Восени 2023 року відбулося чергове засідання Європейського суду з прав людини з розгляду справи Duarte Agostinho and Others v. Portugal and Others.
Справа стосується викидів парникових газів у 33 державах, які, на думку заявників, зумовлюють зростання рівня глобального потепління, що призводить, серед іншого, до аномально спекотних періодів, що впливають на умови життя та здоров’я заявників. У цьому документі наведено короткий опис процедурних питань та порушеної у цій справі проблематики.
ПРОЦЕДУРА
Заява була подана до Європейського суду з прав людини 7 вересня 2020 року.
13 листопада 2020 року заінтересовані уряди були повідомлені про заяву та отримали питання від ЄСПЛ. Палата ЄСПЛ вирішила розглядати цю справу як питання пріоритетності, відповідно до Правила 41 Регламенту ЄСПЛ.
Палата, якій була виділена справа, відмовилася від юрисдикції у цьому випадку на користь Великої палати 28 червня 2022 року.
СПРАВА
Заявники стверджують, що Португалія та 32 інші держави порушують Європейську конвенцію з прав людини (надалі – ЄКПЛ або Конвенція), не вживаючи достатніх заходів, які б допомогли обмежити зростання середньої глобальної температури до 2°C і можливо навіть до 1,5°C, як це було визначено в Паризькій Угоді 2015 року. Вони стверджують, що відповідачі порушують статті 2 і 8 ЄКПЛ (право на життя і право на приватність), статтю 14 ЄКПЛ (захист від дискримінації).
ЄСПЛ перш за все повинен вирішити, чи мають заявники процесуальне право на звернення до ЄСПЛ, не вичерпавши місцеві засоби правового захисту перед поданням заяви до ЄСПЛ. Друга проблема, що стоїть перед ЄСПЛ, полягає у тому, чи відповідачі порушують свої конвенційні зобов’язання згідно зі статтями 2, 8 і 14 ЄКПЛ. Під час повідомлення скарги відповідачам, Суд включив за власною ініціативою статтю 3 ЄКПЛ як таку, що теж може бути порушеною у даному випадку. Таку позицію було визнано новим підходом, оскільки дана стаття зазвичай не застосовується у справах, що стосуються зміни клімату. З огляду на наслідки глобального потепління для заявників і інших громадян їхнього віку, ЄСПЛ вважає, що може мати місце порушення статті 3 щодо форм жорстокого поводження.
КОНТЕКСТ
Заявники є громадянами Португалії віком від 11 до 24 років.
Заявники стверджують, що лісові пожежі, які відбуваються в Португалії кожного року з 2017 року, є безпосереднім результатом глобального потепління. Вони стверджують, що існує ризик для їхнього здоров’я через ці пожежі, вони вже відчули на собі порушення сну, алергічні реакції та проблеми з диханням, які погіршуються внаслідок спеки. Деякі заявники підкреслюють, що зміна клімату спричиняє дуже потужні шторми взимку і стверджують, що їхній будинок, який розташований біля моря в Лісабоні, може бути під загрозою пошкодження через ці шторми.
Заявники стверджують, що вони відчувають тривожність через ці природні катастрофи і через можливість провести усе своє життя у все більш теплому середовищі, що впливає на них та сім’ї, які вони можуть створювати у майбутньому.
Вони стверджують, що вказані ними положення Конвенції повинні бути застосовані у світлі статті 3 (1) Конвенції ООН про права дитини. Вони також посилаються на принцип міжгенераційної справедливості, згаданий у численних міжнародних документах, включаючи Декларацію Ріо 1992 року, Преамбулу до Паризької Угоди та Рамкову Конвенцію ООН про зміну клімату 1992 року.
У Європейському Суді з Прав Людини в Страсбурзі 27 вересня 2023 року були присутні представники 27 держав-членів ЄС, Норвегії, Туреччини, Великої Британії і Швейцарії.
У справі відповідачем зазначено і Росію, але її представники не були присутні на слуханні.
Ця судова справа описується експертами як “справа Давида і Голіафа” і стала першим випадком, коли так багато країн повинні захищати себе перед судом на міжнародному рівні. Справа була названа ім’ям Дуарте Агостино на честь трьох братів, що є одними із заявників по справі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи заявників:
Заявники стверджують, що вони мають статус потерпілих, оскільки їх безпосередньо піддали впливу зміни клімату, головним чином через лісові пожежі та збільшену частоту сильних штормів, які Португалія відчула особливо інтенсивно через своє розташування.
