Огляд нових документів державних органів влади у сфері захисту довкілля.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положень про порядок надання гірничих відводів” № 68 від 09.01.2024 року
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про порядок надання гірничих відводів” розроблений з метою забезпечення реалізації Закону України від 1 грудня 2022 р. № 2805-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами”.
Оновлене Положення встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ корисних копалин підземним способом (шахтами та рудниками).
Зокрема, до Положення внесено такі зміни:
– Надано зразок заяви на одержання (переоформлення) гірничого відводу (додаток 11).
– Проекти гірничих відводів розробляються спеціалізованими проектними організаціями або спеціалізованими підрозділами гірничодобувних підприємств, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які мають у своєму складі не менше одного працівника з відповідною спеціальністю 184 «Гірництво» («Маркшейдерська справа», «Розробка родовищ та видобування корисних копалин (за способом видобування – підземний)».
– Для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин (або уповноважена особа) подають заявку особисто або надсилають рекомендованим листом з описом вкладення до адміністратора центру надання адміністративних послуг або органу, що надає гірничий відвід, після погодження заявки територіальним органом Держпраці (за місцем розташування об’єкта надрокористування).
– Розрахунок меж і розмірів гірничого відводу виконується в Державній геодезичній референтній системі координат УСК-2000.
– У разі консервації гірничодобувного об’єкта на строк більше ніж п’ять років або його ліквідації акт про надання гірничого відводу повертається у 30-денний строк після оформлення актів приймання виконаних ліквідаційних робіт органу, який його надав, або його правонаступнику.
Прийняття змін сприятиме врегулюванню питань щодо надання та переоформлення актів про надання гірничих відводів для розробки родовищ корисних копалин підземним способом.
Одночасно скасовано одержання гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (кар’єрами, розрізами), через свердловини (мінеральні води, вуглеводні), методом вилуговування (солі, бішофіт тощо) та для будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.
СХВАЛЮЄМО
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку користування землями водного фонду” № 80 від 23.01.2024 року
Цей Порядок визначає механізм користування землями водного фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання таких земель.
Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
СХВАЛЮЄМО
***
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення на 2024—2032 роки” № 49-р від 23.01.2024 року
Ця Стратегія визначає основні засади державної політики у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення та спрямована на досягнення взаємної узгодженості, пов’язаної з ефективним використанням зазначених територій.
Необхідність прийняття Стратегії зумовлена:
– відсутністю на сьогодні єдиного документа державного планування розвитку територій у зоні відчуження;
– змінами на майданчику Чорнобильської АЕС, що значно підвищили рівень радіаційної безпеки та знизили негативний вплив на навколишнє природне середовище (над обʼєктом “Укриття” збудовано новий безпечний конфайнмент, – побудовано проміжне сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу та розпочато перевезення до нього відпрацьованого ядерного палива з Чорнобильської АЕС);
– необхідністю виявлення, охорони, збереження, популяризації та передачі майбутнім поколінням культурної спадщини, що перебуває на території зони відчуження;
– необхідністю ліквідації наслідків окупації Російською Федерацією зони відчуження та відновлення її територій.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ щодо розбудови ВЕС на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, що буде негативно впливати на міграційні шляхи птахів та екосистеми заповідника, а також щодо реалізації інших видів господарської діяльності у межах територій об’єктів ПЗФ зони відчуження. Дана Стратегія проходила СЕО у 2021 році, проте якість звіту про СЕО дуже низька, а сам звіт не містить інформації про його авторів https://dazv.gov.ua/ua/plugins/userPages/406
***
Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року” від 26.01. 2024 року
Проєкт розроблено з метою створення організаційних та правових засад формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату для досягнення сталого розвитку та забезпечення ефективного переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян та для врахування цілей державної кліматичної політики під час повоєнної відбудови України.
Проєктом акта пропонується схвалити Стратегію, яка визначить основні стратегічні цілі системного підходу до проблеми зміни клімату та забезпечить формування цілісної і послідовної державної політики у сфері зміни клімату відповідно до політики міжнародних організацій з урахуванням провідних світових технологій і практики, а також особливостей національних умов, можливостей, потреб і пріоритетів.
