В ході експедиції з вивчення біологічного різноманіття об’єктів культурної спадщини один день присвятили дослідженню Національного природного парку «Кам’янська Січ». Виїзд був здійснений 11 квітня 2024 року не випадково, саме в цей день 5 років тому був підписаний Указ про створення Національного природного парку «Кам’янська Січ».
В експедиції брали участь професор Іван Мойсієнко (Херсонський державний університет), Надія Скобель (Херсонський державний університет та Варшавський університет), у супроводі співробітників Національного природного парку «Кам’янська Січ»: Юрія Теребило, Микити Овсієнко та Андрій Кармазіна.
Під час експедиційного виїзду були обстежені зарості верби червонуватої Salix х rubens на колишньому дні Каховського водосховища в Милівській та Новокаїрській балці. Дослідження показали, що верба добре перезимувала, а весняне водопілля знову наситило грунт вологою, що сприятиме продовженню інтенсивного росту дерев. На момент дослідження молоді деревця мали вже досить добре розвинуті листки (Рис. 1).
Також досліджено заростання вапнякових відслонень, які були затоплені колишнім Каховським водосховищем в Новокаїрській балці. На відміну від мулистих ділянок, які займають днища балок вапнякові відслонення розташовуються на досить крутих схилах ближче до поверхні колишнього водосховища. Знову ж таки, на відміну від мулистих ділянок, які сильно заросли, у першу чергу вербовими заростями, вапняки досить слабко вкриті рослинним покривом (Рис. 2). Даний біотоп є досить слабко зволоженим. В минулому ці схили були зайняті петрофітно-степовою рослинністю. В перспективі петрофітні степи мали б відновитися тут. У 2023 році ми виявили лише три види степових рослин у процесі відновлення петрофітних степів на вапнякових схилах колишнього дна Каховського водосховища: Кипець великоквітковий (Koeleria macrantha), В’язіль барвистий (Securigera varia) та Родовик малий (Poterium minor). На нашу думку, більш активному заростанню вапнякового дна колишнього Каховського водосховища степовими видами росин перешкоджають зарості прибережно водних рослин по берегу колишнього водосховища. Водне плесо, практично завжди оточене заростями верб, чегарників та очерету. Степова рослинність розташовується вище по схилу. Саме ця смуга деревно-чагарникової та високотравної прибережної рослинності, яка розділяла степи та колишнє водосховище сьогодні затримує діаспори степових видів. Зокрема, це припущення підтверджують проведені нами дослідження. В цілому рослинний покрив осушених вапняків є дуже розрідженим. Частіше зустрічаються бур’янові рослини. Однак в одному місці нами було зафіксовано досить багато степових видів рослин. Саме в цьому місці степ доходить практично до колишнього урізу води (Рис. 3). Зокрема, тут були виявлені: Деревій панонський Achillea pannonica, Льонок дроколистий Linaria genistifolia, Мальва тюрінгійська Malva thuringiaca, Тонконіг вузьколистий Poa angustifolia, Родовик малий Sanguisorba minor, Скабіоза блідо-жовта Scabiosa ochroleuca, В’язіль барвистий Securigera varia, Кульбаба червоноплода Taraxacum erythrospermum. Таким чином, на вапнякових схилах колишнього Каховського водосховища відбувається відновлення квазіприродної петрофітно-степової рослинності, однак це відновлення відбувається досить повільно. Для пришвидшення відновлення, після закінчення війни необхідно здійснювати біотехнічні заходи, тобто використовувати для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів, антагоністів, гербіфагів), продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів).
Подовжувалося дослідження впливу війни на природні екосистеми Національного природного парку «Кам’янська Січ». На цей раз оглянули правий берег річки Кам’янки від мосту до села Новорайськ. Раніше ця територія була недоступною через замінування. На території Національного природного парку «Кам’янська Січ» ще досить багато ділянок не доступні для досліджень через замінування (Рис.6). На жаль тут зафіксовано досить багато фортифікаційних споруд побудованих російськими військами (Рис. 4). В основному окопи, а також капоніри. Під час їх будівництва фортифікаційних споруд відбувається локальне знищення рослинного та ґрунтового покриву та верхньої частини відслонень Понтичних вапняків. В основному вони будувалися у верхній частині схилу. Зазвичай ці території зайняті біотопом петрофітних степів. Даний біотоп включений до резолюції № 4 Бернської конвенції. В складі біотопу на території парку відмічено понад три десятки видів раритетних рослин та кілька угруповань Зеленої книги України. Таким чином, змушені констатувати нанесення значної шкоди видам, угрупованням та біотопам, що охороняються на території Національного природного парку Кам’янська Січ.
Також було досліджено ділянку степу в урочищі Круглик, яка нещодавно згоріла через військові дії. Пожежі, якщо вони не відбувається занадто часто, значно менше впливають на степове різноманіття ніж будівництво фортифікаційних споруд. На ділянці степу охопленою пожежею були практично відсутні однорічні рослини, які, як правило досить швидко відновлюються. Багаторічні трав’яні рослини досить добре пережили пожежу, в тому числі і раритетні (Рис. 5).
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Рис. 1. Зарості Верби червонуватої Salix х rubens на колишньому дні Каховського водосховища (Фото Іван Мойсієнко).
Рис 2. Слабкозарослі вапнякові відслонення на колишньому дні Каховського водосховища (Фото Іван Мойсієнко).
Рис 3. Заростання вапнякових відслонень степовими видами рослин в місці де степ доходить до колишнього урізу води Каховського водосховища (Фото Іван Мойсієнко).
Рис 4. Фортифікаційні споруди на території НПП «Кам’янська Січ» (Фото Іван Мойсієнко).
Рис 5. Квітування Астрагалу Генінга Astragalus heningii (Червона книга України) на ділянці степу після пожежі (Фото Іван Мойсієнко).
Рис 6. Заміновані ділянки на території Національного природного парку «Кам’янська Січ» (Фото Іван Мойсієнко).
