7 вересня, у Міжнародний день чистого повітря та в перший день роботи ВРУ експерти та громадські активісти вимагають від уряду та Президента України, який обіцяв прийняття закону 4167, розробки, реєстрації та ухвалення законопроєкту про зменшення промислового забруднення, який імплементує Директиву 2010/75/ЄС.
“Щоб українці дихали чистим повітрям за 10 років, влада повинна ухвалити необхідні законопроєкти сьогодні. Текст законопроєкту, який може зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Україні на 25 % порівняно з 2015 роком, сьогодні вже існує. Міжнародні експерти майже два роки розробляли його з міністерством та експертним середовищем України, але 15 липня депутати провалили його в Парламенті втретє на догоду олігархічному лобі”, – каже Олена Кравченко, директор Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”.
“Червоними лініями” у тексті законопроєкту про зменшення промислового забруднення, які не можна переходити, на думку юристів-екологів та екологів є: терміни модернізації промисловості й збереження НТДМ (європейські нормативи для різних галузей) та запровадження автоматизованого моніторингу викидів передачею даних з онлайн.
“Текст законопроєкту передбачав понад 13 років на модернізацію промисловості за європейськими галузевими нормами (НДТМ) та моніторинг викидів. Ми вимагаємо, щоб у наступній версії законопроєкту терміни по строках не зросли, щоб депутати не підтримали вимоги лобістів замінити європейські норми українськими, а також визначити обов’язковий автоматизований електронний обмін інформацією з контролюючими органами. В іншому випадку мешканці промислових міст до кінця життя залишаться жертвами забрудненого повітря та заручниками олігархів. Тому ми вимагаємо якнайшвидшого прийняття життєздатної версії законопроєкту до кінця цього року, на чому і наголосив в червні Президент на форумі “Україна.30””, – каже Ірина Черниш, голова ГО “SaveDnipro”.
Експерти наголошують, що сьогодні ніхто точно не знає реальні обсяги викидів ТОП забруднювачів у довкілля, державний екологічний контроль працює не ефективно, немає цифрової процедури отримання природоохоронних дозволів та оцінки сукупного впливу діяльності підприємства на довкілля, в законодавстві відсутні вимоги щодо проведення промисловістю екологічної модернізації за чіткими правилами та в конкретні строки. Як наслідок, за 10 років менше третини підприємств зазнали модернізації, а повітря в Україні є одним з найзабрудненіших в Європі. Це призводить до 54 тисяч додаткових смертей українців щороку в за даними ВООЗ та збитків у майже 6% ВВП. Всі ці проблеми реально вирішити, якщо імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про зменшення промислового забруднення.
“Зволікання з прийняттям цих законопроєктів – це пряме невиконання зобов’язань по Угоді про асоціацію, бо ми вже більше 7 років обіцяємо імплементувати Директиву про промислові викиди в українське законодавство. Як результат – відсутність належної екологічної модернізації найбільших підприємств-забруднювачів невдовзі означатиме більш суворі правила щодо вуглецевого регулювання на кордоні з ЄС , а також надалі збільшуватиме ризик аварій та техногенних катастроф. А цьому можна і потрібно запобігти якнайшвидше”,- каже Наталя Гозак, виконавча директорка ГО “Екодія”.
Іншими екологічними пріоритетами Парламенту активісти вважають: прийняття законопроєкту про державний екологічний контроль в другому читанні, законопроєкту про відходи в другому читанні, законопроєкту «Про території смарагдової мережі”. Ці питання також вже відображені в плані роботи профільного комітету Верховної Ради України.
Основна тема Міжнародного дня чистого повітря для блакитного неба ООН – акцентувати потребу у чистому повітрі для кожного особливо в період пандемії.
“Забруднення, яке завдає шкоди нашому здоров’ю, також є причиною кліматичної кризи. Але проблему забруднення повітря можна вирішити. У Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба я закликаю всі країни зробити більше для покращення якості повітря. Кращий моніторинг дозволяє визначити джерела забруднення повітря. Національне законодавство, що ґрунтується на фактах, може допомогти виконати настанови з якості повітря Всесвітньої організації охорони здоров’я. А посилення стандартів викидів для транспортних засобів, електростанцій, будівництва та промисловості може зменшити забруднення”, – відзначив у своїй промові з цього приводу генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Нагадаємо:
Згідно з висновків аналітичного дослідження, проведеного міжнародним центром EMBER, українські вугільні електростанції є найбільшими забруднювачами у Європі. Домінуючі позиції на ринку теплової генерації належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Йому належать 9 з 15 українських теплоелектростанцій, 17 шахт, вуглезбагачувальні комплекси, а також не менш брудні металургійні та коксохімічні підприємства, об’єднані в холдинг “Метінвест”.
Наприкінці липня РНБО прийняла рішення, який дозволила переписати Національний план скорочення викидів (НПСВ), де більше 40% власників великих спалювальних установок планує значно продовжити свій термін експлуатації. Зараз документ перебуває на погодженні у Центральних органах влади.
У червні Президент заявив, що очікує на те, щоб попри лобізм великої промисловості основні екологічні закони в Україні були ухвалені до кінця року.