Реалізація Стратегії здійснюватиметься чотирма етапами: перший етап – 2024–2026 роки, другий етап – 2027–2029 роки, третій етап – 2030–2032 роки, четвертий етап – 2033–2035 роки. На кожному етапі передбачається затвердження та виконання операційних планів, які визначатимуть заходи з виконання завдань до кожної стратегічної цілі Стратегії. Оцінка досягнення цілей Стратегії здійснюватиметься за результатами виконання трирічних операційних планів під час підготовки щорічних звітів про стан виконання Стратегії у відповідних роках. За результатами оцінки формуються пропозиції з подальшої реалізації державної політики у сфері зміни клімату.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ, проєкт Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року має бути доповнено конкретними цілями і завданнями, що прямим текстом передбачали б нарощення потужності саме відновлюваних джерел енергії, забезпечення зростання показників енергоефективності, забезпечення повнішого врахування кліматичних аспектів у нормативно-правових актах, щодо здоров’я населення і врахування питань здоров’я населення у таких актах, що стосуються довкіллєвої політики, забезпечення мінімізації (обсяги якої визначено міжнародними зобовʼязаннями) впливу сільського господарства на клімат, визнання питання залучення молоді до кліматичної політики стратегічним для України.
***
Проєкт Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики”
Метою прийняття проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» є визначення правових та організаційних засад державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері, а також засад створення національної системи інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, функціонування національної системи відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату.
Проєкт акта є рамковим законом та визначає основні правові та організаційні засади державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері.
У проєкті акта визначаються:
– основні засади державної кліматичної політики;
– особливості формування та досягнення цілей державної кліматичної політики;
– засади забезпечення кліматичного планування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;
– особливості звітування відповідно до вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та збору даних цих цілей;
– основні засади національної системи відстеження впровадження політик, заходів та прогнозування у сфері зміни клімату.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ, у проєкті Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» слід більш чітко закріпити показники нарощення потужності саме відновлюваних джерел енергії та детальніше окреслити шляхи енергоефективності. Крайній проєкт цього закону зовсім не враховує зобов’язання України з поліпшення взаємодії між галузями охорони здоров’я та національною кліматичною політикою, врахування аспектів громадського здоровʼя при розробці національно визначених внесків, планів адаптації та інших стратегічних документів, необхідність включення аспектів клімату у національні програми та стратегії з охорони здоров’я. Також, у цьому проєкті закону практично не враховано критичну роль дітей і молоді як агентів кліматичних змін і не передбачено зміцнення здатності дітей і молоді до пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації через створення та інвестування в освіту з питань зміни клімату та довкілля.
***
Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для відновлення Каховського водосховища” № 10135-д від 29.01.20
Метою законопроєкту є попередження нецільового використання земель Каховського водосховища шляхом недопущення їх надання для цілей, що несумісні із подальшим відновленням водосховища як штучної водойми.
Документ пропонує встановити п’ятнадцятирічну заборону на формування, передачу у власність та користування, зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, крім цілей пов’язаних з відновленням Каховського водосховища та судноплавних гідротехнічних споруд, здійсненням заходів з охорони земель, створення територій, об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Для вказаних цілей зазначена заборона вважається обмеженнями у використанні земель.
Законопроєкт передбачає внесення відповідних змін до Земельного кодексу України та Законів України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр».
На думку авторів, прийняття законопроєкту сприятиме створенню умов для подальшого відновлення Каховського водосховища, шляхом встановлення особливого режиму використання та розпорядження землями, яке займало це водосховище.
НЕ СХВАЛЮЄМО, адже на рівні держави не прийнято рішення про подальшу долю ложа Каховського водосховища, а рішення уряду у липні 2023 року про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС не було обговорено із всіма стейкхолдерами та прийнято без попередніх оцінок сучасного стану водності, зміни клімату і т.д.
***
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель»
Проект розроблено з метою врахування результатів звіту державного фінансового аудиту від 23.11.2023 № 000700-21/5 щодо виконання бюджетних програм Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2023 року.
Зокрема Проектом постанови передбачено складення електронного документа та організаційні заходи, зокрема організація подання на погодження та/або затвердження технічної документації, відрядження працівників виконавця (за потреби).
СХВАЛЮЄМО
***
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”
Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» запроваджено стратегічну екологічну оцінку, яка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження.
Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник. Однак через відсутність відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» відбувається системне його порушення, зокрема, нездійснення стратегічної екологічної оцінки, порушення процедури стратегічної екологічної оцінки (у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення) і неврахування її результатів.
