Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження форми та вимог до змісту висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього)” № 7 від 07.01.2025 року
У січні 2025 року Кабінет Міністрів України почав затверджувати підзаконні нормативно-правові акти на виконання Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Першими стали Вимоги до змісту висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) та додана до них Форма висновку щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього). Йдеться про формалізацію і певною мірою стандартизацію висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього), які в процедурі видачі такого дозволу надаватимуть компетентні органи (МОЗ, ДСНС, Держводагентство, Держекоінспекція, Держенергоефективності та відповідні ОДА). Ця постанова набере чинності одночасно із Законом України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття” № 45 від 17.01.2025 року
Метою прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття» є реалізація положень Закону України від 20 березня 2023 року № 2973-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля» у частині створення підсистеми моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття державної системи моніторингу довкілля.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 21.01.2025 року
Проєктом акта пропонується термінологію, яка використовується в Ліцензійних умовах, привести у відповідність до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про адміністративну процедуру».
Проєктом акта Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами доповнено нормою щодо подачі документів шляхом особистого звернення.
Крім того відомості про наявність документів дозвільного характеру доповнено новою позицією «Інтегрований довкіллєвий дозвіл» з метою приведення у відповідність до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Також пропонується внести відповідні зміни до підпунктів 27 та 271 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614 «Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів».
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу у сферах питної води та питного водопостачання, водовідведення” № 61 від 21.01. 2025 року
Відповідно до частини третьої статті 39 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, частини другої статті 23 Закону України “Про водовідведення та очищення стічних вод” Кабінет Міністрів України постановив: затвердити Порядок здійснення державного моніторингу у сферах питної води та питного водопостачання, водовідведення.
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного моніторингу у сферах питної води та питного водопостачання, водовідведення, організацію взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого та нецентралізованого водовідведення, а також забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття управлінських рішень.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління, залучення інших органів виконавчої влади до їх розроблення та інформування про них, а також оприлюднення довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління (BREFs)” від 24 січня 2025 р. № 72
У ЄС висновки НДТМ ухвалюються Європейською комісією як імплементаційні рішення, і таким чином стають загальнообов’язковими. В Україні, яка ще не є членом ЄС, попри існуючі зобов’язання транспонувати відповідну директиву про промислові викиди, затверджені Європейською комісією висновки НДТМ формально не мають прямої дії. У зв’язку із цим, аби ввести їх у національне правове поле і забезпечити можливість видавати інтегровані довкіллєві дозволи на їх основі, законодавець передбачив спеціальну процедуру затвердження українських аналогів висновків НДТМ. Згідно із вимогами Закону та затвердженого порядку зміст, форма та структура національних висновків НДТМ мають максимально повно і точно відповідати змісту, формі та структурі відповідного акта законодавства ЄС.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення узгоджувальної наради щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу» № 89 від 28.01.2025 року
Також у січні 2024 року Кабінет Міністрів України врегулював процедури проведення узгоджувальної наради щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) та щодо адміністративного провадження з його відкликання, а також встановив вимоги до форми і змісту протоколу узгоджувальної наради.
Нагадаємо, що із огляду на складність процедури видачі ІДД та кількість залучених до цього процесу зацікавлених сторін, закон передбачає проведення узгоджувальної наради, у першу чергу, аби допомогти дозвільному органу узгодити (у разі розбіжностей) позиції компетентних органів, компетенція яких стосується окремих складових ІДД, для визначення його умов на основі інтегрованого підходу до регулювання промислового забруднення, а також для узгодження із оператором графіку досягнення гранично-допустимих викидів, передбачених висновками НДТМ, у разі надання відступу.
Участь в узгоджувальній нараді матимуть можливість брати і представники громадськості, які подавали свої зауваження і пропозиції у рамках громадського обговорення заяви на видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу та доданих до неї документів, поданих оператором установки.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів» від 30.01.2025 року
Проєктом акта пропонується розширити коло суб’єктів господарювання на яких поширюється дія Постанови.
