На минулому тижні наш юрист Анатолій Павелко провів обстеження заповідних урочищ «Тадані» та «Соколя», які Львівська ОДА та Західне міжрегіональне управління лісового господарство пропонує перевести в категорію заказників.
Згідно з наукового обґрунтування на зміну категорії , яке було підготовлено Національним лісотехнічним університетом, та експертного висновку, підготовленим Інститутом екології Карпат, основна причина необхідності зміни категорії є незадовільний санітарний стан насаджень.
По факту, санітарний стан насаджень є цілком задовільний, і всохлих дерев на ділянках є лише одиниці. Більше того, мертва деревина – це нормальний природний стан лісу, тим більше в межах ПЗФ.
Заповідне урочище Тадані. Більше фото – за посиланням
Іншим аргументом є те, що дуб не може самостійно відновлюватись під пологом лісу. Але це теж є нормальним сукцесійним процесом у природі.
Більше того, якщо львівські лісівники так переживають за поновлення дубу, то ніщо їм не заважає це зробити в примикаючих до заповідних урочищ ділянках експлуатаційних лісів, де є виділа з значною кількістю червоного дуба або лісові культури, які дуже давно не бачили рубок догляду.
Не менше здивування викликає і аргумент, що дерева падають на дорогу, і що місцеві мешканці переживають через велику кількість сухостою, який не прибирають.
Бо урочище «Тадані» розташовано всередині заболоченого лісового масиву, і ніяких доріг окрім лісовозних там немає. А біля урочища «Соколя» проходить маленька регіональна дорога з мінімальним рухом транспорту, і всохлі дерева біля неї відсутні.
Не відвідують ці урочища і туристи. А от місцеві мешканці дуже активно відвідають, з метою нелегальної заготівлі дерев, що впали, на дрова – і в результаті в «Тадані» впалі дерева відсутні, але наявні чисельні сліди від гужового транспорту. А в «Соколі» сухостійні дерева, що впали, наявні лише в глибині лісового масиву.
Місцезнаходження заповідних урочищ
Також в урочищі «Тадані» був зафіксованим червонокнижний вид гоголь (Bucephala clangula), та дупло, яке цілком вірогідно є місцем його гніздування. Численними були і дупла, які слугують гніздами інших птахів, зокрема, жовни чорної (Dryocopus martius). Цей найбільший в Україні дятел, оселища, де він перебуває, охороняється Бернською конвенцією. Він критично залежить від наявності у лісі старих дуплястих дерев, у тому числі і сухих. Саме такі дерева, зазвичай, і стають першими у черзі на вирубування лісівниками. Крім того, цей вид дуже чутливий до чинника турбування людиною. Тобто присутність на ділянці лісорубів і роботи із вирубування лісу можуть прямо призвести до його зникнення. Це в черговий раз підтверджує важливість існування абсолютно заповідних лісових ділянок, де заборонені всі лісогосподарські заходи.
Тому ЕПЛ повністю підтримує Міндовкілля в тому, що вони відмовились погоджувати зміну статусу даних лісових заповідних урочищ.
Анатолій Павелко, МБО «Екологія-Право-Людина»
Тєстов Петро, ГО «Українська природоохоронна группа»
