До уваги – осінній «ЕкоРевізор»! Нагадаємо, його мета – коротко подати інформацію про найголовніші здобутки й «факапи» в сфері державного управління в сфері охорони довкілля за певний період часу у форматі е-дайджесту. Представляємо дайджест за вересень-листопад 2021 року.
Прийняті закони України
Приєднання України до Конвенції розширює можливості міжнародного науково-технічного співробітництва у сфері лісової політики, біорізноманіття лісів, багатофункціонального використання, ресурсів і здоров’я європейських лісів та щодо поставки та попиту на деревину і інші продукти лісництва і послуги з метою сприяння збереженню та сталому управлінню лісами в Європі.
СХВАЛЮЄМО
Стаття 19 Закону України “Про ринок природного газу” вже передбачала доступ виробників очищеного біогазу (біометану) до газотранспортних та газорозподільчих систем за умови відповідності його фізико-технічних характеристик стандартам на природний газ. Даний закон вносить зміни до ЗУ “Про альтернативні види палива” щодо визначення біометану, створення реєстру біометану, призначеного для реєстрації обсягів біометану, поданого до газотранспортної чи газорозподільчої системи, та гарантій його походження, чим врегульовує певні законодавчі прогалини.
СХВАЛЮЄМО
Законопроектна діяльність
Проєкт передбачає нарощування обсягів видобутку корисних копалин в Україні, зокрема тих, що мають великий попит на світовому ринку. Це має позитивно вплинути на економіку України. Водночас існують ризики збільшення негативного впливу на довкілля внаслідок розширення гірничодобувної діяльності. Тому мають передбачені заходи з мінімізації очікуваних негативних впливів на довкілля.
Також проєктом передбачається відновлення та підвищення технічного рівня моніторингу підземних вод в контексті необхідності імплементації Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС, переоцінку прогнозних та експлуатаційних запасів підземних вод; моніторинг несприятливих екзогенних геологічних процесів. Визначено завдання системи державного моніторингу використання й охорони надр.
СХВАЛЮЄМО в частині вказаних вище заходів та за умови ширшого врахування довкіллєвих аспектів перед прийняттям програми.
Прийнято за основу проєкт Закону України “Про ринок деревини”
Закон встановлює більш чіткі правила функціонування ринку деревини, що мають на меті покращити виконання його суб’єктами договірних зобов’язань. Закон визначає функціонал Лісового порталу як інформаційно-аналітичної системи та електронного реєстру для декларування операцій з деревиною, отримання сертифікатів про походження деревини, дозволів на лісокористування, ведення статистичної інформації. Продаж деревини та виробів з неї здійснюється виключно через електронні аукціони, окрім випадків подолання наслідків стихійних лих, потреб національної безпеки та оборони, потреб фізичних осіб та бюджетних установ на опалення і будівництво (ст. 11). З одного боку, проведення аукціону у випадках стихійних лих чи потреб нацбезпеки є недоцільним, але з іншого – існує імовірність зловживань під час постачання деревини на опалення і будівництво. Тому ці підстави уникнення проведення аукціону мають бути виключені у фінальній редакції. Також, Закон передбачає окремі гарантії сталості міжнародного обігу лісоматеріалів, зокрема, дозволяє експорт лісоматеріалів лише з лісових штучного походження на яких відсутні види ЧКУ, за умови, що показник захисної лісистості відповідної області є меншим від встановлених нормативів.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями
Зареєстровано три законопроєкти, які стосуються теми екологічного страхування.
1. Проєкт Закону України «Про екологічне страхування» – є фактично інструментом фінансової компенсації заподіяної шкоди довкіллю від здійснюваної діяльності, що не сприятиме фінансуванню заходів на попередження та уникнення заподіяння такої шкоди.
2. Проєкт Закону про екологічне страхування та гарантії відшкодування шкоди, завданої внаслідок діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку 6018-2 від 29.09.2021 також є більше інструментом фінансової компенсації заподіяної шкоди довкіллю.