Змінами, що вносяться проєктом акта пропонується дозволити суб’єктам господарювання, у яких в наявності позитивні висновки державної екологічної експертизи відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» або позитивні висновки з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» приєднатися до експериментального проекту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.
НЕ СХВАЛЮЄМО. Проєктом постанови запропоновано альтернативне регулювання видачі дозволу – запропоновану «спрощену процедуру» – реєстрацію в інформаційній системі, без необхідності подачі повного пакету документів, передбаченого спеціальними законами. Фактично нормами постанови Кабміну підмінюються норми законів України, що є недопустимим та груби порушенням.
Проєкт постанови спрямований на запровадження регулювання, яке за своїм змістом є альтернативним по відношенню до вже існуючих порядків, прийнятих урядом, та закріплених на законодавчому рівні Верховною Радою України.
Законом України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади» не передбачено повноважень затвердження порядків та процедур, які не передбачені законом та допускається у виключних випадках у разі відсутності правового регулювання відповідних процедур.
Таким чином, запровадження таких «експериментальних» та «спрощених» проєктів за рішенням Кабінету Міністрів України, у випадку наявності існуючого законодавчого регулювання призведе до вчинення урядом дій та прийняття рішень, які виходять за межі його повноважень та порушення вимог законів.
Також вказане нормативно-правове регулювання спрощення дозвільної процедури на здійснення операцій з оброблення відходів суперечить директивам ЄС та створює перешкоди в набутті членства України в ЄС і потребує реагування з боку Європейської комісії.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами» від 06.02.2025 року
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами» розроблено з метою їх приведення у відповідність з положеннями Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про управління відходами» з урахуванням змін, внесених Законом України від 10 жовтня 2024 р. № 4017-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про адміністративну процедуру”».
Проєктом акта пропонується термінологію Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1328, Порядку надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2024 р. № 1067, та абзацу дев’ятого підпункту 252 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614, привести у відповідність до Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про управління відходами», «Про адміністративну процедуру», зокрема термін «анулювання» замінити на «припинення дії».
Водночас у Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1328, пропонується:
слова «номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) замінити словами «номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта)»;
слова «адреса місця проживання» – словами «адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування)»;
слова «контактний номер телефону» – словами «номер абонента кінцевого (термінального) обладнання».
СХВАЛЮЄМО
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції Державної цільової екологічної програми технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2034 року” № 91-р від 07.02.2025 року
Було схвалено Концепцію Державної цільової екологічної програми технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2034 року.
Концепція розроблена на виконання вимог Закону України “Про водовідведення та очищення стічних вод” та дозволить розробити нову Державну цільову екологічну програму. Вона буде діяти протягом 2025-2034 років і передбачатиме комплексне, системне відновлення та технічне переоснащення обʼєктів та систем водовідведення.
СХВАЛЮЄМО
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження операційного плану заходів з реалізації у 2025—2027 роках Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року” № 96-р від 07.02.2025 року
Було затверджено операційний план заходів з реалізації у 2025—2027 роках Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.
Серед основних заходів плану на 2025–2027 роки, зокрема:
Формування планів адаптації до зміни клімату у різних сферах: управління водними ресурсами, збереження біорізноманіття, лісового господарства, енергетики, громадського здоров’я, сільського господарства, транспорту, інфраструктури та туризму.
Передбачено збільшення площ природно-заповідного фонду (місцевого та загальнодержавного значення).