Законом України від 3 листопада 2022 року № 2717-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки», серед іншого, встановлено відповідальність за порушення законодавства про стратегічну екологічну оцінку та визначено перелік підстав для притягнення до адміністративної відповідальності. Проте, на сьогодні, законодавством не встановлені механізми реалізації запроваджених норм.
Отже, існує нагальна потреба щодо удосконалення законодавства щодо адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері стратегічної екологічної оцінки, а саме внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв’язку з чим підготовлено проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Цей законопроєкт спрямований на забезпечення ефективної імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 27 червня 2001 р. №2001/42/ЄС.
СХВАЛЮЄМО
***
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком
Проєктом Закону пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки земельного податку за земельні ділянки, які належать до земель природно-заповідного фонду, в розмірі, що не перевищує 0,1% від їх нормативної грошової оцінки або від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Метою проекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є «підтримка та забезпечення належного рівня функціонування установ природнозаповідного фонду, унормування податкового навантаження на них та видаткову частину державного бюджету» (п. 1).
Відповідно до ст.ст. 282, 283 ПК не оподатковуються, зокрема: бази олімпійської та паралімпійської підготовки (за переліком затвердженим Кабінетом Міністрів України); дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади; сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій; хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя; земельні ділянки, що перебувають у консервації, або землі сільськогосподарських угідь, які перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння; землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України; земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами. Зазначене, вочевидь, притаманне і землям природно-заповідного фонду, адже, сутність і зміст таких земель полягає в збереженні природи для наступних поколінь, що, як наслідок, обумовлює й існування спеціального режиму таких земель, який передбачає заборону будь-якої діяльності, що суперечить їхньому цільовому призначенню або може негативно впливати на їхній якісний стан. В такому аспекті оподаткування земельних ділянок природно-заповідного фонду в цілому (хоча і йдеться про невисокі ставки податку) без жодних виключень та застережень виглядає алогічним та несправедливим, у тому числі, в аспекті дотримання принципу рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК), зміст якого полягає в «забезпеченні однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу». Крім того, оподаткування земель природно-заповідного фонду може бути одним із стримуючих факторів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.
НЕ СХВАЛЮЄМО
***
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування» розроблено з метою посилення відповідальності за порушення правил рибальства, охорони водних біоресурсів та інших порушень законодавства у сферах рибного господарства та аквакультури шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.
Основним чинником, який вплинув на необхідність розроблення проєкту Закону, є зміни природних, соціально-політичних обставин, економічних умов та змін природоохоронного законодавства.
Зокрема, проєктом Закону пропонується встановити відповідальність за повторне грубе порушення правил рибальства, що сприятиме недопущенню системного порушення правил рибальства злісними порушниками та застосуванням до таких порушників більш вагомих стягнень. Процедура з відстеження повторності здійснених правопорушень буде проводитись за допомогою електронної системи управління галуззю рибного господарства, якою передбачено збір інформації про правопорушення у сферах рибного господарства та аквакультури.
Разом з тим, проєктом Закону пропонується передбачити відповідальність за порушення законодавства у сферах рибного господарства та аквакультури щодо моніторингу, ведення державного обліку водних біоресурсів і рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та вимог моніторингу риболовних суден.
Попри запровадження прогресивних інститутів і механізмів, пропоновані проєктом редакції статті містять ряд оціночних суджень, які не визначають або недостатньо чітко визначають. Наприклад, в частині правок до Кримінального кодексу України вживається термін «істотна шкода» і визначається вона таким чином: «Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у сімдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян». Виходячи із викладеного, якщо шкода полягає у завданні нематеріальних збитків, її визначення буде відсутнім.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ
***
Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Порядку та умов страхування ризиків при дослідно-промисловому та промисловому видобуванні і використанні газу (метану) вугільних родовищ” від 05.02.2024 року
Проєкт акта передбачає затвердження Порядку та умов страхування відповідальності за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону, за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками при розробці нафтогазового родовища, а також державному майну, що було надане у користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу та передачі ризику від суб’єкта господарювання до страховика на умовах, визначених договором страхування.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють промислову розробку родовищ нафти і газу відповідно до спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами зобов’язані укладати договори страхування відповідальності.
При укладенні договору страхування суб’єкти господарювання мають врахувати ризик виникнення небезпечної події та чітко визначити розмір заподіяної шкоди, а у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником, при настанні страхового випадку.
