Представник ЕПЛ взяв участь у нараді щодо проведення поступових, вибіркових і комбінованих рубок головного користування замість суцільних та застосування рубок переформування з метою запровадження наближеного до природи лісівництва у лісах, яка проходила 18-19 травня на базі Львівського ОУЛМГ під керівництвом голови Держлісагентства Юрія Болоховця.
Під час наради основну увагу було надано саме рубкам переформування. На експериментальних ділянках 4-х лісогосподарських підприємств Львівщини учасники мали змогу ознайомитись із проведенням цього виду рубок у лісах всіх категорій – від заказників до експлуатаційних лісів.
Загалом, проведення рубок переформування дійсно є значно кращою альтернативною суцільним та поступовим рубкам головного користування в експлуатаційних, захисних та рекреаційно-оздоровчих лісах, оскільки під час проведення рубок переформування забезпечується постійне існування різновидового і різновікового (а отже стійкого до несприятливих екологічних чинників, як-от спалахи шкідників) лісового покриву, одночасно зі зростанням приросту насаджень. Тобто, у віддаленій перспективі за допомогою рубок переформування лісгоспи зможуть забезпечити покращення і екологічних, і економічних, і соціальних функцій лісу.
Інформаційний стенд рубки переформування в експлуатаційному лісі Сколівського лісгоспу. Як бачимо, основною метою таких рубок є зміна складу деревостану на більш природній та забезпечення високого щорічного приросту деревини.
Водночас, в ЕПЛ постало чимало зауважень до проведення рубок переформування у межах природно-заповідного фонду. Зокрема, від представників лісгоспів декілька разів прозвучали фрази на кшталт «лісівнича доцільність рубок» та «заготівля товарної деревини», «формування товарних деревостанів» у контексті рубок в ПЗФ. На нашу думку, вони свідчать про недостатнє розуміння авторами цих висловлювань різниці між експлуатаційними та заповідними лісами, а також ключової мети створення та функціонування об’єктів ПЗФ – збереження біорізноманіття (або природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу) та підтримання загального екологічного балансу.
Відповідно, економічні функції, наприклад заготівля деревини, у «заповідних» лісах є другорядними, після екологічних та соціальних. Якщо ці ліси і потребують рубок, то їх доцільність, інтенсивність та спосіб проведення мають бути аргументовані не лісівничою доцільністю, а інтересами збереження біорізноманіття та метою створення окремого об’єкта. Причому, варто пам’ятати, що біорізноманіття розглядається не лише на рівні різноманіття дерев, а включає всі групи живих організмів на всіх рівнях організації – від генетичного до екосистемного. Відповідно, зменшення генетичного різноманіття дерев одного виду після інтенсивної вирубки, або локальне зникнення залежних від певного виду дерев грибів, після цілеспрямованого вилучення таких дерев – є ознаками загального скорочення біорізноманіття на відповідній ділянці.
Тому рубки переформування у межах об’єктів ПЗФ можуть проєктуватись лише після проведення комплексних біологічних досліджень із залученням фахових науковців, які зможуть виявити ділянки з охоронюваними видами та оселищами, де рубки будуть недоцільними, а також дати загальні рекомендації щодо того, як забезпечити збереження біорізноманіття під час здійснення рубок (якщо потреба в них взагалі буде підтверджена).
І під час здійснення таких рубок, вони мають бути спрямовані саме на збереження біорізноманіття та підвищення стійкості лісових екосистем. Водночас, обсяги заготівлі деревини мають бути не орієнтиром, а наслідком досягнення екологічних цілей.
Побоювання щодо використання рубок переформування для збільшення обсягів заготівлі товарної деревини у межах ПЗФ не є безпідставними: ЕПЛ вже писала про недоцільні рубки переформування у заказниках Стрийського лісгоспу, а також проводила прес-конференцію на цю тему. Під час наради нам вдалось ще раз побачити, як проводяться рубки у Моршинському заказнику. І хоча на перший погляд, ліс після них виглядає охайно і схожий за структурою деревостанів на природний, доцільність таких масових рубок (на 2021 рік у заказнику «Моршинський» заплановано заготовити аж 27 тис м3 деревини) викликає великі сумніви.
Так само, занепокоєння викликають і занадто малі обсяги залишення мертвої деревини після рубок переформування у заказниках та інших неексплуатаційних лісах. Наявність лежачої та стоячої сухостійної (наприклад, стремпи) відмерлої деревини є не менш важливим компонентом лісової екосистеми, ніж багатоярусні різновидові деревостани. Так, одне із комплексних наукових досліджень1 європейських лісів показало, що для збереження різноманіття сапроксильних видів необхідно забезпечити мінімальний запас мертвої деревини у мережі лісових масивів на середньому рівні не менше 30 м3/га (для різних типів лісів – від 20 до 50 м3/га). Низка інших досліджень2 3 4 підтверджують важливість залишення значних обсягів мертвої деревини на значній площі лісів для збереження біорізноманіття та забезпечення стійкості лісових екосистем.
Інформаційний стенд рубки переформування у Моршинському заказнику (виділ 1.2, кварталу 529 Задеревацького лісництва). Як бачимо, основним орієнтиром для лісгоспу є приріст та заготівля деревини, а не стан збереження біорізноманіття.
Вигляд лісу після рубки переформування у на тій самій ділянці. На перший погляд, природний ліс має суттєву ваду – нестачу мертвої деревини. Дослідження стану біорізноманіття цієї ділянки та оцінку впливу рубок переформування на нього, звісно ж, ніхто не проводив.
Також учасниками наради було оглянуто лісосіку останнього прийому рівномірно-поступової рубки головного користування у буково-ялицевому лісі. І хоча на ній вже сформувався досить густий підріст, з точки зору збереження біорізноманіття така рубка мало відрізняється від суцільної, адже на певному етапі втрачається лісова екосистема, як така. Тому, більш доцільним з екологічної точки є застосування у лісах із тіневитривалих порід добровільно-вибіркових, або групово-поступових рубок (останні можна застосовувати і для більш світлолюбних порід, таких як дуб звичайний).
Під час завершальної наради ці коментарі були озвучені екологом ЕПЛ, а більш детальні пропозиції нашої організації щодо збереження біорізноманіття під час переходу на несуцільні види рубок у лісах Карпатського регіону будуть надіслані Міндовкіллю.
1 Muller J., Butler R. A review of habitat thresholds for dead wood: a baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 2010. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10342-010-0400-5
2 Lassaucea A., Paillet Y., Jactel H., Bougeta C. Deadwood as a surrogate for forest biodiversity: Meta-analysis of correlations between deadwood volume and species richness of saproxylic organisms. Ecological Indicators, 2011
3 Merganicova K., Mergnic J., Svoboda M., Bace, R., Seben, V.,. Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems, 2012 https://doi.org/ 10.5772/31003
4 Lachat T., Bouget C., Bütler R. and Müller J. Deadwood: quantitative and qualitative requirements for the conservation of saproxylic biodiversity. European Forest Institute, 2013 https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2012.04.013
