумілих змін. Наприклад, левова частка змін, присвячена включенню у текст Закону терміну «відходи». Додано цей термін фактично у кожну норму, де зазначається словосполучення «викиди та перенесення забруднювачів». Зокрема, мова йде про дефініції понять «звіт уповноваженого органу», «звіт оператора», повноваження уповноважених органів, тощо. Внесеними змінами, зрівнюється обов’язковість внесення до Реєстру даних про викиди, забруднювачів із даними про відходи. Натомість, назву Реєстру залишено попередню, без згадки терміну «відходи». Незрозумілим залишаються і зміни до ч. 7 ст. 17 Закону, де слова “у строк до 1 березня” замінено словами “не пізніше 31 березня”. Таке продовження строку подання звіту оператора законодавець так і не пояснив належним чином.
Варто звернути увагу і насторожуючі характеристики прийнятого Закону:
Текст Закону, прийнятий у першому читанні містив норму, відповідно до якої, у разі коли два і більше оператори здійснюють експлуатацію об’єкта, кожен з таких операторів відповідає в частині тієї діяльності, яку він провадить на об’єкті. Натомість прийнята версія містить лише норму, згідно до якої, така сепарація відповідальності може мати місце виключно у разі здійснення діяльності на основі договору про спільну діяльність. Втім, діяльність кількох операторів на одному об’єкті може здійснюватись і на основі інших правових підстав. Яким чином буде вирішено питання поділу відповідальності у таких випадках Законом не встановлено.
Статтю 15 «Доступ до даних у сфері реєстрації викидів та
перенесення забруднювачів» викладено у новій редакції і названо «Адміністрування Реєстру». Варто зазначити, що в даному випадку має місце не нова редакція статті, а виклад абсолютно нової статті. Текст «нової» статті 15 зовсім не пов’язаний із попереднім її викладом. Новий виклад описує порядок управління Реєстром і не згадує жодним чином про доступ громадськості до інформації. Більшість положень попередньої редакції міститься у інших статтях Закону, втім, спеціальної норми про доступ громадськості до інформації, що міститься у Реєстрі, громадськість позбавили. Слід зауважити, що такі зміни не узгоджуються із метою функціонування Реєстру, яку було включено у текст Закону.В частині відповідальності за порушення теж було здійснено зміни. Якщо редакція, підтримана у першому читанні, передбачала відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів, то прийнятий Закон передбачає відповідальність виключно за порушення норм цього Закону. Таким чином, значно звужується обсяг порушень, за яку до особи чи осіб можуть бути застосовані заходи відповідальності.
Окрім зазначеного, прийнятий Закон так і не приведено остаточно у відповідність до положень Протоколу та Регламенту. Зокрема:
Відповідно до Протоколу, кожна Сторона забезпечує, щоб дані, які містяться у реєстрі, зазначені у статті 4, подавалися як в узагальненій, так і у деталізованій формі, щоб можна було проводити пошук викидів і перенесень та визначати їх за власником або оператором і, у відповідних випадках, за компанією. Відповідні положення Закону не містять згадки про внесення відомостей про власника.
Протокол містить норму, відповідно до якої, інформація із реєстру має бути доступною громадськості протягом щонайменше 10 років. Закон ж говорить лише про збереження такої інформації протягом щонайменше 10 років, що зовсім не гарантує доступ громадськості до таких даних протягом цього строку.
У відповідності із Законом, громадськість має сприяти, серед іншого, відкритості, прозорості та ефективному функціонуванню Реєстру. Цікаво, що особливих повноважень на виконання таких обов’язків для громадськості Законом не передбачено. Вказані ж Регламент і Протокол такими обов’язками наділяють Сторони.
Відрізняються і дефініції «об’єкта», який Регламент визначає як «одну або більше установок на одному місці, якими керує одна фізична або юридична особа», а Закон як «одну або декілька установок, на яких провадиться один або декілька видів діяльності відповідно до переліку видів діяльності, визначених у додатку 1 до цього Закону, розташованих на одному промисловому майданчику, та експлуатуються, як правило, одним оператором».
Якщо під «оператором» Регламент розумію будь-яку фізичну або юридичну особу, то Закон – виключно суб’єкта господарювання, що значно звужує суб’єктний склад.
У Регламенті передбачено, що громадськість повинна мати можливість подавати будь-які відповідні коментарі, інформацію, аналізи чи думки протягом розумного періоду часу. Подібної норми стосовно розумності строків Закон не містить.
Висновки. Підсумовуючи слід зазначити, що попри важливість і актуальність створення і налагодження роботи Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів, відповідне законодавство має бути якісним і відповідати європейським стандартам, актам міжнародного права. Прийнятий 20.09.2022 року Закон №6477, на жаль, таким не є і потребує доопрацювання.