У частині реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля передбачено супроводження у ВРУ проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстраційний номер 3091 від 19 лютого 2020 р.);
Розроблення та затвердження методики здійснення моніторингу лісів (проведення національної інвентаризації лісів);
Посилення хімічної безпеки, шляхом здійснення заходів із впровадження вимог європейського законодавства у сфері хімічної безпеки та управління хімічною продукцією в Україні;
Врахування зміни клімату у стратегічному плануванні на всіх рівнях, включаючи адаптацію енергетичного сектору та розвитку туризму;
Запровадження європейських стандартів у промисловій екологічній політиці, зокрема створення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону 12117 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків
11 лютого 2025 року Верховна Рада прийняла за основу Проєкт Закону 12117. Серед іншого, ця законодавча ініціатива пропонує виключити індустріальні парки із сфери дії Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, і скасувати для таких інфраструктурних проектів вимогу про її проведення. На думку ініціаторів законопроекту, ОВД є надмірним регуляторним бар’єром у залученні інвестицій в Україну.
ЕПЛ категорично не погоджується із такою пропозицією, адже вона прямо суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України. Із детальним аналізом ЕПЛ цього законопроєкту можна ознайомитися за посиланням (https://epl.org.ua/announces/vidkryty-lyst-instytutiv-gromadyanskogo-suspilstva-pro-neprypustymist-vyklyuchennya-industrialnyh-parkiv-zi-sfery-protsedury-ovd/).
НЕ СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2001 року № 286» від 14.02.2025 року
Проєктом наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2001 року № 286» здійснюватиметься приведення у відповідність Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2001 року № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 року за № 700/5891, до положень Порядку реалізації експериментального проєкту щодо отримання довідки про визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі розрахунковим методом в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 року № 1249.
Крім того, проєкт наказу спрямований на узгодження Порядку з вимогами наказу Міністерства охорони здоров’я України від 10 травня 2024 року № 813 «Про затвердження державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 травня 2024 року за № 763/42108, яким встановлено новий медико-санітарний норматив для діоксиду азоту. Зокрема, раніше максимально разова гранично допустима концентрація діоксиду азоту в атмосферному повітрі населених пунктів, на підставі якої визначалися значення фонових концентрацій, становила 0,085 мг/м³, тоді як відповідно до затверджених наказом медико-санітарних нормативів цей показник встановлено на рівні 0,2 мг/м³.
СХВАЛЮЄМО
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів” № 146-р від 21.02.2025 року
Було затверджено план заходів щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Планом передбачається:
встановлення підходів до управління ризиками вуглецевого витоку;
розроблення механізмів нагляду за учасниками та операторами організованих ринків торгівлі квотами;
визначення шляхів гармонізації механізмів вуглецевого ціноутворення (оподаткування двоокису вуглецю) і функціонування Національної СТВ;
визначення особливостей функціонування системи,
запровадження державного стимулювання шляхом здійснення компенсаційних фінансових заходів на користь окремих секторів або підсекторів економіки, які піддаються витоку вуглецю;
запровадження державного стимулювання шляхом встановлення тимчасового безкоштовного розподілу квот або запровадження альтернативного механізму для установок, що виробляють електроенергію та теплову енергію з метою модернізації, диверсифікації та сталої трансформації енергетичного сектору;
постійна взаємодія між проектами міжнародної технічної допомоги та управління експертним середовищем щодо питань національної системи торгівлі квотами навикиди та проведення інформаційно-просвітницької компанії.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього)” № 194 від 21.02.2025 року
Із подальшим наближення законодавства України до законодавства ЄС все більше розширються можливості участі громадськості у прийнятті різного роду екологічних рішень. Зокрема, на виконання частини дев’ятої статті 6 Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього).
Встановлений порядок у повній мірі відповідає міжнародним стандартам участі громадськості і дозволить дозвільному органу ефективно збирати зауваження і пропозиції від населення та НУО. Із особливостей, які варто відмітити, для організації громадських слухань достатньо 5 осіб, які реєструвалися для участі (в ОВД – 10 осіб), громадські слухання проводяться ОДА, які оприлюднюють інформацію про час, дату, місце та адресу проведення громадських слухань на своїх веб-сайтах. Також важливо, що громадські слухання навіть за загальним правилом проводяться офлайн, або у змішаному форматі: у режимі онлайн та у приміщенні, визначеному органом, який проводить громадські слухання. У період воєнного стану слухання можуть проводитися у форматі відеоконференції.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо підвищення ефективності створення та управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду» від 11.03.2025 року
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо підвищення ефективності створення та управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду» підготовлений з метою забезпечення реалізації державної політики щодо організації, охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду України.