3. Проєкт Закону про екологічне страхування 6018-1 від 29.09.2021
Цей проєкт на відміну від інших запроваджує такі поняття як аварія на об’єкті підвищеної небезпеки – небезпечна подія – техногенного характеру (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо), яка виникла під час експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки і призвела до некерованих змін його стану, загибелі людей чи тимчасової або незворотної втрати працездатності чи здоров’я людини, заподіяння шкоди довкіллю; аварія санітарно-епідеміологічного характеру – аварія, внаслідок якої стався неконтрольований викид чи скид у середовище життєдіяльності людини хімічних, біологічних (бактеріологічних) сполук, що спричинило загибель людей або призвело чи може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людини, а також до проведення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів серед населення чи до негативних наслідків для середовища життєдіяльності людини; порушення стану навколишнього природного середовища (екологічного благополуччя) – негативні зміни стану навколишнього природного середовища, що спричинені діяльністю суб’єктів господарювання, при настанні яких відповідно до діючого законодавства у суб’єкта господарювання виникає обов’язок відшкодування шкоди, якої зазнала держава, юридичні та фізичні особи. – проте ці визначення містяться у чинних на сьогодні актах, і перенесення їх у цей законопроєкт не сприяють попередженню про ризики.
СХВАЛЮЄМО розробку законопроєктів у сфері екологічного страхування.
Законопроект переглядає більшість норм розділу про злочини проти довкілля оновлюючи диспозиції та суттєво збільшуючи санкції за такі порушення. Також вводиться кримінальна відповідальність за порушення вимог законодавства щодо провадження діяльності, повʼязаної з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами. В цілому ЕПЛ підтримує необхідність суттєвого перегляду та оновлення норм Кримінального кодексу України, спрямованих на охорону довкілля. Разом з тим, запропонований законопроект потребує суттєвого доопрацювання з точки зору нормопроектувальної техніки. Також законопроект обходить стороною питання поширення заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за злочини проти довкілля – питання, яке давно назріло для України.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями
Доповнює відповідний закон положенням про проведення оцінки впливу на довкілля на стадії виведення з експлуатації підземних сховищ нафти, газу чи продуктів їх переробки.
СХВАЛЮЄМО
Проєктом збільшено розмір санкцій у формі штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Пропонується карати в розмірі від дев’ятсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 15300 до 34000 грн).
СХВАЛЮЄМО
Передбачається збільшення з 5 до 10 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату та бурштину), що зараховується за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів, тобто до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Збільшення пропонується за рахунок зменшення ставки рентної плати, що зараховується до Державного бюджету України з 70% до 65%.
СХВАЛЮЄМО
Законопроектом передбачено ратифікувати Нагойський протокол про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигід від їхнього використання до Конвенції про біологічне різноманіття, учинений 29 жовтня 2010 року у м. Нагоя, що є важливим кроком для належного захисту біоресурсів України та розвитку науки.
СХВАЛЮЄМО, і сподіваємося, що окрім формальної ратифікації держава перегляне відповідні національні законодавчі рамки для забезпечення повноцінного впровадження положень протоколу.
Проєкт Закону про внесення змін до частини 1 статті 4 Закону України “Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України” 6100 від 24.09.2021
Деталізовано порядок визначення здатності пластикових пакетів до біорозкладання. Відбуватися визначення буде відповідно до гармонізованих європейських стандартів та стандарту PAS 9017 Британського інституту стандартів.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства 6096 від 24.09.2021
Законопроєкт узгоджує чинні норми між собою у частині приведення їх до єдиної термінології та застосування санітарного законодавства.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства 6079 від 22.09.2021
Проєктом передбачене підвищення відповідальності (штрафів) за порушення земельного законодавства у 10-20 разів від чинних розмірів.
СХВАЛЮЄМО
Законопроєктом передбачається: обмеження виробництва, ввезення на митну територію України, введення в обіг та розповсюдження на території України окремих видів пластикової продукції одноразового використання та оксорозкладної пластикової продукції;
встановлення вимог щодо маркування окремих видів такої продукції та визначення видів продукції, для яких таке маркування є обов’язковим; запровадження державного ринкового нагляду та контролю пластикової продукції одноразового використання; встановлення відповідальності за порушення вимог цього Закону та іншого законодавства у сфері обмеження обігу пластикової продукції одноразового використання на території України.
СХВАЛЮЄМО.
Проєкт Постанови про проведення парламентських слухань на тему: “Про засади державної політики сталого розвитку України” (17 листопада 2021 року) № 6066 від 16.09.2021
Економічна модель, що склалася в Україні, є ресурсно-витратною та екологічно небезпечною, не спроможною забезпечити економічне зростання. З огляду на це пропонується проведення парламентських слухань з метою обговорення та визначення основних засад сталого розвитку країни відповідно до глобальних цілей ООН.
Метою парламентських слухань є визначення базових принципів моделі сталого розвитку країни та механізмів її впровадження на національному та регіональному рівнях.
