Навесні 2020 року, після безсніжної зими та в умовах тривалої посушливої погоди, Україною пройшли рекордні лісові пожежі, які охопили понад 150 тис. га. Зокрема, в Житомирській області горіло більше 43 тис. га лісу, переважно в північній частині області (на північ та захід від Коростеня).
Наприклад, у Лугинському лісгоспі, де найбільше постраждали Радогощанське та Повчанське лісництва (рис. 1).
Рис .1 – Постраждалі від пожежі ліси у Радогощанському лісництві на супутниковому знімку Sentinel 2за 12.06.2020 р.. Пожежі – руді плями, межі лісництва позначені червоною лінією).
У Радогощанському лісництві, згідно з офіційними даними лісгоспу, надісланими народному депутату Юлії Овчінніковій, в квітні-травні 2020 року великими лісовими пожежами було пошкоджено квартали 1, 4–7, 11–12, 17–19, 27–28, 35–37, 41–42, 47–60, що разом охоплюють площу 2751 га.
Водночас, дані супутникового знімку Sentinel 2 за 12 червня 2020 року показують, що загальна площа лісів та боліт в межах Радогощанського лісництва, які були помітно пошкоджені пожежею (зміна кольору та можлива загибель рослинності), складає близько 1700 га. Для порівняння, загальна площа цього лісництва – 5760,5 га. При цьому, квартали 4-5, 7, 11-12, 59, згадані лісгоспом як пошкоджені, практично не постраждали. Натомість, у кварталах 22, 25, 30, 38-40, 45-46 також пройшла інтенсивна пожежа (див. рис. 2). Однак, це чомусь не було згадано в звітніх матеріалах лісгоспу.
Рис. 2 – Найбільш постраждала від пожеж частина Радогощанського лісництва на супутниковому знімку Sentinel 2 за 12.06.2020 р. Виділено контури ділянок лісу та невеликих боліт, де помітно змінився колір рослинного покриву.
Як розвивались пожежі у Радогощанському лісництві?
Проаналізувавши дані сервісу FIRMS (Fire Information for Resource Management System) від NASA, який надає щоденні термоточки за двома шарами VIIRS та MODIS, можна простежити динаміку розвитку пожеж. Нами було обрано шар VIIRS (Visible Infrared Imaging Radiometer Suite), оскільки він має краще просторове розрізнення (375 м) і дозволяє точніше виявити пожежі меншої площі.
Згідно із даними цього шару, спочатку окремі пожежі виникали на ділянках покинутих полів, які розташовані поблизу сіл та заростають травами і самосійним лісом (наприклад, пожежі за 26 березня на рис. 3). Проте, ці пожежі не набували значних масштабів і за день припинялись.
Винятком була пожежа між селами Горщик (цифра 3 на рисунках) та Жупанівка (4), на північний захід від залізничної гілки, яка тривала із 2 по 9 квітня і частково пошкодила ліси Коростенського лісгоспу АПК.
Водночас, 3 квітня (рис. 4) масові пожежі розпочались на полях, у самосійних лісах та на невеликих пересохлих болотах на захід від села Кам’яна Гірка. Наступного дня (рис. 5) пожежа набула максимального поширення, частково пройшла кварталами 4-7 Радогощанського лісництва, а ще за день – пішла на спад.
Рис. 3 – Пожежі на покинутих полях за 26.03.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
Рис. 4 – 2-й день пожежі між селами Горщик (3) та Жупанівка (4) та 1-й – пожежі на захід від села Кам’яна Гірка (6) – 03.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS). Також позначені села: Охотівка (1), Іванопіль (2), Радогоща (5).
Рис. 5 – 2-й день пожеж (найбільше поширення) на захід від села Кам’яна Гірка – 04.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
Протягом 10-12 квітня серйозних пожеж в районі Радогощанського лісництва не було. Однак, вже 13.04 навколо села Іванопіль (переважно на північно-східних околицях) виникли масові осередки вогню (рис. 6), що охопив зокрема лісові ділянки в межах кварталів 47, 48, 53 Радогощанського лісництва.
Рис. 6 –Пожежі на околицях села Іванопіль 13.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
На знімку за наступний день вогню майже не видно, однак з’являється 2 термоточки посеред лісового масиву (рис. 7), в районі кварталів 37, 43. Ще за день вогонь трохи поширюється, а вже 16.04 пожежі охоплюють великі масиви лісу в східній частині Радогощанського лісництва (рис. 8).
