І знову черговий Екоревізор. Вже за січень – березень 2023. Аналіз прийнятих чи тих, що плануються до прийняття актів – нижче. Насамперед важливо наголосити: досі не прийнятими залишаються проєкт закону про державний екологічний контроль, проект закону про промислові викиди (інтегрований довкільний дозвіл), про Смарагдову мережу. Враховуючи об’єм актів ЄС, які Україні необхідно транспонувати у сфері охорони довкілля (понад півтори тисячі), дуже прикро констатувати такий незначний прогрес у навіть тих сферах, що були охоплені ще Угодою про Асоціацію із ЄС, і робота над якими триває вже далеко не перший рік.
Проєкт Закону про лісові репродуктивні ресурси № 9116 від 17.03.2023.
Цей законопроєкт регулює питання, пов’язані з виробництвом, сертифікацією та обігом лісового репродуктивного матеріалу, що використовується для відтворення та насадження лісів. Проєкт встановлює засади державної політики та повноваження державних органів у сфері лісової репродуктивної політики, визначає основи системи лісового насінництва та розсадництва. Він запроваджує основи атестації та сертифікації лісового матеріалу, що сприятиме контролю його якості. Передбачається створення державного лісонасіннєвого резервного фонду як додаткового джерела матеріалу для відтворення лісів в разі неврожаю чи знищення значних площ лісів внаслідок стихійних чи техногенних лих. Крім того, передбачається створення державного лісонасіннєвого генного банку для збереження генетичного різноманіття видів та гібридів лісових дерев та кущів. Встановлюються вимоги для виробників та постачальників лісового репродуктивного матеріалу, передбачене створення реєстрів лісового репродуктивного матеріалу, регіоналізація лісового матеріалу. Закон сприятиме впорядкуванню роботи у сфері лісового насінництва та розсадництва, моніторингу і відтворення видів та гібридів з бажаними властивостями. В пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що він стосується передусім видів та гібридів родів Larix, Salix, Populus – швидкоростучих технічних культур, що використовуються як джерело доступної деревини, а окремі види родів Salix та Populus – як енергетичні види для отримання біомаси.
СХВАЛЮЄМО, проте нагадуємо про необхідність дотримання підходів до відтворення лісів, що сприяють збереженню видового та генетичного біорізноманіття, відновленню лісів, наближених до природних, та недопущення заліснення цінних степових та лучних екосистем плантаціями швидкоростучих технічних культур.
Законопроєктом пропонується встановити відповідальність суб’єктів господарювання за буріння свердловин для добування підземних вод без ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії такої ліцензії повністю або частково, а також недотримання вимог щодо санітарно-технічного тампонажу свердловин, що не використовуються. Законопроєкт має на меті посилити захист підземних водоносних горизонтів від виснаження внаслідок надмірної експлуатації та погіршення якості води через неналежне облаштування свердловин та недотримання вимог щодо ліквідації свердловин, які не використовуються, що може призводити до забруднення водоносного горизонту.
СХВАЛЮЄМО.
Законопроєкт передбачає запровадження ліцензування такого виду діяльності, як буріння свердловин для добування підземних вод та їх ліквідація та/або тампонування. Видача відповідних ліцензій віднесена до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів. Водночас ключовою є належна розробка ліцензійних умов та контроль за дотриманням їх ліцензіатами, визначення умов, за яких дія ліцензій зупиняється повністю або частково, а також процедур контролю за дотриманням ліцензійних умов. Чітке визначення цих умов і процедур надасть змогу як контролюючим органам, так і громадськості можливість домагатись не просто сплати штрафів, але й визначити, за яких умов зупиняється ліцензія.
Ліцензування такого виду діяльності, як буріння свердловин, може допомогти посилити контроль за дотриманням виконавцями робіт технічних вимог, зокрема, в умовах зростання ринку таких послуг через нестабільність централізованого водопостачання чи пошкодження його інфраструктури через бойові дії. З іншого, можуть виникнути певні корупційні ризики, пов’язані з непрозорістю чи вибірковим підходом до видачі ліцензій. Крім того, на нашу думку, доцільно було б запровадити додаткову санкцію, що передбачатиме конфіскацію засобів проведення бурових робіт у разі систематичного порушення та/або недотримання ліцензійних умов, що призвела до забруднення та/або виснаження водних ресурсів.
Загалом СХВАЛЮЄМО.
Проєктом передбачене встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування в межах округу санітарної охорони курорту. Для водних об’єктів, які використовуються для лікувальних, курортних та оздоровчих цілей, нормативи екологічної безпеки водокористування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Статтю 28 Закону “Про курорти”, якою визначене поняття округу санітарної охорони курорту, пропонується доповнити новим реченням в частині встановлення в межах такого округу нормативів екологічної безпеки водокористування згідно з цілями водокористування відповідно до Водного кодексу України. Нормативи, що забезпечують безпечні умови водокористування, включають в себе:
гранично допустимі концентрації речовин у водних об’єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;
гранично допустимі концентрації речовин у водних об’єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства;
допустимі концентрації радіоактивних речовин у водних об’єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення.