До участі у парламентських слуханнях запрошуються народні депутати України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій, профільних міжнародних організацій, науковці, експерти. Проведення парламентських слухань сприятиме виробленню державної політики щодо стратегії економічного розвитку держави, визначення засад, що гарантуватимуть сталий розвиток країни відповідно до Глобальних цілей ООН.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення 6004 від 07.09.2021
Після провалу в липні законопроекту № 4167 у вересні в Верховній Раді знову зареєстрували три законопроекти у сфері промислового забруднення. Основний законопроект № 6004 по суті дублює провалений законопроєкт 4167 та в цілому відповідає вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю).
Законопроєкт «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» 6004-1 від 07.09.2021 був зареєстрований лобістами від бізнесу. Основні застереження пов’язані з тим, що встановлення автоматизованих систем моніторингу в реальному часі визначене як можливість, а не обов’язкова вимога (стаття 19 частина 2). При цьому відповідно до статті 30, дія поточних нормативів продовжується до моменту введення в дію висновків найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), які набирають чинності не раніше ніж 1 січня 2024 року та вводяться в дію через 4 роки з моменту набрання чинності. Тобто, введення в дію НДТМ може переноситися на невизначений час. Проєкт також передбачає (частина 2 статті 7), що позапланові заходи державного контролю для отримання інтегрованого дозволу можуть проводитися за бажанням оператора установки. Частина 11 статті 6 проєкту також передбачає, що громадські слухання проводяться у разі неможливості самостійного прийняття рішення дозвільним органом щодо врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень та пропозицій в процесі видачі або внесення змін до інтегрованого дозволу, що спотворює роль громадських слухань як форми громадського обговорення.
Проєкт Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля 6004-2 від 22.09.2021, поданий депутатами на чолі із головою профільного комітету ВРУ, продовжує парадигму законопроєкту № 4167, детальніше регламентує механізми моніторингу викидів, припинення експлуатації установки та інші, залишаючись при цьому в повній мірі у відповідності до директиви ЄС. Він також передбачає ряд допустимих компромісів на врахування зауважень бізнесу.
СХВАЛЮЄМО законопроєкт «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» 6004-2 від 22.09.2021
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності № 5877 від 01.09.2021
Законопроєкт збільшує розмір санкцій у чинних статтях.
СХВАЛЮЄМО.
Акти Президента, уряду та окремих міністерств
ЕкоСистема – національна онлайн-платформа, яка містить актуальну інформацію про стан довкілля
11.10.2021 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив постанову «Про Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”. Загальнодержавна інформаційно-аналітична система у сфері довкілля об’єднує на єдиній платформі реєстри, дані про стан довкілля та адміністративні послуги. Наразі система включає 7 онлайн-послуг, 66 реєстрів відкритих екологічних даних, 3 інтегровані інформаційні ресурси: Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду, сайт wownature.in.ua та Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів. Значна частина платформи ще працює у тестовому режимі, проте вона вперше реалізує такі сервіси, як е-СЕО, моніторингові дані щодо стану води й повітря та найбільших забруднювачів, дані лісового та мисливського господарства, екоконтролю. Важливим є електронний кадастр ПЗФ, що дозволить консолідувати великий масив даних щодо об’єктів ПЗФ. Реалізація сервісу надасть відповіді на запити на доступ до публічної інформації без письмових звернень, очікувань та участі посадовців. Цю ідею планують реалізувати шляхом створення модулю автоматичних електронних витягів з екологічних реєстрів. Кожен зможе зайти на ЕкоСистему, ввести своє питання та отримати офіційний документ, який матиме юридичну силу та його можна буде використовувати для представлення своїх інтересів у всіх юридичних установах. 12.11.2021 Міндовкілля розмістило оновлені геопросторові дані Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду на Державному порталі відкритих даних, незабаром ці дані стануть доступні й на ЕкоСистемі.
Платформа є значним поступом до прозорості і зручності використання даних про довкілля. СХВАЛЮЄМО і чекаємо подальшого наповнення даними та розширення функціоналу.
Міндовкілля запрошує кваліфікованих експертів подавати документи для включення до Реєстру експертів з оцінки впливу на довкілля до 24 грудня 2021 року. На основі Реєстру формуватимуться експертні комісії з ОВД, які залучатимуться уповноваженими органами до аналізу звітів з ОВД та підготовки висновків з ОВД. Вимоги до експертів включають досвід роботи не менше 5 років у визначених галузях спеціальних знань, відсутність конфлікту інтересів та неучасть у підготовці звітів з ОВД як автор або виконавець. На експертів поширюються вимоги Закону України “Про запобігання корупції”.
