Огляд ситуації з руйнуванням інфраструктури водопостачання та водовідведення у Херсонській області

Херсонська область знаходиться в межах басейнів р. Дніпро, р. Інгулець та річок Причорномор’я. На території області прокладена масштабна інфраструктура транспортування води та зрошувальні системи, що живляться водою з Каховського водосховища, зокрема, Північно-Кримський канал, Каховський магістральний канал, Олександрівський та Сірогозький канали. Від роботи цих систем залежить і ситуація з водою в інших областях. Так, Каховський магістральний канал подає воду і в посушливі райони Херсонщини, і до Західного групового водоводу, що живить місто Бердянськ. Канал “Дніпро-Миколаїв” забезпечує місто Миколаїв питною водою, що після очистки мала цілком прийнятну якість. Отже, тимчасова окупація області дала російським загарбникам змогу не тільки відновити водопостачання до Криму, але й взяти під контроль – або зруйнувати –інфраструктуру, що забезпечує значну частку водопостачання прилеглих областей.

Значну роль у власному водозабезпеченні області відіграють підземні води Причорноморського басейну. Їхні запаси розподілені нерівномірно, усереднений показник забезпеченості прогнозними ресурсами питних підземних вод становить близько 1,3 тис. м³ на добу на 1 особу. Так, Голопристанський, Каланчацький, Скадовський і Олешківський райони добре забезпечені підземними водами. В Бериславському, Генічеському, Білозерському, Високопільському, Каховському, Нововоронцовському районах переважно видобувають води з мінералізацією до 1,5 г/дм³, у Великоолександрівському, Горностаївському та Чаплинському районах видобувають води з мінералізацією до 1,5 та 1,5-3 г/дм³. В Іванівському районі та локальних ділянках інших районів використовують і більш високомінералізовані води¹. Крім того, в Іванівський та Нижньосірогозький райони подається вода з Каховського водосховища Іванівським груповим водоводом. При цьому рівень зношеності інфраструктури високий – 37% водопровідних мереж перебувають в аварійному стані. Більшість артезіанських свердловин потребують реконструкції та ремонту, 20% водонапірних веж протікають і потребують заміни. 15 тисяч жителів в 24 населених пунктах користуються привозною водою. Попри значні запаси якісних артезіанських вод, відзначається поступове збільшення їх мінералізації та виснаження запасів². За останні роки повідомлялося про багато випадків самовільного використання підземних вод без дозволів на спеціальне водокористування.

Місто Херсон повністю забезпечується за рахунок артезіанських вод. Водозабір здійснюється з 135 артезіанських свердловин верхньосарматського горизонту глибиною від 60 до 100 м, з них 103 експлуатуються з перевищенням нормативного терміну³. Після видобування вода зберігається в 14 резервуарах загальним об’ємом 41 900 м³. Обсяг водопостачання в місті становить 50-55 м³ на день. Очисні споруди міста функціонують задовільно.

Під час окупації міста від початку березня 2022 року російські війська розпочали репресії проти мирного населення. Дії окупантів скоро призвели до дефіциту продуктів та ліків, кілька разів зникав український мобільний зв’язок та Інтернет на території області. Втім, функціонування комунальної інфраструктури відносно підтримувалося протягом певного часу. 6 листопада була підірвана високовольтна ЛЕП Берислав – Каховка, що призвело до знеструмлення багатьох населених пунктів, зокрема й Херсону⁴. Протягом 9-11 листопада місто було звільнено. Ситуація з водою була складною, технічну містяни набирали з Дніпра, а в пунктах роздачі питної, яких було небагато, утворилися величезні черги. Вирішити проблему запуску свердловин за допомогою генераторів було неможливо через брак пального. До того ж, першочерговим завданням був запуск водовідведення та викачування стічних вод з колекторів. Налагоджувалося розвезення води, хоча транспорту бракувало⁵. Від 30 листопада почали відновлювати подачу води⁶. 6 грудня російські війська обстріляли будівлю міського водоканалу, загинув працівник⁷. Довше тривали ремонтні роботи в населених пунктах Антонівка, Комишани та Степанівка, де частину інфраструктури заживили від генераторів.

В області ситуація прогресивно погіршувалася, в багатьох громадах, де тривали воєнні дії, зруйнована майже вся інфраструктура. Вже станом на початок квітня 2022 року 70 населених пунктів області залишилися без електро- та водопостачання, зокрема, Чорнобаївська, Високопільська, Кочубеївська, частково Нововоронцовська громади. Виникла потреба в генераторах для живлення свердловин⁸. Наприкінці червня було зупинене водопостачання в Нововоронцовській громаді через постійні обстріли насосної станції⁹. Під час бойових дій влітку та восени 2022 року, а також перед відступом з правобережної Херсонщини окупанти руйнували та мінували інфраструктурні об’єкти. Водопостачання в Чорнобаївці почали відновлювати в кінці листопада за допомогою генератора на свердловині¹⁰. В Бериславському районі перед відступом росіяни підірвали високовольтні лінії та замінували всі об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, деякі з 11 свердловин міста¹¹. Очисні споруди міста Берислав не працювали вже багато років, через що тривало забруднення Каховського водосховища каналізаційними стоками¹². Якщо до війни стічні води намагалися викачувати спеціальним автотранспортом та зливати в ями на колишній каналізаційній станції, на даний момент ситуація невідома. Станом на початок січня 2023 року лише третина населених пунктів Херсонщини має водопостачання¹³.

Екологічні загрози й потенційні наслідки

Внаслідок бойових дій та терористичних дій російських окупантів значна частина населених пунктів області залишилася без централізованого водопостачання, люди вимушені набирати неочищену воду з Дніпра чи інших доступних джерел. Критична інфраструктура у багатьох громадах зруйнована або пошкоджена так, що це унеможливлює чи сильно скорочує строк її використання. Попри те, що область відносно забезпечена підземними водами і свердловини є в багатьох населених пунктах, їх робота залежить від електрики.

Пошкоджені гідротехнічні споруди Каховського магістрального каналу, Каховський гідровузол залишається під контролем окупантів. Неможливо отримати достовірну інформацію про ситуацію в окупованих громадах.

Підготувала Ірина Бабаніна