ЕПЛ неодноразово писала про проблему функціонування національного природного парку «Цуманська Пуща». Зокрема, було виявлено небажання ДП «Цуманське лісове господарство» та чиновників ДАЛРУ і Мінприроди ініціювати перерахунок головної лісосіки, і, як наслідок, – проведення лісниками рубок головного користування з ігноруванням віку стиглості в природоохоронних лісах. http://epl.org.ua/environment/nezakonni-rubky-v-tsumanskij-pushhi-yak-naslidok-chynovnytskogo-futbolu/
Але як виявилося, масштаби проблеми в Цуманській Пущі набагато більші!
У результаті роботи, проведеної волонтером Максимом Табачуком та інформації від ВО “Укрдержліспроект”, ЕПЛ отримала квартально-видільний перелік всіх старовікових (віком більше 150 років) ділянок ДП «Цуманське лісове господарство» та ДП «Ківерцівське лісове господарство».
Перелік старовікових ділянок Холоневицького лісництва ДП «Цуманське лісове господарство» та Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство»
Проведений аналіз показав, що лише протягом 2016-2017 років були виписані лісорубні квитки на суцільні рубки головного користування в межах НПП «Цуманська Пуща» на 15 ділянок дібров віком від 150 років. У тому числі, потрапили під рубку дві останні 200-річні діброви, які не мали природоохоронного статусу до моменту створення НПП.
Фрагмент таксаційного опису та номер лісорубного квитка на рубку головного користування у 13 виділі 13 кварталу Горинського лісництва ДП «Цуманське лісове господарство»
Також, протягом 2016 року було зрубано рубками головного користування з порушенням віку стиглості для лісів господарської зони НПП більше 20 ділянок соснових лісів (віком 81-95 років) та 3 ділянки дубових лісів (віком 100-120 років).
Старовікові ліси унікальні за своєю структурою та характеристикою, в Україні за межами Карпат їх лишилося зовсім небагато, і втрата кожної такої ділянки (особливо тих, які знаходяться в межах природоохоронних об’єктів) є трагедію з точки зору охорони природи та екологічного туризму.
Безперечно, основна провина за ситуацію, що склалася, лежить на керівництві ДП «Цуманське лісове господарство», яке , згідно з відповіддю, яку отримала ЕПЛ на своє звернення, де-факто «не визнає» існування НПП «Цуманська Пуща». І хоча, з юридичної точки зору така позиція є нонсенсом, але лісівників можна зрозуміти, оскільки в процесі створення національного парку в цуманських лісах обговорювалося, що НПП буде створений в системі Держлісагенства. Зокрема, саме за такою умови ДП «Цуманське лісове господарство» надавала свою згоду на створення парку на своїй території.
Відповідь Волинського ОУЛМГ ЕПЛ щодо лісів Цуманської Пущі та лист-погодження ДП «Цуманське лісове господарство» на створення НПП
Під час створення національного парку домовленості були порушені, НПП було створено в системі Міністерства екології та природних ресурсів. Адміністрація національного парку «Цуманська Пуща» функціонує з 2015 року, але де-факто активна діяльність почалася з 2016 року. На даний момент в НПП працює більше 50 людей, які отримують зарплату за бюджетні кошти. Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» основною функцією національних природних парків є природоохоронна.
Але, як можна бачити із відповіді НПП «Цуманська Пуща» на запит ЕПЛ, адміністрація НПП досі:
не має переліку стиглих і перестійних насаджень по жодному з лісокористувачів в межах НПП і не знає, чи заплановані в них рубки головного користування;
не володіє інформацією про проведення рубок у старовікових лісах у межах НПП за 2016-2017 рік (окрім РГК у ДП «Цуманське лісове господарство» за 2017 рік);
не має чинного функціонального зонування території;
не використовував механізмів лісової сертифікації FSC для вирішення проблеми з рубками на території НПП;
не використовував механізм обстеження старовікових ділянок на наявність червонокнижних видів перед проведення рубки.
Відповідь НПП «Цуманська Пуща» на звернення ЕПЛ
Тобто, на жаль, діяльність парку зі збереження старовікових лісів Цуманської Пущі де-факто обмежилася скаргами, зверненнями до різних правоохоронних органів, прес-конференціями та участю в круглих столах.
На третьому році існування парку він досі не має зонування та не має квартально-видільного переліку найбільш цінних старовікових ділянок і, відповідно, не знає, чи будуть заплановані в них рубки!
