День 3
Конференційний день розпочався з блоку 6, темою якого стали три стовпи Оргуської конвенції під час російсько-української війни.
Першим доповідачем була Мелень-Забрамна Ольга, керівник юридичного відділу ЕПЛ. Темою доповіді був доступ до екологічної інформації, загальний огляд змін в законодавстві та проблем в доступі до інформації.
Доповідачем наголошено на важливості доступу до інформації, адже без такого доступу не є можливим реалізувати і інші права, наприклад, право на участь. Було проведено дискусію про проблеми, з якими стикались учасники міжнародної конференції у звʼязку із реалізацією права на такий доступ.
Доповідачка розповіла про те, що часто незрозуміло чому було закрито на період воєнного стану певні реєстри, наприклад, реєстр лісорубних квитків.
Наголошено, що в указах Президента про введення режиму воєнного стану не вказано на можливість обмеження права особи на доступ до екологічної інформації.
Відповідно до існуючого законодавства, міністерства , інші ЦОВВ можуть вживати заходи спрямовані на закриття відповідних реєстрів з метою їх захисту, наприклад, від хакерських атак. Але відповідним регулюванням забезпечено таку можливість, яка була сприйнята органами держави як обовʼязок.
Громадськість чинить тиск на уповноважених осіб з метою відкриття реєстрів, що дає певні результати у покращенні доступу до екологічної інформації.
Існують і проблеми із реалізацією такого права за допомогою інформаційних запитів. Часто на ці запити відповідають із запізненнями або взагалі не відповідають. Наприклад, Запорізька ОВА вказала, що на місцевому рівні було прийнято рішення відповідати на запити на інформацію після закінчення воєнного стану. Із такими порушниками закону слід боротись, зокрема, публікуючи та поширюючи інформацію про такі порушення.
В ході дискусії на цю тематику виконавчим директором ЕПЛ Оленою Кравченко було наголошено на тому, що попри розуміння необхідності певних обмежень в частині доступу до інформації , є зараз і розуміння необгрунтованості приховування значного обсягу інформації під приводом війни. Зокрема, стосовно плану відновлення України, який було презентовано КМУ у Лугано.
Наступною розглядалась тематика участі громадськості у процесі прийняття екологічно важливих рішень під час війни. На цю тему доповідала Алексєєва Єлизавета, керівник інформаційно-аналітичного відділу ЕПЛ.
Вона розповіла, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не зазнав змін стосовно доступу до інформації та участі громадськості у цих процесах протягом воєнного стану в Україні. Але на практиці зміни відбулись досить кардинально. Наприклад, за звичайних умов в реєстрі з ОВД можна було ознайомитись із звітом з ОВД і супутніми матеріалами по справі, паперові версії документів були в приміщеннях уповноважених органів та субʼєктів , які проходили таку процедуру.
Зараз ці процеси змінено – реєстри було закрито. Це було здійснено з метою зберегти важливу інформацію і недопустити використання таких даних окупантами. Але згодом було визнано, що процедура ОВД неможлива без реєстрів. Через це у червні 2022 року було відновлено доступ до реєстру. Зараз субʼєкти господарської діяльності можуть відновити доступ до даних і проходити процедуру оцінки впливу на довкілля. Для громадськості ж доступ досі суттєво обмежено. Станом на зараз із всіх попередньо доступних справ (близько 8000) у доступі в реєстрі з ОВД можна ознайомитись із 317 справами. Мова іде про поточні справи. Та навіть дані стосовно доступних справ серйозно скорочені.
З відновленням доступу до реєстру було подано розʼяснення Міндовкілля, де вказувалось, що для отримання матеріалів із реєстру ОВД особа має подати відповідне звернення, але Міндовкілля не розʼяснює вимог до такого звернення. Доповідачка спробувала відправити такі звернення через технічні можливості реєстру, але відповіді отримано не було. Для письмового звернення нещодавно було опубліковано спеціальну форму. Але вимагається надання ІР адреси, що є складно технічно.
В ході доповіді наголошено на можливостях використання Оргуської конвенції в цій тематиці.
Доповідачка також вказала, що у звʼязку із поширенням ковіду було тимчасово зупинено проведення громадських слухань, які передбачено процедурою ОВД. Але так як було знято карантинні обмеження , то відсутніми є і такі обмеження для проведення громадських слухань. Втім, проблематичним видається проведення громадських слухань в умовах війни.
Після цього адвокат Олена Пелих розповіла про захист екологічних прав та інтересів у судовому порядку, здійснила загальний огляд змін в законодавстві та проблем з доступом до суду.
Кожна із сторін Оргуської конвенції зобовʼязалась гарантувати право на доступ до правосуддя в частині захисту довкілля. Наголошено на статті 50 Конституції та більш спеціальному законодавстві України.
Доповідачка розповіла про парадоксальність ситуації, коли громадська природоохоронна організація, що має всі необхідні відповідно до законодавчих вимог права, звертається до суду за захистом довкілля, а чує аргументи про те, що може звертатись тільки за відшкодуванням шкоди. Особливо неприйнятною видається така ситуація, якщо врахувати , що в більшості випадків громадські організації звертаються із позовами про визнання недійсними дозвільних документів. Натомість, коли звертається фізична особа з таким позовом, їй вказують, що відповідний дозвільний документ є актом індивідуальної дії і така особа не може звертатись до суду, адже такий акт не стосується прав та інтересів цієї особи. А отже, існують проблеми з доступом до суду у природоохоронних громадських організацій, і у фізичних осіб.