На думку заявників, відповідачі порушують приписи Конвенції, оскільки вони не вживають відповідних законодавчих або адміністративних заходів для обмеження викидів парникових газів та збереження зростання температури до 1,5°C. Вони стверджують, що відповідачі цього не роблять допускаючи викиди, дозволяючи експорт вугільного палива, дозволяючи імпорт товарів, які виробляються шляхом колосальних викидів в атмосферу. Як зазначено у Звіті Міжурядової панелі зі зміни клімату 2018 року, підйом температури більше 1,5°C матиме негативні наслідки для здоров’я людини і збільшить ризик спек у Португалії.
Вони стверджують про порушення таких статей:
Стаття 2 ЄКПЛ, яка вимагає, щоб держави створювали законодавчі та адміністративні рамки для забезпечення ефективного запобігання загрозам праву на життя.
Стаття 8 ЄКПЛ, яка вимагає наявності розумних і достатніх заходів для захисту права на приватне життя, дім та здорове довкілля. Заявники стверджують, що, враховуючи наслідки зміни клімату для них, заходи, які були прийняті відповідачами до цього моменту, не можуть бути визнані “як необхідні в демократичному суспільстві”.
Стаття 14 ЄКПЛ розглядається разом із статтями 2 і 8, оскільки вона забороняє державам дискримінувати будь-кого на підставі віку, а, на думку заявників, наслідки зміни глобальної температури понесе саме їхнє покоління. Вони стверджують, що це дискримінаційний підхід, оскільки він має місце без законної мети, є непропорційним для цієї мети.
Справа була напряму подана до ЄСПЛ без вичерпання внутрішніх засобів правового захисту. Заявники пропонують два обгрунтування цього. По-перше, оскільки відповідачем є не лише Португалія, але і 32 інших країни, пошук засобу в кожній з них був би об’ємним і тривалим проєктом, реалізацію якого, враховуючи невідкладність глобального потепління, не можна вимагати від заявників. По-друге, через соціальне становище заявників, неприйнятно та непропорційно накладати на них обов’язок вичерпати внутрішні засоби правового захисту перед порушенням справи перед ЄСПЛ.
Аргументи відповідачів:
Відповідачі просили Суд спочатку вирішити питання прийнятності заяви, поданої заявниками. Вони також просили Суд продовжити термін для подачі аргументів.
Зрештою, представники урядів посилались на те, що молоді люди (заявники) не вичерпали всі правові шляхи на національному рівні і суд вийде за межі своєї юрисдикції, вирішуючи справу на їхню користь. Ще одним аргументом представників урядів стало те, що зміну клімату слід регулювати через міжнародні угоди, такі як Паризька кліматична угода 2015 року, а не через судову практику.
“Будь-яка людина на планеті може стверджувати, що перебуває в юрисдикції кожної з відповідачів”, – сказав Судханшу Сваруп, британський адвокат, який виступав від імені 32 держав.
“Заявники намагаються накласти широкі зобов’язання зі значущими соціальними і економічними наслідками для урядів, включених у справу», – сказав він.
Вагомим аспектом в цій частині є те, що жодна держава-відповідач не заперечила існування зміни клімату та того факту, що такі зміни можуть мати своїм наслідком природні катастрофи та катаклізми, впливати на життя та здоровʼя людей.
Серед 87 адвокатів, що виступали в інтересах урядів, були ті, які брали участь у двох схожих, але менших справах, проти французького уряду і проти уряду Швейцарії (ініційована групою швейцарських жінок віком від 78 до 89 років).
Рішення в цих двох справах та прогрес у шести інших справах очікується після рішення ЄСПЛ якраз таки у справі Duarte Agostinho and Others v. Portugal and Others (no. 39371/20) , яке планується в першому півріччі наступного року.
ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ
Справа все ще перебуває на розгляді у ЄСПЛ.
Ключовим аспектом для розгляду даної справи видається готовність суддів ЄСПЛ створити прецедент притягнення держав до відповідальності за невиконання позитивних обовʼязків в частині протидії зміни клімату, з урахуванням відсутності проходження заявниками усіх національних механізмів.
У ході розгляду даної справи може бути створено потужний прецедент, що впливатиме не лише на судову практику на національних рівнях та на подальшу практику ЄСПЛ, а й може докорінно змінити підходи держав до здійснення кліматичної політики, створення умов для перешкоджання глобальному потеплінню, регулюванню енергетичної політики в багатьох державах світу.
Дану справу можна назвати своєрідним тестом на рівень екологічної свідомості для існуючих правових інститутів у Європі і вже зовсім скоро нам стануть відомі його результати.