Проєкт Закону визначає основні функції, які відносяться до формування державної політики у сфері природно-заповідного фонду та які відносяться до її реалізації, а також удосконалює питання створення, охорони та управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, зокрема у частині:
основних засобів збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
управління установами природно-заповідного фонду та розроблення проєктів організації їхніх територій;
використання природних ресурсів природних заповідників у разі ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха на їхніх територіях;
створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду та науково-технічних рад при установах природно-заповідного фонду;
визначення змісту проєкту створення території або об’єкту природно-заповідного фонду;
затвердження проєктів організації територій регіональних ландшафтних парків.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку віднесення видів рослинного та тваринного світу до інвазивних (інвазійних) чужорідних видів» від 11.03.2025 року
Метою прийняття проєкту наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку віднесення видів рослинного та тваринного світу до інвазивних (інвазійних) чужорідних видів» є реалізація положень Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Указу Президента України від 17 грудня 2021 року № 668, яким уведено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту», Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 573, у частині створення передумов для підготовки та затвердження Переліку інвазивних (інвазійних) чужорідних видів України.
Для віднесення видів рослинного і тваринного світу та інших живих організмів до інвазивних (інвазійних) чужорідних видів і підготовки пропозицій щодо включення таких видів до Переліку, науковими установами, закладами вищої освіти, громадськими організаціями здійснюється оцінка наявного або потенційного негативного впливу (ризиків) цих чужорідних видів на місцеві (автохтонні, аборигенні) види та/або біорізноманіття, екосистемні послуги, економіку, довкілля чи здоров’я людини та аналіз відповідності чужорідного виду критеріям, наведеним нижче
Пропозиції щодо включення чужорідного виду до Переліку повинні чітко доводити відповідність виду наступним критеріям:
1) походить з біогеографічних одиниць, розташованих за межами України і та не є місцевим (автохтонним, аборигенним) видом для України;
2) натуралізувався поза межами природного (первинного) ареалу внаслідок прямої або опосередкованої участі людини;
3) активно розмножується та самостійно поширюється поза межами території, відведеної для експонування, утримання у напіввільних умовах чи в неволі, розведення, вирощування, культивування цих видів, утворює вторинний ареал поширення та життєздатну популяцію; 4) потрапив або може потрапити на територію, територіальне море чи у виключну (морську) економічну зону України внаслідок прямої чи опосередкованої участі людини чи природного розширення вторинного ареалу;
5) спричиняє різного ступеню негативний вплив на місцеві (автохтонні, аборигенні) види та/або біорізноманіття, екосистемні послуги, економіку, навколишнє природне середовище чи здоров’я людини в Україні або несе ризики такого впливу, що визначається за даними з інших країн, де цей вид віднесено до інвазивних (інвазійних).
СХВАЛЮЄМО
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 року
Закон ніби-то спрямований на захист добросовісних набувачів шляхом:
1) встановлення чіткої позовної давності – після 10 років з моменту державної реєстрації права власності добросовісного набувача майно не може бути витребуване, саме шляхом порушення цивільного провадження;
2) визначення початку перебігу позовної давності – цей момент чітко прив’язується до дати державної реєстрації, що забезпечує юридичну визначеність;
3) забезпечення права добросовісного набувача на компенсацію вартості майна у випадку його витребування – це спрямоване на захист осіб, які втратили майно не з власної вини, а через незаконні дії попередніх власників.