Рис. 7 – Пожежа в Радогощанському лісництві 14.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
Рис. 8 – Поширення пожеж в Радогощанському лісництві 16.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
Сімнадцятого квітня термоточки майже суцільно вкривають цю територію (рис. 9) і ще декілька днів продовжують палати в районі лісової дороги, яка добре помітна на рис. 2.
Рис. 9 – Поширення пожеж в Радогощанському лісництві 17.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
Рис. 10 – Пожежі в Радогощанському лісництві продовжуються поблизу лісової дороги, 20.04.2020 (шар VIIRS із сервісу FIRMS).
З наявної інформації складно робити висновки про точні шляхи виникнення та поширення цієї масштабної пожежі 16-17 квітня. Однак, можна зробити деякі припущення:
пожежа, яка поширилась з Іванополя (цифра 2 на рис. 6), досягла заболоченої ділянки і продовжувала там тліти декілька днів (рис. 7). Після чого внаслідок сприятливих погодних умов стрімко поширилась (рис. 8);
пожежа, що виникла біля Іванополя загасла, а в лісі відбувалось спалювання порубкових решток. Або інша діяльність, що спричинила невелику пожежу 14 квітня (рис. 7), яка потім стрімко поширилась;
відбувся підпал пересохлих боліт місцевими мешканцями, як неадекватна реакція на можливий конфлікт із лісгоспом;
причиною масової пожежі стало неконтрольоване спалювання полів/сухої трави на околицях села Радогоща (5), внаслідок якого пожежа досягла лісу та стрімко поширилась на південь. На рис. 8 термоточки показують цей зв’язок між с. Радогоща та масивом лісу, що постраждав найбільше.
Звісно, це лише припущення і справжню причину пожеж ще належить з’ясувати. Сподіваємось, що це буде виконано найближчим часом, а лісгосп зробить правильні висновки. Щоб в майбутньому мінімізувати кількість пожеж та швидко їх виявляти і ліквідувати, не допускаючи значного поширення вогню та знищення великих площ лісу.
Результати польового обстеження ЕПЛ
ЕПЛ також провела у листопаді 2020 року обстеження ділянок пожеж у Радогощанському лісництві. Воно показало, що значна частина насаджень вже загинула внаслідок пожежі, найбільше – на пересохлих внаслідок тривалої відсутності опадів болотах, де наявність сухого торфу посилювала вогонь, та поруч із цими торфовищами. На таких ділянках від інтенсивної низової пожежі загинули не лише сосни і берези, але і чимало дубів та вільх (рис. 11).
Рис. 11 – Сильно пошкоджений внаслідок пожеж, і ймовірно вже мертвий, дуб у 24-му виділі 27-го кварталу Радогощанського лісництва.
Після пожеж лісгосп проводить масові санітарні рубки, переважно вибіркові, але також і чимало суцільних (рис. 12). Загалом, у переліках санітарно–оздоровчих заходів на 2020 рік для Радогощанського лісництва погоджено 59,5 га суцільних санітарних рубок, обґрунтованих сильним пошкодженням насаджень пожежами.
Рис. 12 – Фрагмент одного із Переліків заходів із поліпшення санітарного стану лісів на 2020 рік для Лугинського лісгоспу, який включає суцільні санітарні рубки, зокрема у Радогощанському лісництві.
При цьому, критерії для призначення вибіркових або суцільних рубок виглядають досить дивними. Так, на перетині кварталів 17, 27, 35 та 36 насадження сосни і берези майже повністю загинули внаслідок пожежі (у сосен хвоя або пожовтіла, або обсипалась, а берези сильно обгоріли). При цьому, у виділах 16, 17 та 32 кварталу 27 і 1-му виділі 36-го кварталу призначені суцільні санітарні рубки (рис. 13), а у сусідньому 34-му виділі 27-го кварталу – вибіркова санітарна рубка (78 м3/га), хоча насадження тут теж загинули (рис. 14).
Можливо, причиною проведення вибіркових санітарних рубок замість суцільних є небажання зараховувати обсяг деревини в обсяг розрахункової лісосіки і відповідно зменшувати обсяг планових рубок головного користування – як це вимагають «Санітарні правила в лісах України» ще з 2016 року.
Рис. 13 – Суцільна санітарна рубка у 3-му виділі 36-го кварталу Радогощанського лісництва.
Рис. 14 – Вибіркова санітарна рубка у 34-му виділі 27-го кварталу. Помітно чимало загиблих дерев, які не були включенні у рубку.
