У Львові триває 13-й Екуменічний Соціальний Тиждень, присвячений проблемам довкілля. Нагадаємо, МБО «Екологія-Право-Людина» бере участь у трьох заходах: це круглі столи «Роль журналістських розслідувань у вирішенні екологічних проблем: ключ до співпраці активістів та журналістів» та «Екологічна свідомість – як основний інструмент покращення стану довкілля та здоров’я суспільства», а також семінар «Львівські заклади громадського харчування знають як поєднати бізнес та європейську модель управління відходами: успішні кейси». Подаємо тези виступів представниць ЕПЛ.
Про сучасне інформаційне суспільство
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина»:
«Сьогодні реальність така, що засоби масової інформації є дуже модифіковані. Є різні соціальні мережі, дописи у яких також інформують громадян про ті чи інші проблеми. Часто це не дуже професійно, але таким чином піднімаються гострі актуальні теми, які у в подальшому можуть розвивати професійні журналісти й надалі проблема вирішується, або вдається попередити настання негативних наслідків…
Чи є в Україні доступ до екологічної інформації? Насправді це реальна проблема. Інформація про стан довкілля, яку збирає та якою володіє держава, часто є закритою, або ж фрагментарною. На жаль, держава не створила реальних інструментів, які б дозволяли всім, хто впливає на довкілля, хто володіє цією інформацією, належним чином доносити її до громадян. Тому переважно публікації на екологічну тему є хаотичними, такими, що мають політичне забарвлення, що властиве певним регіонам. Є поширені теми, а є й такі, на які рідко звертають увагу журналісти. Наприклад, незаконне складування відходів в прибережній захисній зоні річки Ріка, а також незаконні рубки лісу у селі Либохори Сколівського району Львівської області. Оперативні публікації, які спричинили розголос, посприяли вирішенню питання із відходами за одну добу, та сформували екосвідомість мешканців, що дозволило їм стати на захист власних лісів перегородивши дорогу лісовозам».
Про екологічну свідомість та настрої українців
Наталія Куць, юрисконсульт та аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»: «Кожна людина має певний рівень екосвідомості. Він можу бути високим, або низьким. Але це не означає, що людина з високим рівнем не смітитиме в лісі. Часто таке буває. Велику роль відіграють крім знань і розуміння – цінності, які поділяє особа. Відтак можна говорити про різні типи екосвідомості…
Що відбувається сьогодні з екологічною свідомістю українців? Більшість громадян поділяють стурбованість незадовільним станом довкілля, вважають, що навколишнє середовище впливає на життя та здоров’я. Це 73% опитаних. Також більшість декларують готовність до проактивних екологічних дій. Водночас, 43,2% опитаних у 2016 р. заявили, що спалюють суху рослинність. 82% використовують поліетиленові пакети, за даними на 2019 рік. 30,7% не готові звертатися будь-куди для захисту екологічних прав. При цьому 51% опитаних висловили готовність навіть платити більше за товари в екологічній упаковці. Отже, з одного боку українці є екоцентричним типом екосвідомості у відношенні до захисту довкілля. А з іншого боку ми бачимо, що ця екосвідомість є конраверсійною. Люди, декларуючи одне, на практиці вчиняють дії, які прямо заподіюють шкоду довкіллю. Часто, на жаль, це робиться умисно.
Як вийти з цієї ситуації, як підвищити екосвідомість громадян?
Лише через посилення впливу НУО, освітніх закладів з цих питань. Звичайно, через рішення та дії органів влади, державних інституцій. Лише так можна формувати нові екологічні цінності».
Про управління відходами: від декларацій до дій
Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу ЕПЛ: «Один з наших проєктів «Нуль відходів – у дії» був спрямований на те, щоб почати реформу поводження з відходами «знизу». А саме, щоб заклади зі сфери торгівлі, харчування та гостинності у Львові на власних практичних успішних кейсах продемонстрували можливості для роздільного збору відходів, для мінімізації утворення відходів.
Українське екологічне законодавство – застаріле, не виконує ту роль, яку мало б виконувати в сучасному суспільстві й підлягає серйозному реформуванню відповідно до європейських практик. Але цей процес затягується. Тому варто самими ініціювати зміни у поводженні з відходами й залучати до практик якомога ширші кола бізнесових структур.
Сьогодні проблема поводження з відходами – питання національної безпеки, а не тільки екологічної. Багато людей, окремих районів потерпають від відходів. І Львів тут, на жаль, відзначився… Тому реформа управління відходами – нагальна! Україна певні кроки вже здійснила в цьому напрямку, але їх недостатньо і вони мають декларативний характер. Всі зараз очікують на ухвалення парламентом сучасного закону про управління відходами».