Коронавірус та медичні відходи: Україна та світ

Проблема поширення вірусу COVID19 світі та Україні призвела до привернення уваги до іншої важливо проблеми – поводження із медичними відходами. Не секрет, що поводження із медичними відходами в України належно не налагоджено: збір та утилізація медичних відходів від населення не відбувається, а про систему поводження із медичними відходами в лікарнях чиновники воліють не згадувати. Тому і утилізація таких відходів, які є до речі небезпечними, у більшості випадків відбувається на сміттєзвалищах, разом із іншими побутовими відходами.

Медичні відходи закладів охорони здоров’я вважаються небезпечними відходами, які не можуть опинятися на звичайних смітниках та в контейнерах для ТПВ, як це відбувається на сьогодні. Та й утилізовуватися такі відходи повинні ліцензованими суб’єктами господарювання та на сертифікованих установках для спалювання, а не на сміттєзвалищах чи лісосмугах, ярах та балках. Фінансування поводження із медичними відходами за залишковим принципом та неналежна увага до питання поводження із такими відходами з боку персоналу лікарень були характерними для закладів охорони здоров’я до оголошення пандемії. А тепер ситуація може бути ще гіршою через збільшення кількості інфекційних хворих та збільшення кількості медичних відходів у вигляді одноразових засобів захисту персоналу лікарень.

Під час епідемії питання поводження із медичними відходами ще не стало актуальним. Хоча очільник ДЕІ заявив про готовність долучитися до перевірок ліцензованих організацій, що займаються утилізацією небезпечних медичних відходів, оскільки не всі фірми мають потужності для безпечної утилізації медичних відходів.¹ Це справді підтверджують і представники ДЕІ у Львівській області, оскільки у Львівській області працюють фірми, що мають ліцензію лише на збір медичних відходів, і неможливо прослідкувати, чи вони потім передають зібрані відходи на утилізацію.²

Почали з’являтися непоодинокі випадки неналежної утилізації медичних відходів лікарнями. Так, у місті Монастириська, Тернопільської області, де сьогодні епіцентр хворих на коронавірус, у районній лікарні дивним чином утилізовують використані медичні маски, рукавички та костюми. Спершу усе це просто викидають у загальний сміттєвий контейнер на території лікарні, а згодом спалюють на березі річки Коропець. За словами мешканців Монастириська кожного вечора на березі річки Коропець людина у захисному білому костюмі спалює у вогні захисні маски, рукавички, бахіли, халати, які лікарі використовували під час огляду хворих на коронавірус у місцевому медичному закладі. ³ Інші «свідомі» лікарні звітують про укладання відповідних угод на утилізацію медичних відходів шляхом спалювання із ліцензованими фірмами.⁴

Пригадаємо, що Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами вимагають проведення обов’язкового знезараження медичних відходів (інфікованих та потенційно інфікованих) до передачі підприємствам, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та мають відповідне сертифіковане обладнання (п.20).⁵ Отож працівники лікарні, що відповідальні за безпечне поводження із медичними відходами, повинні провести попередню дезінфекцію медичних відходів, безпечне їхнє пакування та передачу безпосередньо фірмі, що має ліцензію та потужності для безпечного спалення таких відходів. Перебування таких відходів на відкритих майданчиках, у сміттєвих баках (що є реальністю для більшості лікарень) є незаконним та небезпечним.

Занепокоєння злочинами, пов’язаними із поводженням із медичними відходами під час пандемії висловлюють і в ІНТЕРПОЛІ. По всьому Світі, а найбільше в країнах, що розвиваються, фіксують випадки неналежного поводження із такими відходами: скидання в лісосмугах, попадання до водних об’єктів, передачу таких відходів до несанкціонованих місць сортування для подальшої переробки, та навіть збір одноразових масок для їхнього повторного продажу після прасування (в Таїланді). Тому EUROPOL, в партнерстві із ІНТЕРПОЛ планує посилити контроль за поводженням із небезпечними медичними відходами в Європі через національні агенції.⁶

Нажаль, принципів робити із медичними відходами не знають ні громадяни, ні чиновники, а часто і самі працівники закладів охорони здоров’я. Так, перший заступник начальника ДЕІ у Львівській області Роман Конопад зазначив: «За наявною інформацією Держекоінспекції, медичні установи знезаражують їх і приводять у безпечний стан і тоді дають на утилізацію, як звичайні відходи». Крім того чиновник порадив тим, хто має власні будинки, медичні відходи спалювати.⁷

Для довкілля та здоров’я українців було б вкрай небезпечно, якби практика спалювання медичних відходів на приватних володіннях та відкритих майданчиках поширилася у зв’язку із епідемією коронавірусу. Тоді ризики для здоров’я від забрудненого спалюванням медичних відходів повітря перевершили б ризики від поширення COVID19.

Що сьогодні можна зробити, щоб врятувати наше здоров’я та не допустити додаткового забруднення довкілля через пандемію COVID19? Необхідно інформувати жителів, чиновників та працівників закладів охорони здоров’я про безпечні способи утилізації медичних відходів та налагодження інфраструктури для централізованого збору медичних відходів від населення та від установ, що продукують медичні відходи. Також не менш важливо утилізовувати медичні відходи спалюванням саме на тих установках, які мають системи очистки викидів та всі необхідні дозвільні документи.