СХВАЛЮЄМО
***
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України” № 3563-IX від 06.02.2024 року
Законом пропонується на час воєнного стану та п’ять років після його завершення встановити спрощений порядок зміни цільового призначення земельних ділянок на територіях за межами населених пунктів, у разі якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні.
Спрощений порядок зміни цільового призначення ділянок діятиме для розміщення таких об’єктів:
– промислові та складські будівлі;
– нежитлові сільськогосподарські будівлі;
– трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та газопроводів);
– комплексні споруди промислових об’єктів (крім споруд підприємств, що здійснюють видобування, виробництво та переробку ядерних матеріалів, споруд підприємств і установок із збагачення та перероблення ядерного палива; споруд підприємств, призначених для термічного оброблення (спалювання) побутових відходів; атомних електростанцій).
Встановлення, зміна цільового призначення земельних ділянок у таких випадках здійснюється:
– без дотримання вимог абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини п’ятої статті 20 цього Кодексу, тобто не зважаючи на вид функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту, та без забезпечення відповідності класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок та видів функціонального призначення територій і правил їх застосування.
– на підставі мотивованого висновку, визначеного абзацом шостим підпункту “а” цього підпункту.
Зміна цільового призначення земельних ділянок у зазначених випадках здійснюється:
– за рішенням власника земельної ділянки шляхом подання ним заяви про внесення відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру;
– без розроблення документації із землеустрою”.
Законом також передбачено створення за рішенням Кабінету Міністрів України Реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами з метою збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту відомостей про такі землі.
До реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, вносяться відомості про землі (у тому числі земельні ділянки), забруднені вибухонебезпечними предметами, та землі, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, документи, що стали підставою для внесення зазначених відомостей, розташовані на цих землях водні об’єкти, об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), а також інші відомості, визначені порядком ведення цього реєстру.
НЕ СХВАЛЮЄМО, оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки для будівництва промислових об’єктів без розроблення містобудівної документації може створювати розбіжності у містобудівній та землевпорядній документації та призводити до невідповідності даних, що містяться в земельному кадастрі та Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Окрім того такі спрощення процедури позбавляють громадськість можливості брати участь у процесі прийняття рішень щодо будівництва вказаних в переліку об’єктів, а це фактично будь-які промислові об’єкти. Також автоматично скасовується і необхідність проходити процедуру СЕО детальних планів територій, а оцінка екологічних ризиків та допустимості планованої діяльності переноситься на більш пізні стадії – на стадію отримання дозволу на будівництво.
***
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Порядку проведення консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності” № 142 від 06.02.2024 року
Цей Порядок визначає механізм проведення під час здійснення оцінки впливу на довкілля консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо звіту з оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля.
Консультації із заінтересованими органами мають право ініціювати (у разі необхідності), організовувати і проводити уповноважений територіальний та уповноважений центральний органи.
Консультації є механізмом поглибленого вивчення питання можливості ведення планованої діяльності суб’єктом господарювання та проводяться виключно щодо планованої діяльності, протягом строку громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля.
Консультації із заінтересованими органами щодо оцінки впливу на довкілля можуть проводитися у письмовій та/або електронній формі протягом усього строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.
Затверджений даним наказом порядок буде корисним і сприяти підвищенню якості рішень, що приймаються за результатами процедури ОВД.
СХВАЛЮЄМО
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про моніторинг риболовних суден та Порядку функціонування системи дистанційного контролю риболовних суден” № 153 від 09.02.2024 року
Це Положення визначає порядок проведення моніторингу риболовних суден, що передбачає здійснення комплексу взаємопов’язаних заходів технічного, організаційного, правового характеру для отримання, проведення аналізу, зберігання та використання інформації про риболовні судна з метою охорони, відтворення та раціонального використання водних біоресурсів, у тому числі засобами системи дистанційного контролю, з використанням компонентів супутникових або інших електронних та навігаційних систем,
які передають до системи дистанційного контролю риболовних суден інформацію про ідентифікацію та місцезнаходження риболовних суден.