СХВАЛЮЄМО
Україна стала першою країною, що не є членом ЄС, яка головуватиме у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону у період з листопада 2021 року по листопад 2022 року. Україна планує зосередити свою увагу на темах із посилення заходів з відновлення, згуртованості та зближення, що на даний час є найвагомішими для підвищення рівня добробуту жителів Дунайського регіону.
Ураховуючи зазначене, основними пріоритетами головування України у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону є сталий розвиток Дунайського регіону шляхом декарбонізації та трансформації економіки, розвитку людського капіталу та ринків праці.
Основною подією головування України у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону є проведення XI Форуму країн-учасниць Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, який проходить під гаслом “Відновлення. Розвиток. Єдність”. У рамках зазначеного Форуму буде проведено зустріч на рівні міністрів, присвячену питанням сталого розвитку Дунайського регіону.
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення регіональних планів управління відходами № 586
Оновлена версія Методичних рекомендацій з розроблення регіональних планів управління відходами для обласних державних адміністрацій.
СХВАЛЮЄМО.
План визначає низку заходів, спрямовану на вирішення найбільш нагальних проблем охорони виду в Україні, зокрема, організацію моніторингу популяцій, дані якого нині є недостатніми та неузгодженими; охорону та відновлення природних оселищ, запобігання фрагментації ареалу виду; боротьбу з браконьєрством та криміналізацію торгівлі дикими тваринами, занесеними до ЧКУ, і продукцією, похідною з них; транскордонну співпрацю в сфері досліджень та охорони бурого ведмедя; вирішення конфліктів між інтересами збереження виду та інтересами деяких суб’єктів господарювання, врегулювання діяльності та розвиток реабілітаційних центрів.
СХВАЛЮЄМО.
План визначає ряд заходів на 2021-2026 роки, спрямованих на моніторинг та заповнення прогалин у дослідженнях популяцій рисі в Україні, оцінку перспектив виживання/відновлення популяції, протидію браконьєрству, можливості створення екокоридорів між фрагментованими оселищами рисі, транскордонного співробітництва з науковими та природоохоронними установами Білорусі та Румунії.
СХВАЛЮЄМО.
Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
Стратегія передбачає комплексні заходи для покращення стану довкілля, зниження антропогенного тиску та підвищення стійкості до змін клімату. Біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове господарство, прибережні території, рибне господарство, сільське господарство, ґрунти визначено як пріоритетні та найбільш вразливі сектори. Стратегія передбачає розробку галузевих оцінок ризиків та планів адаптації для кожного з секторів, яка буде покладена на відповідні агенції. Крім того, на першому етапі реалізації Стратегії передбачено такі заходи, як розробка методичних рекомендацій щодо включення проблем адаптації до змін клімату у програми і плани розвитку, врахування кліматичного компоненту в ДДП та під час ОВД та СЕО, розроблення переліку індикаторів впливу та реагування на зміну клімату для соціально-економічних і природних складових.
СХВАЛЮЄМО
Кабінетом Міністрів України ухвалено Стратегію розвитку гідрометеорологічної діяльності
Стратегія розвитку гідрометеорологічної діяльності спрямована на вирішення таких завдань, як технічне переоснащення та розширення мережі гідрометеорологічних, радіолокаційних, озонометричних спостережень, спостережень за забрудненням довкілля, моніторинг загроз несприятливих погодних явищ. Передбачається вдосконалення систем обробки та зберігання гірдрометеорологічних даних, ведення баз кліматичних даних, Кліматичного кадастру України. Вже на першому етапі (2022-2024) передбачено впровадження автоматизованих приладів та створення автоматизованих постів атмосферної, річкової, морської системи спостережень, формування баз даних та системи зберігання архівних гідрометеорологічних даних, вдосконалення нормативно-правової бази. Реалізація заходів Стратегії сприятиме отриманню більш точних даних про стан довкілля, накопиченню інформації для довгострокових кліматичних досліджень та покращенню прогнозування ризиків стихійних лих.
СХВАЛЮЄМО
________________________
На жаль, протягом осені у сфері екологічних реформ не відбулося практично жодних зрушень. Це говорить про те, що 2021 рік швидше за все не потішить нас ні одним прийнятим законом із цілої низки надважливих законопроєктів, що вже так довго розглядаються у Верховній Раді.