Метою законопроєкту є вдосконалення охорони та збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, зокрема, передбачення нормативів екологічної безпеки водокористування в межах округу санітарної охорони курорту, що сприятиме охороні та відновленню екосистем, пов’язаних із водою.
Зважаючи, що для вод водних об’єктів, що використовуються для рекреаційних, лікувальних та оздоровчих цілей, можуть бути встановлені суворіші нормативи, запровадження таких нормативів в межах округу санітарної охорони курорту може запобігти погіршенню якості лікувальних вод, адже на деяких популярних курортах, таких як Східниця, виникла серйозна проблема з каналізуванням та скиданням неочищених побутових стоків у водні об’єкти.
Реалізація проєкту акта сприятиме збереженню водних ресурсів курортів.Разом з цим, проект акта не матиме впливу на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини
Загалом СХВАЛЮЄМО.
Звернення включає, зокрема, такі пункти:
підтримка ініціативи щодо створення глобальної платформи для оцінки шкоди, завданої клімату та довкіллю внаслідок військових дій;
вжиття заходів до засудження дій рф як таких, що порушують, серед іншого, заборону навмисного спричинення шкоди довкіллю із широкими, довготривалими і серйозними наслідками;
сприяння притягненню рф та усіх причетних осіб до відповідальності за злочини проти довкілля;
запровадження додаткових санкцій проти рф та РБ;
сприяння наданню міжнародними партнерами експертної допомоги Україні у розробці сучасних методик незалежної фіксації та розрахунку заподіяних збитків;
компенсації заподіяної шкоди довкіллю та втрати екосистемних послуг, зокрема через механізми репарацій;
сприяння наданню міжнародними партнерами допомоги у відновленні лісового господарства та підтримки сільських територій України;
залучення фінансової, експертної, консультативної допомоги від партнерів;
недопуск країни-агресора до керівних органів та робочих груп в рамках міжнародних договорів, та інше.
СХВАЛЮЄМО як ідею, проте наголошуємо на важливості своєчасного та оперативного фіксування шкоди довкіллю, узгодженості підходів до оцінки шкоди та лідерства національних органів у процесах притягнення країни-агресора до відповідальності. Адже сплинув рік після повномасштабного вторгнення, а це звернення лише окреслює загальні стратегічні цілі, що мали б вже втілитися в певних проміжних результатах. Сподіваємось, що дане звернення стане лише кроком у напрямку притягнення рф до відповідальності, а не сприймається як фінальний результат діяльності України в цьому напрямку.
Звернення-заклик до посилення санкцій щодо російської та білоруської деревини, риби та морепродуктів, зокрема, відмову від визнання російської продукції системами екологічної сертифікації, в тому числі Морською опікунською радою.
СХВАЛЮЄМО, проте очікуємо вжиття більш конкретних і практичних заходів.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління об’єктами природно-заповідного фонду України № 9136 від 21.03.2023
Законопроєкт створює ризики знищення природних та штучно-створених територій природно-заповідного фонду, порушення норм природоохоронних конвенцій та може зашкодити євроінтеграційним процесам у сфері охорони природи, не враховує важливості участі громадськості у процесі прийняття таких рішень.
1. Законопроєкт розширює перелік органів, які можуть приймати рішення про скасування статусу території або об’єкту ПЗФ чи про зміну її меж, створює непорозуміння та збільшує ризики конфліктів у прийнятті таких рішень (зміни до статті 54 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»).
2. Законопроєкт створює ризики щодо необґрунтованої та спрощеної процедури зміни меж або ліквідації територій та об’єктів ПЗФ.
3. Законопроєкт безпідставно передає від Президента України до Кабінету Міністрів України повноваження по створенню, зміні меж, категорії та скасуванню штучно створених об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення.
4. Законопроєкт понижує правовий захист земель, на яких розташовані штучно створені об’єкти ПЗФ місцевого значення (зміни до статті 150 Земельного кодексу України).
5. Законопроєкт містить норми, які призведуть до надмірного і незрозумілого бюрократичного навантаження на процеси прийняття рішень у земельних відносинах в частині дотримання природоохоронного законодавства (зміни до статті 150 Земельного кодексу України).
6. Законопроєкт збільшує ризики знищення природоохоронних територій міжнародного значення, збереження яких передбачено міжнародними конвенціями і Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
НЕ СХВАЛЮЄМО. Даний законопроєкт не відповідає задекларованій меті; не є євроінтеграційним, а є таким, що ставить під загрозу виконання взятих євроінтеграційних зобов’язань в частині охорони природи; створює колізії в природоохоронному та земельному законодавстві; зменшує роль Президента як гаранта екологічної безпеки, що є частиною національної безпеки нашої держави.