Часто екологічні справи є новими для судів. Як наслідок . мають місце ситуації, коли суди є некомпетентними в даних питаннях, що напряму відображається на якості судових рішень. Верховний суд у таких випадках досить часто змушений відправляти рішення судів першої та другої інстанції на новий розгляд. Експертка резюмувала, що станом на зараз в Україні маємо ситуацію, коли право на судовий захист закріплене на національному та міжнародному рівнях, але його важко реалізувати на практиці.
В умовах війни не виключено, що буде подано позови про захист екологічних прав людини та відшкодування шкоди. Тому необхідно аби Оргуська конвенція запрацювала повною мірою. Адже зараз існує ситуація, коли у ВС є чітке бачення цієї проблеми, яке як правило є вірним, але погляди судів нижчих інстанцій не завжди співпадають із міркуваннями ВС, що хоч і суперечить вимогам про врахування його висновків, але має місце на практиці.
Пані Олена вказала на потребу у змінах в ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», які б створювали умови для громадських організацій звертатись до суду не лише у справах про компенсації, а також усували б можливості безпідставних відмов для судового захисту права на чисте довкілля фізичних осіб.
Заключним виступом у цьому блоці стала доповідь виконавчого спів-директора Асоціації екологічного права Гута Магдольни Тос Нагі. Пані Магдональда розповіла про захист екологічних захисників в Україні під час війни та майбутньої відбудови. Розкрито було також питання механізму швидкого реагування Оргуської конвенції та його можливу роль.
Було зазначено, що ситуація із захистом екозахисників в Європі не така трагічна як в інших регіонах, наприклад, у Латинській Америці зафіксовано дуже багато вбивств екозахисників, що були скоєні у звʼязку із їх діяльністю.
Незважаючи на це, в різних регіонах Європи є проблеми і зʼявляються нові загрози. Доповідачкою звернено увагу, що зараз на дану проблематику звертається набагато більше уваги.
Основою гарантій захисту екозахисників є стаття 2а Оргуської конвенції, де закріплено право їх захисту від переслідування і тиску. Саме ця норма застосовувалась щодо білоруських захисників природи.
На сьогодні можна говорити про різні позитивні процеси у сфері захисту прав екоактивістів : робота Ради з прав людини , Спеціального репортера з екологічних прав, є пропозиції удосконалення захисту на рівні Європейського Союзу, тощо. Варто зазначити прийняття і затвердження механізму швидкого реагування на випадок загроз і обрання Спеціального репортера, що відбулось 23 червня 2022 року.
Доповідачка розповіла, що Комітет з дотримання Оргуської конвенції є ефективним органом, але була потреба знайти більш легкий механізм. Такий механізм має бути швидким і превентивним, тобто спрямованим на запобігання шкоди. Саме таким є механізм швидкого реагування.
В частині розмови про ситуацію із захистом екозахисників в Україні під час війни відзначено існування загрози життю і здоровʼю захисників і їх родин. Вказано також, що подібний тиск відволікає активістів від справ захисту довкілля.
Доповідачка вказала, що у контексті майбутніх планів відновлення України екозахисників мають сприймати як партнерів держави.
Окреслено було і функції Спеціального репортера з екологічних прав. До його функцій належить: забезпечення заходів захисту від переслідування , покарання, різного роду нападів, розгляд скарг від екозахисників стосовно тиску і нападів, ініціювання певні заходи щодо переслідування, покарання і нападів. Він також може відслідковувати ситуацію стосовно того, що відбувається із захисниками, привертати увагу, ставити акценти на негативних фактах і надавати рекомендації щодо захисту захисників, застосовувати превентивні методи.
Органи Оргуської конвенції можуть відслідковувати ситуацію із захисту екозахисників і здійснювати заходи захисту, якщо це потрібно. Реалізація статтей Оргуської конвенції можлива тільки тоді, коли відбуваються певні кроки на національному рівні. Тому, пропонується прийняття певних законодавчих актів які конкретно б захищали екозахисників. Додатково до діяльності Репортера сторони мають бути активними самостійно.
Громадянське суспільство має відслідковувати ситуацію та розробляти власні рекомендації. Пропонуватись можуть законодавчі зміни, зміни політики щодо впливу на ситуацію, також можна використовувати різні інструменти захисту, наприклад, звернення до Уповноваженого з прав людини, підвищення обізнаності і спроможності органів влади вибудовувати співпрацю з екоактивістами і екозахисниками. Доповідачка вказала, що створення співпраці може стосуватись застосування механізму швидкого реагування, а також методологію оцінки ООН, що розроблено для Західних Балкан в 2021 році.
Після невеликої перерви учасники конференції перейшли до заключного блоку. В цій частині було підведено підсумки конференції та здійснено анкетування учасників міжнародної конференції. Кожному учаснику буде відправлено драфт резолюції за результатами міжнародної конференції для того, аби усі могли викласти свої міркування. Таким чином, буде отримано якісну резолюцію, що відображатиме реальну співпрацю громадськості.