СХВАЛЮЄМО
***
Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації та експорту лісоматеріалів та окремих виробів з деревини” від 22.02.2024 року
Проєктом Закону пропонується, зокрема:
– передбачити, що заборона експорту лісоматеріалів має стосуватися лише тих рідкісних порід дерев, які внесені до Червоної книги України;
– вдосконалити положення у частині врегулювання порядку підтвердження походження лісоматеріалів та окремих виробів з деревини під час їх реалізації за межі митної території України в митному режимі експорту;
– доповнити перелік виробів з деревини, що потребують підтвердження їх походження.
СХВАЛЮЄМО
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Технічних вимог до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів” № 229 від 01.03.2024 року
Проєктом акта пропонується затвердити Технічні вимоги до експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ. Технічні вимоги дозволяють використання шлаків та золи від спалювання відходів, у тому числі небезпечних, для будівництва доріг чи пересипки шарів відходів на полігонах, проте такі відходи можуть бути небезпечними. Відповідні європейські норми вказують, що залишки від спалювання слід піддати аналізу на фізичні та хімічні характеристики, перш ніж визначити, чи їх можна використовувати з такою метою, чи вони є безпечними для довкілля. Також золу слід зберігати та транспортувати таким чином, щоб мінімізувати їх поширення у довкіллі. Крім того, технічні вимоги не регулюють поводження із стічними водами, що утворюються після очистки вихлопних газів, а також забрудненими дощовими водами із поверхні сміттєспалювальної установки.
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо ефективності використання земель” № 235 від 01.03.2024 року
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 235, якою внесено зміни до деяких постанов щодо ефективності використання земель.
Зокрема, вищевказаною постановою вносяться зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220, а саме передбачається що:
1) у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) державної власності акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, строк дії договору оренди землі становить 50 років;
2) для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перейшли на праві оренди до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, розмір орендної плати становить не менш як 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або не менш як 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області, якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено.
Окрім того, новими абзацами п. 2 Порядку консервації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 35, передбачено, що консервації також підлягають земельні ділянки:
– забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану;
– на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди.
Зміни внесено й до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» від 22 вересня 2021 р. № 1013, а саме передбачено проведення торгів щодо набуття права суборенди земельних ділянок державної чи комунальної власності.
СХВАЛЮЄМО
***
Проєкт Закону України “Про засоби захисту рослин і добривні засоби” № 11062 від 04.03.2024 року
Необхідність прийняття даного проєкту обґрунтовується потребою у законодавчому вдосконаленні державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Це обґрунтовується врахуванням актів Європейського Союзу, таких як Регламент (ЄС) Європейського Парламенту та Ради № 1107/2009 від 21 жовтня 2009 року, а також Регламент (ЄС) Європейського Парламенту та Ради №2019/1009 від 5 червня 2019 року.
З вищесказаного незрозуміло, яким чином державне регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами буде поліпшуватися в цілому, оскільки при прийнятті проєкту, Закон України “Про пестициди і агрохімікати” втратить чинність, а термін “пестициди” буде виключено з Закону України “Про захист рослин”. У свою чергу, проєкт Закону України “Про засоби захисту рослин і добривні засоби” № 11062 від 04.03.2024 року не містить визначень цих термінів. Крім того, у статті 2 проєкту пропонується визначення лише пов’язаних термінів з пестицидами та агрохімікатами, що викликає сумніви щодо поліпшення державного управління у цій сфері.
Виключення терміну “пестициди” з законодавства та зв’язане з ним регулювання суспільних відносин в цій сфері може призвести до послаблення контролю над токсичними засобами захисту рослин, що загрожує навколишньому середовищу. У пояснювальній записці до проекту таке виключення не аргументується, а лише зазначається, що спостерігаються відмінності з законодавством ЄС щодо термінології. Проте, важливо зауважити, що термін “пестициди” широко вживається у законодавстві ЄС та міжнародних договорах, до яких Україна приєдналася. Це включає директиви та регламенти, які визначають правила стосовно використання та контролю пестицидів. Також, законодавство України повинне враховувати ці міжнародні норми, щоб забезпечити ефективне регулювання у сфері пестицидів та агрохімікатів і запобігти негативним наслідкам для навколишнього середовища та здоров’я людей.
У випадку прийняття проєкту, деякі аспекти, які зараз регулюються Законом України “Про пестициди і агрохімікати”, залишаться поза межами нового законодавства. Це стосується, наприклад, вимог стосовно державних випробувань та реєстрації засобів захисту рослин, утилізації та компенсацій працівникам. Крім того, новий закон не передбачає обов’язкового страхування екологічного ризику пов’язаного з пестицидами та агрохімікатами. Також, проєкт не визначає повноважень уповноважених органів, що може призвести до посилення нестачі контролю та координації в цій сфері.