Проєкт Закону про внесення змін до Закону “Про оцінку впливу на довкілля” № 8410 від 01.02.2023
Законопроєкт по суті є першою системною спробою перегляду процедури ОВД з 2017 року і впроваджує ряд змін, що спрямовані на вдосконалення і оптимізацію процедури та скорочення її строків. Проте, окремі запропоновані зміни суттєво звужують можливості для громадської участі в процедурі ОВД. Так, строк подання громадськістю зауважень і пропозицій до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, планується скоротити з 20 до 12 днів (ст. 5). Термін обговорення звіту з ОВД планується встановити тривалістю 25 днів без можливості його продовження. Скорочення термінів громадського обговорення звузить можливості для якісної та змістовної громадської участі, адже й визначення обсягу досліджень, і опрацювання звіту з ОВД, що може містити більш ніж 1500 сторінок, потребують часу.
Також змінюється спосіб оприлюднення інформації та надання доступу до матеріалів ОВД. Виключена вимога щодо публікації повідомлення та оголошення у друкованих ЗМІ. Натомість, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок розмістити такі матеріали не менш ніж в трьох публічних місцях (дошки оголошень органів місцевого самоврядування, соціальних та культурних об’єктів, у відділеннях пошти, на зупинках громадського транспорту). Такий спосіб інформування може бути корисним для невеликих населених пунктів з обмеженим доступом до Інтернету, як доповнення до публікації онлайн, проте далеко не всюди буде доцільним. Натомість, публікацію в друкованих ЗМІ, яка була би ефективною у великих містах, варто було би залишити хоча би як опцію.
Виготовлення паперових копій звіту з ОВД, згідно з поправками, проводитиметься лише за умови запиту від громадськості. Незрозуміло, кому такий запит має бути адресований, які терміни його опрацювання, і чи не виникне ситуація на практиці, коли виготовлення таких копій затягуватиметься. Ще одна неприємна новина – передбачається, що громадські слухання можуть не проводитися, якщо на них зареєструвалося менше 10 осіб (ст. 7). Це фактично позбавляє можливості висловити свою думку громадян, які з тих чи інших причин не можуть подати письмові зауваження. У цьому контексті доречно було би розглянути можливість проведення громадських слухань он-лайн – в разі, якщо для участі у них попередньо зареєструвалося менше 10 осіб.
СХВАЛЮЄМО в частині вдосконалення та оптимізації процедури, НЕ СХВАЛЮЄМО в частині звуження прав і можливостей для участі громадськості.
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля”
20 березня 2023 року Верховна Рада прийняла довгоочікуваний закон про зміни у сфері державної системи моніторингу довкілля та екологічної інформації. Закон визначивосновні засади створення і функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем, виокремив головні компоненти, що визначають змістовну частину інформаційних потреб управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та закріпив принцип, згідно з яким інформаційні потреби управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є основою для формування та функціонування державної системи моніторингу довкілля, а також здійснення державної статистичної діяльності, змінами до галузевого законодавства впорядкував питання технологічної сумісності та інформаційної взаємодії галузевих автоматизованих інформаційних систем із загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень. Закон також запровадив системне визначення терміну та складових інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та привів у відповідність до вимог міжнародних зобов’язань України положення низки нормативно-правових актів у цій сфері, вдосконалив механізми екологічного інформування та забезпечення доступу до інформації про стан довкілля (екологічної інформації).
СХВАЛЮЄМО.
Порядок запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин
28 березня 2023 року своєю постановою Кабінет Міністрів України затвердив Порядок запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин. Основними недоліками цього акту є те, що вимога про застосування автоматизованих систем контролю поширюється виключно на новостворені стаціонарні джерела викидів, і відповідно не поширюється на діючі (саме ті, що здійснюють найбільше викидів). Більше того, навіть для нових вимога застосовуватиметься лише через п’ять років з моменту набрання чинності цією постановою, що відбудеться з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
НЕ СХВАЛЮЄМО.
Порядком пропонується визначити механізм ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів, інформаційного наповнення такого реєстру даними про викиди та перенесення забруднювачів і відходів з об’єктів і дифузних джерел, які розташовані в Україні, та забезпечення доступу до реєстру. Порядок містить ряд неузгодженостей із положеннями чинного ЗУ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», зокрема, в частині розуміння термінів “обʼєкт Реєстру” та “обʼєкт”, гарантій прав громадськості на доступ до інформації та можливість її використання, зберігання даних подальшого розвитку та вдосконалення Реєстру, гарантій участі громадськості у цих процесах. Також, положення проєкту Порядку не передбачають можливостей ідентифікації за допомогою вказаних у ЗУ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» критеріїв та параметрів.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ щодо приведення у відповідність до ЗУ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та забезпечення прав громадськості.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів “Деякі питання здійснення рубок в лісах України”
Передбачає запровадження нових Правил рубок в лісах України, які будуть регулювати всі види рубок, за винятком санітарних. Ці Правила розроблялись із залученням екологічної громадськості, але в кінцевому варіанті містять низку видів рубок, які не врегульовані належним чином, а тому будуть здійснюватись з метою вирубки екологічно цінних лісів, що поки не отримали природоохоронний статус.