Для прикладу, ЕПЛ отримала від ВО «Укрдержліспроект» перелік старовікових лісів по 6-ти поліських областях, а WWF за останні декілька місяців провів обстеження частини старовікових дібров півночі Київщини на наявність рідкісних та зникаючих видів. І в даний момент двома організаціями ведеться спільна робота над збереження старовікових лісів Полісся шляхом виключення найбільш цінних ділянок з фонду рубок головного користування.
Враховуючи вищесказане, можна констатувати, що керівництво національного парку не впоралося із покладеною на нього задачею щодо збереження цінних природних комплексів Цуманської Пущі.
Найбільш цинічним, на думку ЕПЛ, є той факт, що при цьому адміністрація НПП ще й висувала претензії до лісгоспа за невчасно проведені санітарні рубки.
Більше того, низка старовікових ділянок згідно з чинним лісовпорядкуванням має статус експлуатаційних лісів, і, відповідно, перерахунок розрахункової лісосіки по ДП «Цуманське лісове господарство», за умови відсутності зонування НПП, аж ніяк не вирішить проблему рубок у старовікових лісах, оскільки призведе лише до підняття віку рубок головного користування до 130 років для дуба та до 100 років для сосни.
Також викликає здивування позиція керівництва НПП, яке не знає, що Волинське ОУЛМГ повністю сертифіковане відповідно до системи FSC, а стандарт FSC одним з основних критеріїв ставить виконання вимог національного законодавства. І в Україні є випадки призупинення та відкликання дії сертифікатів саме через порушення національного законодавства.
Більше того, на думку координатора волонтерів WWF Андрія Плиги, викликає дуже багато сумнівів і представлений парком список гніздових птахів, занесених до Червоної книги України. У ньому зазначені види птахів, які властиві переважно для хвойних лісів півночі Полісся, або для гірських лісів Карпат, і чиє гніздування в НПП «Цуманська Пуща» виглядає вкрай малоймовірним. Зокрема, це довгохвоста сова (гніздиться в Карпатах), бородата сова, сичик-горобець, трипалий дятел, глушець. Ще більш фантастичним є зазначення скопи як гніздового виду парку – в Україні відомо лише кілька гнізд скопи, жодне з яких не знаходиться на території парку. Так само викликає не менший подив зазначення очеретянки прудкої, якій для гніздування потрібен специфічний тип лук, і яка присутня на Волині в заплаві Прип’яті в НПП «Прип’ять-Стохід», а також цілої низки інших водно-болотних птахів, таких як кулик-довгоніг, гоголь або нерозень.
Є всі підстави вважати, що при таких неоднозначних даних, без зазначення точок гніздування видів – дослідження носили суто формальний характер.
Перелік птахів, які гніздяться на території НПП «Цуманська Пуща», на думку науковців парку
Проблема ж відсутності функціонального зонування території НПП «Цуманська Пуща» спричинена в першу чергу низькою якістю проекту створення національного парку. Зокрема, наведене в проекті створене функціональне зонування території не відповідає тим межам, в якому НПП був створений. І за майже два роки своєї діяльності адміністрація «Цуманської Пущі» не змогла її вирішити!
Окремо варто відмітити, що, хоча незначна частина старовікових лісів ДП «Цуманське лісове господарство» та більшість старовікових лісів ДП «Ківерцівське лісове господарство» не входить до складу НПП «Цуманська Пуща», все ж вони складають єдине ціле з лісовим масивом парку з географічної та екологічної точки зору. Тому збереження цих ділянок є не менш важливим, аніж збереження ділянок безпосередньо в межах НПП. На жаль, лише протягом 2017 року було зрубано рубками головного користування 6,8 га старовікових дубових лісів (віком 182-192 роки) та 2 га старовікових соснових лісів (віком 152 роки) в межах ДП «Ківерцівське лісове господарство».
На жаль, як ми бачимо, адміністрація НПП «Цуманська Пуща», ДП «Цуманське лісове господарство», ДП «Ківерцівське лісове господарство» та Волинське ОУЛМГ замість шукати шляхи співпраці продовжують конфліктувати. І тому, створення національного природного парку так і не допомогло вберегти останні старовікові діброви Волині.
ЕПЛ звернулась до Міністерства екології та природних ресурсів України з проханням терміново ініціювати робочу нараду в м. Києві щодо діяльності Ківерцівського НПП «Цуманська Пуща» і розробити механізми, які б дозволяли з одного боку ефективно функціонувати національному парку, з іншого боку враховували б інтереси лісокористувачів до моменту розроблення та затвердження проекту організації території НПП.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