Також нами було виявлено повністю знищені молоді березово-осокові насадження у виділах 14, 15, 17, 31 кварталу 38, які зростали на заболоченій ділянці. Болото пересохло і під час пожежі торф, у якому були закріплені корені дерев, значною мірою вигорів, і більшість дерев попадали, утворивши суцільне захаращення на великій площі. Найвірогідніше, ці дерева повністю згорять при наступній пожежі. Однак, лісгосп не поспішає виписувати лісорубні квитки на санітарні рубки в цих насадженнях. Та й на інших ділянках знищені пожежами осиково-березові ділянки лісу та середньовікові сосняки практично не прибираються.
Натомість, активно рубаються дубові виділи, які теж постраждали від пожежі. На окремих ділянках дуби дійсно були сильно пошкоджені і рубки є доцільними. Однак, у 13‑му виділі 27-го кварталу нами було виявлено, що декілька сухих дубів не були відведені в рубку, а поруч із ними помічено свіжі пні і колоди дубів, які майже не були пошкоджені пожежею (рис. 15).
Рис. 15 – Ті самі залишені мертві дуби та пень іншого дуба у вид. 13, кв. 27 Радогощанського лісництва.
Звісно, можна було б тільки порадіти, що лісгосп зберігає важливі для біорізноманіття вже відмерлі дерева, але це більше схоже на підшукову рубку.
Варто зауважити, що Лугинський лісгосп відноситься до прибуткових, частка експлуатаційних лісів у ньому, згідно звіту з ОВД, складає 85,5%. У цьому ж Звіті Лугинський лісгосп вказує, що протипожежні заходи виконані на 100 та більше відсотків (наприклад, встановлення попереджувальних аншлагів перевиконане на 60%). Однак, всі ці фактори майже ніяк не вплинули на інтенсивність пожеж та не покращили відчутно боротьбу із ними. У Радогощанському лісництві набільше постраждали насадження, які розташовані поблизу нещодавно збудованої лісовозної дороги та шосе Новоград-Волинський – Коростень – Овруч.
З цього можна зробити висновок, що позиція Держлісагенства, згідно якої основою причиною масштабних пожеж є недофінансування галузі та обмеження на санітарні рубки в межах територій природно-заповідного фонду не витримує жодної критики. Прибутковий Лугинський лісгосп із незначною часткою ПЗФ (6,5%) постраждав від пожеж так само, як і заповідні території.
А справжніми причинами таких масштабних пожеж, а нашу думку, є застарілі підходи до протипожежних заходів у лісовому господарстві України та неготовність працівників низки лісгоспів до боротьби із великими пожежами. Наприклад, в схожих погодних та кліматичних умовах у порівнянні з Житомирською областю перебувають лісгоспи інших поліських областей – але масштабних пожеж в 2020 році в державних лісгоспах Чернігівщини, Рівненщини чи Київщини не було.
Якщо раніше такі проблеми лише інколи призводили до серйозних наслідків, то зараз, в умовах посилення наслідків зміни клімату, ціна недбалості є занадто високою, як для лісового господарства, так і для природи.
На фоні неможливості уникнути катастрофічних пожеж та впоратись із їх наслідками керівництво Лугинського лісгоспу не вважає зайвим придбати автомобіль преміум класу за 1,65 млн гривень.
На нашу думку, таке безвідповідальне ставлення до пожеж та нераціональне використання коштів окремими лісгоспами можуть дорого коштувати лісам України у майбутньому.
Якщо системно не змінити підхід до протипожежних заходів в лісовому господарстві України, то пожежі таких масштабів, як цієї весни, і значно масштабніші, будуть виникати регулярно та завдаватимуть величезної шкоди, як лісовому господарству, так і біорізноманіттю українських лісів та боліт.
Першочергово варто вжити наступних кроків:
Централізувати управління всіма підрозділами, які можуть бути залучені до ліквідації пожеж в природних екосистемах, на рівні областей, та чітко затвердити склад тимчасових координаційних штабів, які будуть терміново скликатись під час поширення пожеж, із якими не можуть впоратись працівники лісгоспів;
Створити окрему професію «лісовий пожежник», представники якої будуть мати всі необхідні навички для гасіння лісових та торфових пожеж, а також пожеж в інших природних екосистемах;
Забезпечити у всіх лісгоспах оперативне виявлення та швидку локалізацію невеликих пожеж, не дозволяючи їм набути загрозливих масштабів.
Також важливими, на нашу думку, є такі заходи:
Відмовитись від осушення земель у межах лісового фонду та прилеглих екстенсивних угідь (пасовища, сіножатті) для збереження водного режиму торфовищ у мовах зміни клімату;
Забезпечити природне поновлення всіх лісів у межах природно-заповідного фонду, які постраждали внаслідок цьогорічних пожеж. З часом, це допоможе виростити більш стійкі до вогню мішані та розріджені насадження.