НЕ СХВАЛЮЄМО
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядків видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання деяких документів дозвільного характеру в галузі рибного господарства та визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України” № 252 від 05.03.2024 року
Постановою затверджено такі нормативні акти в галузі рибного господарства:
Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України.
Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України передбачає, що дозвіл є документом, який засвідчує право суб’єкта рибного господарства здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України з дотриманням норм, передбачених міжнародними договорами України, законодавством відповідних іноземних держав або міжнародних організацій з управління рибальством. Дозвіл видається Держрибагентством на кожне риболовне судно окремо, українською та англійською мовами за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку. Видача, відмова у видачі, переоформлення або анулювання дозволу здійснюється Держрибагентством в електронній формі, у тому числі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (у разі технічної реалізації) або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства (далі — електронні системи) на безоплатній основі в установлені цим Порядком строки. Інформація про видані суб’єктам рибного господарства дозволи розміщується на офіційному веб-сайті Держрибагентства та/або в електронних системах.
Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів.
Видача, відмова у видачі, переоформлення або анулювання форми реєстрації уловів здійснюється Держрибагентством в електронній формі, у тому числі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (у разі технічної реалізації) або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства (далі — електронні системи) на безоплатній основі в установлені цим Порядком строки. Для одержання форми реєстрації уловів користувач водних біоресурсів, риболовне судно якого здійснило добування (вилов) антарктичного та патагонського іклачів (далі — користувач водних біоресурсів), або суб’єкт рибного господарства, що здійснює експорт, реекспорт відповідної продукції (далі — суб’єкт рибного господарства), подає Держрибагентству запит про одержання форми реєстрації уловів за формою згідно з додатком 1 (далі — запит) в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, відповідно до вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг на офіційну електронну адресу Держрибагентства або засобами електронних систем. Запит подається за 10 календарних днів до заходження риболовного судна з уловом антарктичного та патагонського іклачів у порт вивантаження або до дати вивезення антарктичного та/або патагонського іклачів з митної території України. Форма реєстрації уловів або повідомлення про відмову в її видачі видається Держрибагентством протягом 10 календарних днів з дня надходження запиту. Результатом видачі форми реєстрації уловів користувачам водних біоресурсів, суб’єктам рибного господарства є сформована в електронній формі у Системі документації уловів видів Dissostichus форма реєстрації уловів за зразками, наведеними у Заході із збереження 10-05 Системи документації уловів видів Dissostichus, затвердженому Комісією по збереженню морських живих ресурсів Антарктики, електронний примірник якої та інформація про яку розміщені на офіційному веб-сайті Держрибагентства та/або у електронних системах.
Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту).
Видача, відмова у видачі, переоформлення або анулювання підтвердження походження водних біоресурсів здійснюється Держрибагентством в електронній формі, у тому числі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (у разі технічної реалізації) або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства (далі — електронні системи) на безоплатній основі в установлені цим Порядком строки. Підтвердження походження водних біоресурсів, що дає право суб’єкту рибного господарства здійснювати операції з вилученими водними біоресурсами із середовища їх існування для експорту продуктів лову, реекспорту імпортованих продуктів лову, експорту перероблених імпортованих продуктів лову та засвідчує достовірність інформації, поданої:
– суб’єктом рибного господарства (уповноваженою ним особою), який здійснив вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування у водах за межами юрисдикції України, у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та їх переробку для експорту такої продукції (далі — суб’єкт, який здійснює експорт);
– суб’єктом рибного господарства (уповноваженою ним особою), який здійснив імпорт продуктів лову для здійснення їх реекспорту (далі — суб’єкт, який здійснює реекспорт);
– суб’єктом рибного господарства (уповноваженою ним особою), який здійснив переробку продуктів лову з імпортованої сировини для їх експорту (далі — суб’єкт, який здійснив переробку).
Видача підтвердження походження водних біоресурсів або відмова у його видачі здійснюється Держрибагентством протягом 10 календарних днів з дня отримання від суб’єкта рибного господарства заяви про одержання підтвердження походження водних біоресурсів та документів, необхідних для його видачі. 6. Підтвердження походження водних біоресурсів видається в електронній формі, інформація про таке підтвердження розміщується на офіційному веб-сайті Держрибагентства та/або в електронних системах.
СХВАЛЮЄМО
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про запобігання нецільовому використанню земель, які займало Каховське водосховище” № 286 від 12.03.2024 року
Постановою передбачається на період дії воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення чи скасування заборонити формування, передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, крім передачі у користування, зміни цільового призначення земельних ділянок з метою подальшого відновлення Каховського водосховища та будівництва гідротехнічних споруд.
Держгеокадастр у шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою повинен забезпечити створення та відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру у вигляді інформаційного шару відомостей про землі, які займало Каховське водосховище.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час прийняття рішень щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та державні кадастрові реєстратори під час прийняття рішень щодо внесення відомостей (змін до них) про об’єкти Державного земельного кадастру повинні враховувати відомості інформаційного шару.
Контроль за дотриманням вимог постанови буде здійснюватися у порядку, визначеному Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
СХВАЛЮЄМО
***
Проєкт Закону України “Про звернення” №11082 від 13.03.2024 року
Законопроєкт визначає порядок реалізації права кожного звернутися до органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, визначених законом, із зверненнями та отримати відповідь у встановлений законом строк;
У документі надано визначення термінам «суб’єкт звернення», «суб’єкт розгляду звернення», «уповноважена особа суб’єкта розгляду», «звернення», «послуги, зокрема з питань, які становлять загальний економічний інтерес».
В тексті передбачено, що суб’єкт звернення має право на отримання інформації про порядок подання та розгляду звернень, про реєстрацію звернення та стан його розгляду, а також на інформування про рішення щодо залишення звернення без розгляду; одержання письмової або у випадках, визначених законом, усної відповіді про результати розгляду звернення; оскарження ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
Законопроєктом встановлено, що суб’єкт звернення зобов’язаний здійснювати надані йому права добросовісно та не зловживати ними.
У проєкті закону передбачено, що суб’єкти розгляду звернень зобов’язані: оприлюднювати на власному офіційному вебсайті інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання та розгляду звернень; всебічно і вчасно розглядати звернення; письмово або у передбачених законом випадках усно повідомляти суб’єкта звернення про результати розгляду його звернення; інформувати суб’єкта звернення у випадку прийняття рішення про залишення звернення без розгляду у визначені законом строки; інформувати суб’єкта звернення про порядок оскарження ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
У документі уточнено вимоги до звернення, зокрема передбачено, що суб’єкт звернення або представник суб’єкта звернення підписує письмове звернення у паперовій формі власноруч, в електронній формі – на його бажання з використанням електронного підпису, крім випадків, передбачених законодавством.
Також у проєкті оновлено підхід до проведення особистого прийому, зокрема, передбачено можливість проводити прийом за допомогою відеоконференцзв’язку.
У законопроєкті удосконалено регулювання щодо розгляду петицій, зокрема, шляхом визначення особливостей їх розгляду органом місцевого самоврядування.
Крім цього документом передбачено, що суб’єкти розгляду забезпечують здійснення щорічного внутрішнього моніторингу дотримання вимог Закону «Про звернення», який полягає у систематичному комплексному спостереженні, проведенні аналізу та оцінки роботи із зверненнями з метою її вдосконалення та прогнозування розвитку.
СХВАЛЮЄМО
***
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів” № 290 від 15.03.2024 року
Методичнi рекомендації щодо оцінки наявного i потенцiйного впливу (ризикiв) iнвазiйних чужорiдних видiв розроблені з метою гармонiзацii пiдходiв до оцiнки впливу (ризикiв) пiд час пiдготовки пропозицiй щодо включення чужорідних видів до Переліку інвазійних видів рослинного та тваринного світу України. Ці Методичнi рекомендацii не встановлюють норм права i носять рекомендацiйний характер та призначенi для використання органами державноi влади, науковими установами i органiзацiями, громадськими органiзацiями та науковцями для пiдготовки пропозицiй щодо включення чужорiдних видiв до Перелiку.
СХВАЛЮЄМО
***
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель” № 316 від 22.03.2024 року
Передбачено, що роботи з інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок, серед іншого, включають складення електронного документа.
Також визначено, що за результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель і земельних ділянок виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону «Про землеустрій» та електронний документ відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру.
СХВАЛЮЄМО