НЕ СХВАЛЮЄМО. За фактом закон захищає в тому числі і осіб, які незаконно набули право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності, зокрема ділянки лісового та водного фонду. Нові норми позбавляють державу та органи місцевого самоврядування можливості повернути такі ділянки назад в державну та комунальну власність, якщо з моменту реєстрації права власності, або передачі такого майна минуло більше 10 років. Якщо ж минуло менше 10 років, то позов про повернення такого майна можна буде подати лише після внесення на спеціальний рахунок суду так званого депозиту – бюджетних коштів у розмірі ринкової вартості ділянки, які будуть перераховані «добросовісному власникові» за умови задоволення позовних вимог та повернення ділянки назад у власність держави чи територіальної громади. Дана норма є дискримінаційною, адже обмежує права на повернення незаконно відчуженого майна, зокрема земельних ділянок, лише приватної та комунальної власності. Приватних осіб в праві повернути собі ділянки, які незаконно вибули з їхнього володіння, закон не обмежує. По суті, таким чином місцева громада чи держава ставиться у завідомо слабку позицію, адже для того, щоб повернути незаконно відчужене майно їй потрібно передбачити кошти на фактичне відшкодування витрат «добросовісного власника». А якщо коштів у бюджеті для таких цілей не передбачено або наявні кошти недостатні?! В результаті норми закону просто позбавляють державу і громади можливості повернути у свою власність незаконно відчужене, читай вкрадене
Так, закон все ж містить певні норми, які спрямовані на забезпечення «справедливості».
По-перше, ці зміни стосуються захисту добросовісного набувача, тобто особи, яка не знала і не могла знати, що вона незаконно придбала, або отримала безоплатно у власність майно. Однак даний факт підлягає доказуванню. Є ризик, що недобросовісних набувачів будуть визнавати добросовісними через брак доказів, або неможливість доведення цієї обставини.
По-друге, відповідно до вимог нового закону, держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Наявність вини підлягає окремому процесу доказування. А якщо це рішення колегіального органу, то довести вину кожного депутата, який проголосував за це рішення, а потім ще й стягнути з кожного з них солідарно вартість такої ділянки, практично неможливо.
Варто зазначити, що вимоги цього закону не застосовуються до об’єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів (територій) на момент вибуття з володіння. Справжньою метою прийняття законопроєкту є саме захист незаконних набувачів таких ділянок. Це можна зрозуміти і з причин та кола осіб, які лобіювали його прийняття. Відтак коректніше було б назвати даний закон «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту НЕдобросовісного набувача».
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку встановлення обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування” № 327 від 21.03.2025 року
Цей Порядок визначає процедуру встановлення обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, у разі настання маловоддя на річках або низького рівня води на водосховищах, загрози виникнення епідемій та епізоотій, аварій або умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та під час здійснення невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків. Обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, встановлюється шляхом зменшення лімітів забору води з поверхневих водних об’єктів, що визначені у дозволі на спеціальне водокористування.
Обмеження лімітів забору води передбачає автоматичне зменшення лімітів використання води та скидання забруднюючих речовин. Право визначення першочергових потреб з урахуванням обмеження лімітів забору води залишається за водокористувачем. Обмеження прав водокористувачів встановлюються без коригування дозволів на спеціальне водокористування.
СХВАЛЮЄМО. Проте слід зауважити, що серед органів, які мають право надавати інформацію про маловоддя, що може стати підставою для встановлення обмеження прав водокористувачів, немає таких органів як БУВРи. Питання щодо контролю за дотриманням водокористувачами таких обмежень може стати проблемним через нагальну потребу реформувати Державну екологічну інспекцію, яка має контролювати дотримання обмежень водокористувачами. Слід додати, що відповідна адміністративна відповідальність за недотримання лімітів водокористування у КУпАП відсутня. Єдина стаття, яку можна застосовувати до порушників лімітів – ст. 60 порушення правил водокористування, проте у КУпАП не вказано, який ж орган чи посадова особа мають право складати протоколи про дане адміністративне правопорушення. Тому, контроль за водокористувачами та обмеженнями, що передбачені цією Постановою буде малоефективним у сучасних правових рамках.
