У липні 2019 року ми вже писали про проблему видобутку торфу на Волині з боку КП «Волиньприродресурс». Видобувати торф планували на площі трохи більше, ніж 6000 га, в тому числі і на цінних природних територіях. Звіти з оцінки впливу на довкілля (ОВД) КП «Волиньприродресурс» були підготовлені неякісно, без жодних польових досліджень. І як наслідок, тодішнє Мінприроди відмовило у видачі висновку з ОВД. Тому «Волиньприродресурс» було вимушено проходити процедуру ОВД повторно і підготували нові звіти. Що ж змінилось?
Де саме планують видобувати?
Як і раніше, видобувати планують на 4-ьох родовищах у Камінь-Каширському та Маневицькому районах : «Стобихівське», «Коза-Березина», «Велике Багно», «Велике Болото». Проте на цей раз у звітах деталізували порядок видобутку . І виключили з планованих торфорозробок землі лісового фонду, землі сільськогосподарського призначення, приватні землі. Згідно звітів, видобувати планують «виключно на «землях водного-болотного фонду державної власності». Проте, картографічні матеріали з звітів ОВД цьому фактично протирічать, т.як в межах означених ділянок наявні землі інших форм власності.
Наприклад, на родовищі «Стобихівське» та «Коза-Березина», як і раніше, видобувати планують в межах всіх ділянок. Хоча там знаходяться і лісові землі, і приватні землі, і землі запасу сільськогосподарського призначення. Більше того, самі автори звіту чесно визнають що окремі ділянки з торфовидобутку будуть в межах 100 метрів від житлової забудови, бо це дозволяється законодавством.
Родовище «Стобихівське»
Зміни в плані видобутку внесли лише на двох інших родовищах – зокрема відмовились від ділянки «Північно-Західна» на родовищі «Велике Багно» та ділянки «Північна» на родовищі «Велике Болото».
Якість звітів ОВД
На жаль, якість звітів з ОВД принципових покращень не зазнала, і автори звіту зосередились лише на формальному виправленню зауважень Мінприроди, які стали причиною відмови у наданні висновку.
Фактично були взяти минулі звіти і доповнені окремими фрагментами, а переважна більшість тексту лишилась без змін. Самі автори не приховують, що головним методом оцінки впливу у них був …метод аналогій. Бо вихідних даних для розрахунків у них не достатньо, і лише на етапі розробки робочих проектів вони можуть оцінити детальніше. Але це зовсім не заважало їм робити висновки про допустимість видобутку!
Фрагмент із звітів ОВД
Клімат
А тезу що, видобуток торфу не впливає на клімат та мікроклімат, автори звіту ОВД підтверджують тим, що за матеріалами метеостанції в Маневичах нічого принципово не змінилось. І взагалі «кліматичні носять глобальний характер, вплив на них торфовидобувної діяльності практично відсутній». Це при тому, що в звіті прямо написано, що торф буде видобуватись з метою подальшого виготовлення торфобрикетів! І неодноразово наголошувалось на важливій ролі торфа як палива для місцевого населення. Хоча загальновизнаним є факт, що саме спалення викопного палива та нищення торфовищ є важливими факторами які спричинили глобальне потепління! А наголошення на безальтернативності торфу як палива в найбільш лісистих районах Волині у будь-якої адекватної людини може викликати лише посмішку. На фоні масового всихання лісів та надлишку низькоякісної соснової паливної деревини. Тим більше, що аналіз супутникових знімків вказує, що видобувати торф планують в тому числі і на малопорушених природних заболочених ділянках.
Родовище «Коза-Березина»
Хоча автори звіту пішли далі і висловили нове слово у сучасній світовій науці. На їхню думку, болотні масиви негативно впливають на довкілля та клімат і тому їх необхідно використовувати для видобутку торфу…
Фрагменти зі звітів ОВД
Специфічно оцінюють автори і вплив на водні ресурси. На їхню думку, «зниження рівня ґрунтових вод позитивно впливає на довкілля», а «попередні гідродинамічні розрахунки на кінцевий період розробки родовища та спостереження на аналогах показують, що на відстані 500 метрів від розробки рівень ґрунтових вод встановлюється на глибині 0.4 – 0.6 метрів», тому негативного впливу не буде. При цьому окремі ділянки родовищ впритул прилягають до територій природно-заповідного фонду або знаходяться на відстані 100 метрів від житлової забудови!