Крім цього, проєктом Постанови також передбачається внести низку змін до існуючих актів, які регулюють проведення санітарних та інших видів рубок. Зокрема, пропонується скасувати низку обмежень на суцільні санітарні рубки в гірських лісах Карпат (у гірських буково-ялицевих лісах, у лісах вище 1100 м над рівнем моря, у лавино- та селенебезпечних басейнах тощо). Також пропонується дозволити здійснення прохідних рубок у межах деяких категорій ПЗФ, а в гірських лісах Карпат – проведення лісовідновних рубок, які раніше використовувались як лазівка для знищення старовікових приполонинних лісів. У зонах регульованої рекреації нацпарків автори хочуть дозволити суцільні санітарні рубки, а в охоронних зонах навколо пралісів – вибіркові санітарні рубки. Всі згадані зміни передбачають суттєвий відкат у сфері охорони лісів, а тому мають бути виключені із проєкту постанови.
НЕ СХВАЛЮЄМО.
Постановою передбачено право виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначати розмір шкоди, заподіяної внаслідок відповідних правопорушень у сфері використання та охорони земель у межах, повноважень, визначених законом. Положення Постанови відповідають приписам землеьного законодавства, зокрема, Земельного кодексу України. Відтепер, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вправі визначати розмір шкоди, заподіяної внаслідок відповідних правопорушень у сфері використання та охорони земель. Втім, ефективність запроваджених змін на практиці напряму залежить від добросовісності рішень та дій службовців органів місцевого самоврядування, а також, дотримання ними вимог та меж, визначених законодавством. Внаслідок прийняття даної Постанови необхідним є напрацювання і створення ефективного контролю за такими рішеннями органів місцевого самоврядування.
СХВАЛЮЄМО.
Даним Законом вносяться зміни до Кодексу України “Про надра” та низки інших нормативно-правових актів.
Звертаючись до положень Угоди «Про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» бачимо, що положення цього Закону абсолютно не відповідають, а в деяких випадках і прямо суперечать європейським стандартам, зобовʼязанням України у сферах антикорупційної діяльності, захисту довкілля, децентралізації, правової визначеності та якості законодавства. А отже, прийнятий Закон не може вважатись таким, що наближає Україну до членства у Європейському Союзі чи принаймні сприяє усталенню в Україні високого рівня якості нормативно-правового регулювання, що має місце у європейських державах.
НЕ СХВАЛЮЄМО.
Проєкт Закону «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України» № 6077 від 21.09.2021 року.
Розроблення проєкту цього Закону викликане необхідністю скорочення обсягу утворення та накопичення пластикових відходів, що становить загрозу для довкілля та здоров’я людей, зокрема через використання пластикової продукції одноразового використання. Директива ЄС 2019/904 Європейського Парламенту та Ради про зменшення впливу окремих пластикових виробів на довкілля від 5 червня 2019 року, яка лягла в основу даного законопроєкту, містить додаток із переліком пластикових виробів одноразового використання, виготовлених з оксорозкладаного пластику та риболовних знарядь, що містять пластик. Проте даний проект закону не містить положень, які б стосувалися обмеження використання риболовних знарядь, що містять пластик. Окрім того, у статті 2 цього законопроєкту в переліку пластикової продукції є згадка про столове приладдя, проте не вказано, що воно має бути виготовлено із пластику.
Потребують доопрацювання положення статті 4 про державний ринковий нагляд пластикової продукції одноразового використання в частині уповноваження державної екологічної інспекції на здійснення державного ринкового нагляду пластикової продукції одноразового використання.
Стаття 5 законопроекту передбачає лише адміністративно-господарську відповідальність у вигляді штрафу за порушення вимог даного закону. Проте слід розширити (доповнити) цю статтю заходами ринкового нагляду, які можуть застосовуватися органами державного ринкового нагляду чи зробити відсилку до застосування положень Закону “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, зокрема і ст. 22: Заходи ринкового нагляду, оскільки такі заходи є значно ширшими і ефективно доповнять адміністративно-господарський штраф.
В законопроєкті відсутні норми, які б стосувалися підняття екологічної свідомості споживачів, виробників та продавців пластикової продукції одноразового використання.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями.