ЕПЛ вже писала про те, як Мінприроди розподілило в 2018 році кошти за бюджетною програмою № 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» http://epl.org.ua/announces/na-yaki-pryrodoohoronni-zahody-vytratylo-byudzhetni-koshty-ministerstvo-ekologiyi-ta-pryrodnyh-resursiv-u-2018-rotsi/ .
А нещодавно на сайті Мінприроди з’явилися звіти за виконанням бюджетних програм, які дозволяють детально проаналізувати доцільність та ефективність витрат. Зокрема, за посиланням https://menr.gov.ua/news/33221.html доступний загальний звіт за всіма бюджетними програмами.
31 бюджетна програма
2018 року Міністерством екології та підпорядкованими йому органами влади була виконана 31 бюджетна програма в обсязі 8 766,4 млн грн. Ці кошти пішли на забезпечення діяльності Мінприроди, установ природно-заповідного фонду, Держгеонадр, Держекоінспекції, Держводагенства, ДАЗВ тощо та на виконання низки заходів.
Зокрема, за бюджетною програмою КПКВК 2401040 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів» Міністерством екології та природних ресурсів України використано кошти у сумі 50,1 млн грн. За рахунок них протягом року було завершено та впроваджено 242 прикладні науково-дослідні роботи у природоохоронній сфері. Презентацію окремих цих досліджень Мінприроди проводило публічно протягом січня-березня 2019 року.
Проте, виникає сумнів: чи всі ці 242 впроваджені прикладні науково-дослідні роботи у природоохоронній сфері були потрібні для збереження довкілля і реально застосовуються, чи лишилися «в столі»? Оскільки окремі дійсно потрібні науково-дослідні роботи (наприклад, ведення Червоної книги України) Мінприроди замовляло вже в рамках інших бюджетних програм.
А за бюджетною програмою КПКВК 2407800 «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» Державним агентством водних ресурсів України як відповідальним виконавцем бюджетної програми використано кошти у сумі 41,5 млн гривень. Вони пішли на реконструкцію 1 об’єкта захисних масивів дніпровських водосховищ, а також було проведено реконструкцію гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ на площі 6,7 тис. гектарів.
На нашу думку, ці витрати повинен фінансувати не державний бюджет України, а ПАТ «Укргідроенерго», яке отримує прибуток з експлуатації каскаду дніпровських водосховищ. Зважаючи на те, що ПАТ «Укргідроенерго» знаходить кошти на проектування будівництва ГЕС на Дністрі та на закупівлю елітних меблів для керівництва, то вони цілком могли б забезпечувати утримання захисних масивів дніпровських водосховищ власним коштом.
Із виконання заходів по КПКВК 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” та КПКВК 2401270 “Здійснення природоохоронних заходів” доступні детальні звіти.
Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища
За першою програмою більшість коштів використана не була. Наприклад, реконструкцію з’єднувального каналу між Тилігульським лиманом і Чорним морем на території Комінтернівського району Одеської області не виконано у зв’язку з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ознак кримінального правопорушення при виконанні робіт за цим заходом. А будувати каналізаційні мережі в місті Болехові Івано-Франківської області не змогли у зв’язку із “стислими термінами виконання робіт та неможливістю освоєння виділених коштів, внаслідок несприятливих кліматичних умов”.
При цьому, виникає когнітивний дисонанс між назвою бюджетної програми та переліком заходів. Зокрема, навряд чи будівництво каналізаційних мереж в Коломиї, Вінниці та Болехові можна віднести до «пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища».
Детальний звіт про цю бюджетну програму доступний за посиланням https://menr.gov.ua/news/33150.html
Здійснення природоохоронних заходів
За програмою КПКВК 2401270 “Здійснення природоохоронних заходів” здійснено було набагато більше. Формально, порядок відбору заходів здійснюється відповідно до «Порядку планування та фінансування природоохоронних заходів». Проте, проведений аналіз вказує, що не завжди Мінприроди дотримується вимог свого ж порядку.
Все ж частина заходів, на думку ЕПЛ, є дійсно важливою, вкрай необхідною та такою, яка має реальний природоохоронний ефект.
Природно-заповідний фонд
Вперше за останні роки була значно поліпшена матеріально-технічна база установ природно-заповідного фонду.
Було придбано 20 автомобілів високої прохідності для служб охорони установ природно-заповідного фонду, квадроцикли та квадрокоптери, пожежні трактори та автомобілі, катери та моторні човни, велосипеди та байдарки, інше туристичне спорядження, лабораторне обладнання, комп’ютери та ноутбуки тощо. В Чорнобильський біосферний заповідник було придбано навіть один снігоход та два мікроавтобуси!
Національний парк «Синевир» придбав екскаватор-навантажувач «Борекс 3106» та автомобіль –самоскид МАЗ 6501, а Яворівський нацпарк – повнопривідний спеціальний вантажний автомобіль МАЗ-5316 з краном маніпулятором.
Частина установ отримала кошти на ремонт чи придбання приміщень для спеціальних адміністрацій, частина установ почала проектувати та будувати інформаційні візит-центри.
Була профінансована розробка проектів землеустрою, проектів організації територій, проектів лісовпорядкування установ природно-заповідного фонду.
Проте, аналіз показує, що і в цьому випадку залишилася низка проблем:
кошти отримали виключно установи природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в сфері управління Мінприроди (за виключенням дендропарку «Софіївка»). Зокрема, не отримали кошти на здійснення природоохоронних заходів заповідники у сфері управління НАН України та національні парки та заповідники в сфері управління ДАЛРУ. Хоча вони виконують ті ж самі природоохоронні функції, що і установи Мінприроди, і теж мають право отримувати фінансування з боку Мінприроди. Можливо, причиною цього є недовіра з боку цих установ до процедури розподілу коштів? Зокрема, як стало відомо ЕПЛ, Український степовий природний заповідник (Донецька область) та Луганський природний заповідник у 2018 році взагалі не надсилали запитів на здійснення природоохоронних заходів до Мінприроди, хоча мають катастрофічну ситуацію з матеріально-технічним забезпеченням;
частина коштів, виділених установам ПЗФ, не була освоєна внаслідок невчасного виконання тендерних процедур;
якщо аналізувати закупівлі установ природно-заповідного фонду, то складається враження, що їхньою основною функцією є господарсько-адміністративна, другою – функція з охорони території. А рекреаційна, екоосвітня, і особливо наукова діяльність є другорядними. Лише деякі установи закупили обладнання для наукових відділів (зокрема НПП «Слобожанський», Пирятинський НПП та НПП «Гуцульщина»). А реалізацію конкретних проектів з відтворення рідкісних видів розпочав один НПП «Верховинський», який розробив проектно-кошторисну документацію для будівництва вольєра із збільшення популяції глухаря. І це при тому, що стан забезпечення наукових відділів більшості установ природно-заповідного фонду є мінімальний, у багатьох немає навіть банальних мікроскопів. А природоохоронні заходи, типові для західних країн, наприклад, у вигляді відтворення тих чи інших рідкісних видів або боротьби з інвазійними видами здійснюють лише окремі установи. ЕПЛ сподівається, що в 2019 та в наступні роки керівники установ природно-заповідного фонду нарешті звернуть увагу на ці напрямки своєї роботи і подадуть відповідні запити на фінансування;
у низці закупівель присутня можлива корупційна складова. Зокрема, проектно-кошторисна документація будівництва огорожі Кременецького ботанічного саду коштувала аж 170 000 грн. А переможцем виявилася фірма НВП «Діоніс», яка вигравала більшість тендерів установ-природного заповідного фонду в часи Януковича, і з якою пов’язана низка гучних корупційних скандалів.
Наукові дослідження та забезпечення матеріально-технічної бази установ у підпорядкуванні Мінприроди
Значна частина коштів була витрачена на проведення низки критично потрібних наукових досліджень – ведення кадастрів рослинного та тваринного світу, Червоної та Зеленої книг України тощо. Більшість із них були виконані спеціалізованими інститутами НАН України, які виграли відповідні тендери.
Проте, викликає сумнів якість і практичний результат інших наукових досліджень, виконаних за кошт Мінприроди. Зокрема такими, на думку ЕПЛ, є «Методичні рекомендації щодо встановлення науково-обґрунтованих нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів на землях лісового та природно-заповідного фондів» та «Формування переліку екосистем, які забезпечують основні екосистемні послуги, включаючи послуги, пов’язані з водою, та розроблення рекомендацій щодо їх відновлення та збереження (перший етап)». З повними текстами цих та частини інших документів, розроблених у 2018 році за кошти Мінприроди можна ознайомитися за посиланням https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1Eci3diUHBG-9u0AQnSZapodJC0HDR9Jz .
Також у минулому році були профінансовані придбання обладнання для Державної екологічної академії післядипломної освіти та науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» на загальну суму близько 24 млн гривень.
Інститутом тваринництва Національної академії аграрних наук України була проведена інвентаризація рівнів викидів нітрогену з органічними відходами великої рогатої худоби, овець, свиней та посліду птиці при виробництві продукції тваринництва: тепер ці дані можна використовувати для оцінки шкідливості впливу тваринницьких ферм на довкілля.
Також розпочата робота над розробкою Загальнодержавної автоматизованої системи «Відкрите довкілля».
Софіївка
Найбільше здивування викликає виділення майже третини всіх коштів, передбачених за бюджетною програмою № 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» на здійснення заходів у дендропарку «Софіївка»:
реконструкція центральної алеї національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України в Черкаській області, м. Умань, вул. Київська, 12А;
будівництво комплексу об’єктів на території Національного дендрологічного парку “Софіївка”;
будівництво об’єктів на території Національного дендрологічного парку “Софіївка”. Багатоярусний прогулянковий комплекс водоспадів зі штучною водоймою.
По-перше, «Софіївка» не є найзлиденнішою установою природно-заповідного фонду України і має і так достатньо коштів від плати за вхід із відвідувачів. Наприклад, вони проводять відкриті тендери на закупівлю м’яса для своїх ресторанів на суму майже півмільйона гривень. По-друге, кошти за бюджетною програмою № 2401270 повинні бути витрачені перш за все на проведення природоохоронних заходів – тобто заходів, що мають реальний природоохоронний ефект.
А судячи за звітом Мінприроди, матеріалами тендерних договорів із системи «Прозорро» та повідомленням ЗМІ, мова йде про укладання бруківки, будівництво прогулянкового комплексу водоспадів зі штучною водоймою, будівництво годівниць, павільйонів та поїлок для диких тварин тощо. Тобто, це заходи з благоустрою та розбудови туристичної інфраструктури. Окреме здивування викликає будівництво за бюджетні кошти майже зоопарку в дендропарку «Софіївка» під виглядом «відновлення історичного звіринця». Фактично, Мінприроди своїм коштом підтримує жорстоке поводження з тваринами, оскільки «звіринець», очевидно, буде перш за все розважальним об’єктом, а не буде виконувати функції зі збереження та дослідження рідкісних видів фауни як, наприклад, Київський зоопарк.
Звісно, що природоохоронний ефект від всього цього відсутній.
На думку ЕПЛ, виділення таких значних обсягів коштів «Софіївці» пов’язано з впливом народного депутата Антона Яценко, який не приховує свою роль у залученні цих коштів http://04744.info/novyny-umani/item/27955-persha-lastivka-ta-zavershalnyj-etap-rozbudovy-dendroparku-sofiyivka?fbclid=IwAR2yJr4eNnCRC2hZEExS4yYDAk72eWJIHkuHDx1eBZRsZFJc5xIQEhqJmJs
Детальний звіт про бюджетну програму доступний за посиланням https://menr.gov.ua/news/33149.html
Що далі?
У 2018 році у розподілі та витратах бюджетних коштів з боку Мінприроди відбувся значний прогрес, порівняно із минулими роками. Зокрема, нарешті були вирішені нагальні питання функціонування установ природно-заповідного фонду, а кількість корупційних скандалів під час закупівель була мінімальна. ЕПЛ проаналізувала близько двох десятків тендерних процедур за коштами і не виявила у більшості випадків серйозних порушень та корупційної складової.
Проте, досі лишається невирішеною низка фундаментальних проблем із використанням бюджетних “екологічних” коштів, про які ЕПЛ неодноразово писала http://epl.org.ua/about-us-posts/chomu-milyardy-gryven-ekologichnyh-fondiv-ne-pratsyuyut-na-ohoronu-dovkillya/ та http://epl.org.ua/eco-analytics/chyste-dovkillya-zdorove-majbutnye-nova-polityka-vykorystannya-koshtiv-spetsialnyh-fondiv-ohorony-navkolyshnogo-pryrodnogo-seredovyshha/.
На даний момент формується та погоджується перелік заходів, які будуть фінансуватися за програмою 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» у 2019 році. На неї в Державному бюджеті України на 2019 рік закладено трохи більше 400 млн гривень. ЕПЛ сподівається, що Мінприроди врахує помилки минулих років, і кошти будуть витрачені з найбільшою користю для довкілля.
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82
—————————————————————————————————————————————–
Матеріал підготовано за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Окремі думки, висловлені в матеріалах, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Міжнародного фонду «Відродження».