Природно-заповідний фонд, флора та фауна
Одне з зауважень Мінприроди до минулих звітів з ОВД стосувалось відсутності оцінки впливу діяльності на території природно-заповідного фонду та підтверджуючих матеріалів щодо наявності чи відсутності рідкісних видів рослин та рослинних угрупувань.
Природоохоронні території, на які може вплинути видобуток торфу :
- Родовище «Коза-Березина» – в межах ділянки торфовидобутку проектований заказник загальнодержавного значення «Засерхів’я», на межі – Рівненський природний заповідник
- Родовище «Стобихівське» – в межах ділянок видобутку гідрологічні заказники місцевого значення «Озеро Скомирське», «Озеро Стобихівське» та ландшафтний заказник місцевого значення «Королівка»
- Родовище «Велике Болото» – на межі ділянку видобутку загальнозоологічний заказник місцевого значення «Софіянівський резерват», недалеко від межі видобутку – загальногозоологічний заказник місцевого значення «Дубова»
Не провели таку оцінку автори і в цей раз. Жодних польових виїздів на місця планованого видобутку зроблено не було, підтвердженням чого є наприклад повністю ідентичний опис стану ділянок. Хоча навіть просто аналізу супутникових знімків достатньо аби побачити що він є дуже різним – від низинних боліт до перехідних, від зарослих самосійним лісом ділянок до розораних полів тощо.
Родовище «Велике Багно»
А на підтвердження відсутності рідкісних видів…надали лист управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА про те, що вона не володіє такою інформацією. Хоча інвентаризація рідкісних видів зовсім не є обов’язком Волинської ОДА і тому відсутність таких даних у них зовсім не означає, що рідкісних видів немає по факту. Наприклад, по родовищу «Коза-Березина» наявність рідкісних видів флори та фауни і охоронюваних оселищ подавали науковці Рівненського природного заповідника та ГО «Українська природоохоронна група».
Впив на території ПЗФ автори звіту не захотіли оцінити навіть формально! Пообіцявши вести моніторинг впливу вже під час видобутку торфу, а по родовищу «Стобихівське» взагалі стверджуючи, що видобуток торфу на межі гідрологічного заказнику жодним чином не вплине на заказник негативно. Хоча наприклад, про негативний вплив на Рівненський природний заповідник видобутку торфу на родовищі «Коза-Березина» ще з 2014 року регулярно наголошувалось адміністрацією та науково-технічною радою заповідника!
Що далі?
Якщо підсумувати вищенаведене, то :
- Видобувати торф планують виключно на землях водного фонду державної власності.
- Переважна більшість таких земель в межах родовищ складають недеградовані, збережені в природному стані території .
- По 3-ьох родовищах видобуток торфу негативно вплине на території природно-заповідного фонду.
- Автори звітів ОВД не провели повноцінних досліджень щодо впливу торфовидобутку на флору та фауну, водні ресурси, не оцінили кумулятивний вплив, хоча це було однією з підстав у відмові з видачі висновків ОВД раніше.
Тому, враховуючи задекларовані Урядом цілі боротьби з зміною клімату та збереження довкілля і низьку якість звітів з ОВД, ми вважаємо, що Мінекоенерго має визнати недопустимою діяльність КП «Волиньприродресурс» з видобутку торфу на вищевказаних родовищах. Тим більше, на початку січня цього року Мінекоенерго вже відмовило ДП «Рівнеторф» у висновку ОВД щодо розширення торфовидобутку.
А якщо КП «Волиньприродресурс» так хоче видобувати торф – то може звернути свою увагу на деградовані осушені торфовища. Торфовидобуток на таких ділянках, з умовою подальшого повторного заболочування менш шкідливий для довкілля.
Автор висловлює особливу подяку проекту “Природоохоронні ГІС України” за допомогу у оцифруванні картографічних матеріалів.
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82
